Юра Олесюк — звичайний вінницький хлопець. Єдина його відмінність від однолітків те, що Юрко — інтернатівець. На таких, як він, часто махають рукою, мовляв, що з такого може вирости — без батьків і домівки. Проте 11-річний Юрчик упевнений, що зможе стати професійним футболістом, таким, «як Андрій Шевченко». Днями частина його мрії збулася: футбольна команда «Інтер» Тульчинської школи-інтернату для дітей-сиріт, у якій грає Юрко, приїхала до Києва на Х міжнародний турнір із футболу «Оболонь-2004».

Валізи, рюкзаки; блискучі від щастя дитячі очі; останні вказівки батьків, які хвилюються набагато більше, ніж малеча, — таку картину можна було побачити на Київському вокзалі під час відправлення до Криму «потяга здоров'я». Близько тисячі дітей отримали можливість безкоштовно відпочити й покращити своє здоров'я на півдні України.

У Санкт-Петербурзі на 92-му році життя помер видатний дослідник дерев'яних церков України Давид Гоберман. Відомий російський мистецтвознавець присвятив Україні чимало своїх праць. Прекрасно володіючи фотоапаратом, він пропагував наші дерев'яні церкви тоді, коли цього в Союзі ще не робив ніхто. Його фотоальбом «Пам'ятки дерев'яного зодчества Закарпаття», який побачив світ у 1970 році в Ленінграді, став не тільки справжнім мистецьким шедевром, а й закликом берегти цю унікальну красу.

Поки на телеекранах на когось наводять жах гігантські щелепи з однойменного трилера, мешканці Приазов'я потерпають від зовсім маленької і смачної риби. Йдеться про звичайнісіньку тараню, яка стала причиною смерті двох людей, ще одного потерпілого лікарям вдалося врятувати.

Малий Тарасик весь день був біля мами на городі. Але годині о сьомій, озирнувшись, Тетяна не побачила малого. Почала шукати — не знайшла. Звичайно, стривожилася, бо ж сім'я мешкає на околиці села Собичеве у Шосткинському районі. І чи не відразу за їхнiм будинком починається великий ліс.
Спочатку за пошуки взялися селяни на чолі з сільським головою. Але й дотемна хлопчика знайти не змогли. Тому близько одинадцятої вечора зателефонували до міліції.

Тільки за офіційними даними МОЗ, сьогодні близько 63 тисяч українців є носіями ВІЛ — цифра, що невпинно зростає з кожним днем. Доля цієї сумної статистики відома: про неї згадують 1 грудня, у Всесвітній день боротьби зі СНІДом, і блокують бар'єром упередженого ставлення до носіїв вірусу в решту днів. Водночас і зростання рівня захворюваності, і творення суспільних стереотипів щодо ВІЛ-інфікованих часто зумовлене недостатньою поінформованістю людей.

Рясні грозові дощі не тільки добряче «підмочили» Полтавщину, а й розпалили на її теренах одразу кілька стихійних багать. Адже, за офіційними висновками вогнеборців, лише за одну добу потужні удари блискавок спричинили чотири пожежі, збитки від яких загалом сягають майже 16 тисяч гривень. На щастя, під колеса тієї вогняної колісниці не потрапили люди, тож обійшлося без жертв.

Кілька років тому неабиякого резонансу в Хмельницькому набула трагічна загибель молодшого сержанта патрульно-постової служби міськвідділу внутрішніх справ Володимира Чорномизого. Того вечора в місцевому барі веселенька компанія вирішила «відтягнутися». Та коли підійшла черга розрахуватися, платити зухвалі молодики відмовилися. Про це бармен повідомив знайомому міліціонерові, який у вільний час також зайшов до закладу громадського харчування. Володимир одразу ж кинувся вслід за розігрітими алкоголем відвідувачами, які вже залишили зал і подалися вештатися міськими вулицями. На жаль, під час затримання негідників правоохоронець дістав смертельне поранення.

Життя таких хворих нагадує перехід по мінному полю. Варто їм тільки розслабитись, забути про камені в жовчному міхурі — виникають спазми, раптові і страшенно болючі. Нейтралізувати їх можна тільки сильнодіючими препаратами. А після того як жахливий напад болю минає, хворий з острахом чекає наступного. Коли знову доведеться викликати «швидку»? Через тиждень? Через місяць? Через рік? Більшість таких страждальців на довгі роки стають заручниками власного захворювання. Вони живуть у постійній тривозі, що знову прихопить болем, активно звертаються до бабусь-знахарок, всіляких екстрасенсів. Але небезпека не тільки в нападах болю, настільки нерегулярних, що між одним та наступним може минути півроку. Біда в тому, що конкременти в жовчному міхурі викликають запалення цього органа та сусідніх, а людей із загостреннями жовчокам'яної хвороби — панкреатитами та жовтяницями — доводиться рятувати в ургентній хірургії.

Витримавши всі можливі й неможливі правила етикету, висловлюємо від імені багатомільйонної армії футбольних телевболівальників своє «фе» організації коментарів до репортажів з Євро-2004. Надто мало було в ефірі справжнього професіонала живого мікрофона Дмитра Джулая та надто багато — вихованців «майстер-класу» легендарного Дерепи та самого пана Сергія. Але чи не найбільше дратували навіть не повільні невігластва телевізійних балакунів, а промови, заздалегідь написані на папірчиках, безвідносні до ходу поєдинків.