Щоб бути такими, як Андрій Шевченко

      Юра Олесюк — звичайний вінницький хлопець. Єдина його відмінність від однолітків те, що Юрко — інтернатівець. На таких, як він, часто махають рукою, мовляв, що з такого може вирости — без батьків і домівки. Проте 11-річний Юрчик упевнений, що зможе стати професійним футболістом, таким, «як Андрій Шевченко». Днями частина його мрії збулася: футбольна команда «Інтер» Тульчинської школи-інтернату для дітей-сиріт, у якій грає Юрко, приїхала до Києва на Х міжнародний турнір із футболу «Оболонь-2004».

      Змагання, які десять років тому започаткувало акціонерне товариство «Оболонь», цьогоріч зібрало дитячі футбольні команди з 60 країн СНД та ближнього зарубіжжя. «На перший турнір ми ледве привезли вісім команд, а тепер до нас їдуть команди із Росії, Молдови, Польщі й навіть із Придністров'я, — розказує Сергій Кравець, директор із маркетингу ЗАТ «Оболонь». — Я вірю, що колись цей турнір стане світовим, і ми прийматимемо навіть бразильські дитячі команди».

      «Ви не уявляєте, що для моїх хлопців означає потрапити на міжнародний турнір у столицю, — каже «УМ» тренер тульчинського «Інтеру» Сергій Габрієль. — Коли нас запросили до Києва, у хлопців навіть не було за що сюди доїхати. І вони вирішили збирати суниці, продавати їх, а за виручку купити собі квитки і форму». Звісно, виручених коштів все одно на дорогу не вистачало, проте відмовитись від пропозиції поїхати на турнір означало відібрати у хлоп'ят мрію. Тоді тренер купив квитки за власні гроші.

      «Ці діти не мають мами, яка їх заспокоїть і погладить по голівці. Тому я стараюся зробити хлопців самостійними, щоб вони вірили, що перемога чи програш залежить тільки від них. І це велике щастя, що тренери з «Оболоні» помітили моїх вихованців, дали їм надію», — зазначив Сергій Андрійович. А помітили «оболонці» команду «Інтеру» цієї весни — на міжнародному турнірі в Ужгороді. «Грали дуже солідні команди з Югославії, Словаччини, Польщі, але саме тульчинці завоювали тоді симпатії всіх глядачів, — пригадує Дмитро Фетісов, тренер спеціалізованої дитячо-юнацької школи олімпійського резерву «Зміна—Оболонь». — Подивишся на них, а вони такі маленькі, худенькі, але які меткі!».

      До речі, самим турніром поїздка до Києва для тульчинців не обмежилася. Окрім усього іншого, Сергій Васильович Кравець організував хлопцям екскурсію по цехах пивного підприємства. На завод хлопці приїхали одразу після матчу. На декому з них були помітні трудові «мозолі», у когось — підбите око, інший — тримається за лікоть і всі гуртом дуже стомлені. Але тільки-но малих футболістів завели до цехів і показали «фокуси» з пробірками, стомлені хлопчаки вмить перетворилися на допитливих «чомучок». Тож маленьким спортсменам показали, як готуються їхнi улюблені безалкогольні напої, а з п'ятисантиметрових пластикових пробірок «видувають» великі, літрові та дволітрові пластикові пляшки. А на прощання подарували по кепці і футболці «Живчик» — на пам'ять. Тепер вони цілком можуть бути новою футбольною формою вінницького «Інтеру».