Львівські депутати потраплять до Книги Гіннесса?

Третя за цей рік спроба провести сесію Львівської обласної ради провалилася. Кворум знову не зібрався, і практично всі змирилися з тим, що, як мінімум, до президентських виборів Львівщина й надалі житиме з бездіяльною облрадою. Така перспектива спричиняє певний шок, адже невідомо, яким чином слід вирішувати проблеми області, надто ж питання наповнення обласного бюджету.

Душею та кулаками

Душею та кулаками

Свідком бійки футбольних фанатів я вперше став у 2001 році в Києві. Збірна України тоді боролася за вихід до фіналу ЧС-2002, і в домашній зустрічі їй протистояла міцна команда Білорусі. Збірні країн-сусідів обмежилися нульовою нічиєю, а от у передматчевій сутичці сильнішими виявилися господарі. Зіткнення сталося неподалік входу на НСК «Олімпійський», біля Палацу спорту. Близько двох сотень молодих хлопців з натхненням «рубали» один одного, а міліція, яка була поряд, нічого не могла вдіяти. Просто на моїх очах голову одного з «сябрів» знайшла вправно кинута порожня пляшка. Після такого прицільного влучання він піднявся з землі лише за допомогою своїх товаришів по вболівальницькому «цеху». В результаті цього «матчу» білоруси досить серйозно постраждали: кільком, як повідомляла згодом преса, навіть довелося надати невідкладну медичну допомогу. Саме тоді я вперше познайомився з людьми, які люблять гру мільйонів до збитих кулаків, — футбольними хуліганами.

Як «приручають» Озерку

Про перипетії довкола колективного підприємства «центральний ринок» у Дніпропетровську «УМ» уже писала. Апофеозом, безперечно, став арешт його директора Григорія Єфіменка. І хоча в аргументах прокуратури було більше запитань, аніж відповідей, 63-річного інваліда війни утримують у слідчому ізоляторі ще з лютого нинішнього року.

«Людські» директори

Учетверте поспіль на Львівщині з ініціативи Міністерства праці та соціальної політики i УСПП проводять конкурс «Кращий роботодавець року». Його мета — зацікавити власників підприємств у збереженні діючих та створенні нових робочих місць. При визначенні переможця передусім зважають на зарплатню, яку на підприємстві мають виплачувати вчасно, враховують її середній розмір, і висувають певні вимоги до продукції — вона має бути конкурентоспроможною і витребуваною на ринку.

Хімічна спадщина банкрута

Хімічна спадщина банкрута

На Запоріжжі збанкрутіли ледве не всі колгоспи. Нові власники сільгоспвиробництва зазвичай дистанціюються від проблеми переробки непотрібних пестицидів, і склади стають безгоспними. За підсумками останньої інвентаризації, в регіоні на складах «зберігається» 1214 тонн хімречовин, непридатних для використання. За словами начальника Запорізького облуправління екології і природних ресурсів Сергія Богуна, для утилізації цієї «хімгидоти» необхідно п'ятнадцять мільйонів гривень.

Приватні перевізники «наїхали» на Мінтранс

Приватні перевізники «наїхали» на Мінтранс

Маршрутки виявилися «міцними горішками». Вони не тільки завоювали надійну нішу на ринку перевезень, а й почали організовано, в цивілізований спосіб обстоювати свої права. Зокрема, звернулися по захист до Антимонопольного комітету України (АМК). Водії маршруток стверджують, що в регіонах виграти конкурс на перевезення пасажирів чи отримати ліценцію добросовісному підприємцю стає все важче — у цій сфері процвітає «кумовство», «сватовство». АМК у відповідь провів комплексну перевірку діяльності обласних автотранспортних управлінь. Було виявлено близько ста порушень законодавства про захист економічної конкуренції, повідомляє прес-служба АМК. Зокрема, розпочато розгляд 8 справ, надано 12 обов'язкових для виконання рекомендацій. За висновками фахівців антимонопольного законодавства, порушення виникають, насамперед, у процесі ліцензування перевізників та під час проведення конкурсів на обслуговування маршрутів.

«Тюменці» нас укатають. У бітум

У такому страшному стані, як сьогодні, дороги Луганщини востаннє були хіба що після останньої війни. Є підозра, що й у цілому по Україні вони не кращі. Мабуть, тому керівництво ТНК-ВР вирішило зглянутися на наші проблеми й ударними темпами добудувати виробництво дорожнього бітуму на знаменитому Лисичанському нафтопереробному заводі (ТОВ «ЛиНОС»). Урочистий пуск установки відбувся 8 липня в присутності посла Російської Федерації в Україні Віктора Черномирдіна і представників British Petroleum.

Во ім'я Кирила і Врубеля

Во ім'я Кирила і Врубеля

Розташована на Куренівці Кирилівська церква серед знавців вважається настільки ж цінною, як і столичні Михайлівський Золотоверхий собор чи Києво-Печерська лавра. Збудована у ХІІ столітті культова споруда залишається одним із небагатьох вцілілих взірців архітектури княжої доби. А її фрески за майстерністю виконання і збереженістю є унікальними не лише для України — подібних немає навіть на території колишнього Радянського Союзу.
Тому й ціни київському храму немає. Точніше, її не знають. Що не заважає безцінній святині кілька десятиліть поспіль чекати на генеральний ремонт: увесь час грошей вистачає хіба на косметичні. Фахівці-реставратори б'ють на сполох. Без належного догляду будівля тріщить по швах, а її стіни роз'їдає грибок. Знавці переконують, якщо Кирилівську церкву не врятувати зараз, то незабаром Київ «осиротіє» на ще одну історичну пам'ятку.

Динозаври на атракціонах

Гадаєте, побачити, як народжувалася наша планета і по ній бігали динозаври, чи перенестися в машині часу в середньовіччя можна лише в кіно? А от і ні. Влаштувати казковий світ дитинства із птеродактилями і космічними прибульцями маленьким киянам та їхнім батькам обіцяють у новому центрі сімейного дозвілля «Дивосвіт». Останній у столиці відкриють на вулиці Маршала Малиновського, 24/10 (біля станції метро «Оболонь») уже до кінця цього року. За попередніми підрахунками, будівництво «казки» обійдеться замовникам у більш ніж сім мільйонів доларів.

Перші мільйони

Перші мільйони

Жнивна кампанія цього року стартувала дещо раніше, аніж року минулого. Зараз активне збирання ранніх зернових ведуть південні області України, інші ж тільки готуються, морально і фізично: оновлюють техніку. «Передовиком виробництва», звичайно, є Автономна Республіка Крим, де станом на початок тижня ранні зернові були зібрані майже на половині площ. За даними Міністерства агропромислового комплексу АРК, кримські аграрії намолотили 591 тисячу тонн. Цьогорічне збіжжя відзначається ще й «плодовитістю». Так, середня урожайність кримських зернових становить 23,5 центнера з гектара, що порiвнянно з минулим роком (17,5 центнера з гектара) виглядає досить-таки непогано.