Ми вже повідомляли про бурхливі події у Спаському, одному з найбільших сіл Новомосковського району, розташованому за якихось 18 кілометрів від обласного центру — Дніпропетровська. Нагадаємо їх основні перипетії. Декілька років тому у селі з'явився інвестор в особі Анатолія Гузенка. Цей чоловік з місцевих, щоправда, дотепер мав справи з промисловістю, але вирішив спробувати сили й в аграрному секторі. Отож на цій хвилі виникає агропромисловий комплекс «Спаський», генеральним директором якого стає саме Гузенко. Люди охоче здають йому в оренду свої паї, адже обіцялося зробити з їхнього села «маленьку Америку». У результаті АПК «Спаському» дісталися в обробіток понад чотири тисячі гектарів землі.

Більшість господарств Донеччини активно ведуть збирання ранніх зернових, які цього року займають площу 460 тисяч гектарів. Навантаження на комбайн складає в середньому 168 гектарів, отже, за сприятливої погоди є можливість завершити жнива в оптимальні строки — за два тижні. Втім нині темпи збиральних робіт залежать не тільки від погодних умов, а й від матеріально-технічного забезпечення, зокрема паливно-мастильними матеріалами. За інформацією заступника голови Донецької облдержадміністрації Кіма Берестового, поки селяни забезпечені пальним на 70—75 відсотків. Надалі проблем із постачанням не очікується.

Серпень для святкування харківського ювілею обрали з цілком прагматичних міркувань: 23 числа — місцевий День перемоги і заодно День міста. А 24-го, зрозуміло, — чергова річниця незалежності України. Отож, аби життя на теренах мегаполісу не перетворилося на довге масове гуляння, пожертвувати вирішили останньою декадою літа. Словом, почнуть харків'яни двадцятого, а там уже — як Бог дасть і на скільки вистачить грошей.

Львів у мене завжди асоціювався з ароматом кави, із затишною Вірменською церквою, де свічки можна поставити просто у вогкий, ніжний пісок, і — з «дефіцитом» води. Місцевим мешканцям зайве розповідати, що значить її економити (воду у Львові подають три години зранку і стільки ж увечері). Хоча самі львів'яни жартують, що для приїжджих «акви» у них завжди вистачить. Адже навіть, коли всі тутешні крани «сухі», перед центральним вокзалом приїжджих радісно зустрічає діючий фонтан...

Якщо коротко охарактеризувати настрої, які нині панують серед працівників Вінницького заводу «Кристал», то можна обійтися двома поняттями: «відчуття непевності» і «розгубленість». Ситуація, яка його породила і викликала соціальне напруження, сформувалася наприкінці травня, коли несподівано для керівництва заводу акціонери ДАК «Українські поліметали» (тоді «Кристал» мав статус дочірнього підприємства компанії) залишили без розгляду перспективний і взаємовигідний бізнесовий проект зі створення спільного українсько-російського підприємства з обробки алмазів.

На багатотисячному мітингу під Центрвиборчкомом у день висування кандидатів у президенти, 4 липня, Віктор Ющенко, звертаючись до юрби, серед представників сотень міст і сіл особливо виділив делегатів Мукачева. Лідер коаліції «Сила народу» назвав громаду саме цього закарпатського містечка прикладом того, як потрібно відстоювати свій демократичний вибір у боротьбі із владою. 18 липня минуло вже три місяці з часу найскандальніших місцевих виборів в Україні, а «бій» між висуванцем «Нашої України» Віктором Балогою й підтримуваним есдеками Ернестом Нусером не забувається й проектується на президентську кампанію в усій Україні. «Мукачівська епопея», «вибори по-мукачівськи», навіть сама назва «Мукачів» стало невід'ємною частиною політичної лексики. То хто ж виграв, а хто програв за підсумками виборів у стародавньому місті над Латорицею на крайньому заході України? Висновки з цієї новітньої історії повинні зробити для себе всі.

Своїми думками про досвід Мукачева, теперішню ситуацію в місті після виборів міського голови та в Україні — перед виборами Президента ділиться екс-кандидат у мери Мукачева, керівник «Нашої України» на Закарпатті, народний депутат Віктор Балога.

Ось уже два роки, як слово «авіашоу» викликає у пам'яті львів'ян привид трагедії, що сталася 27 липня 2002 року на аеродромі Скнилів. 77 чоловік, серед них 28 дітей, загинули внаслідок катастрофи літака СУ-27 під час демонстраційного польоту. За цей час годі й думати про загоєні рани або зарубцьовані шрами в душах людей, які втратили близьких, ба навіть винних у скнилівській трагедії остаточно виявили тільки тепер. У вівторок керівник прес-служби Генеральної прокуратури Сергій Руденко заявив, що до кінця тижня Генпрокуратура має намір передати до суду кримінальну справу по Скнилову, якщо з боку обвинувачених не надійде клопотань, передає УНІАН.