Казка на березі Чорного моря — це друга, неофіційна, назва фесту, що ось уже сьомий рік поспіль збирає у Скадовську талановиту дітвору. Алгоритм «Чорноморських ігор» залишається сталим: очний або заочний відбір, що проходить протягом року серед дітей з різних куточків України, після чого переможці їдуть до Скадовська й виходять на сцену фестивалю. Цього року 72 учасники (з них — 11 вокальних груп) віком від 7 до 17 змагатимуться за, можливо, першу серйозну у своєму житті нагороду. Дівчата конкуруватимуть у трьох вікових групах, хлопці — у двох, а у зв'язку з невисокою конкуренцією «Вокальні шоу-групи» об'єднали в одну, незалежно від віку, групу. Цього року організатори фестивалю-конкурсу вирішили протистояти тенденції «дорослих» текстів на дитячій сцені і ввели правило: одна з конкурсних пісень має бути з дитячого мультика, кінофільму, мюзиклу, вистави тощо.

У чому тільки не звинувачували суперпопулярного хіп-хопера Емінема. Суспільні моралісти заклювали його крутими, так би мовити, зауваженнями: і траву він курить, і знімається голим у різних порнографічних журнальчиках, і навіть кидається на коханців своєї гьорли з незареєстрованою пушкою. Зрештою, в Емінема на це є свої погляди, які зовсім не збігаються із загальноприйнятими.

Що Джулія Робертс вагітна — не секрет. «Кралечка», яка отримала «Оскара» за роль у фільмі «Ерін Брокович», довго не могла завагітніти від свого третього чоловіка Денні Модера, але таки зуміла, і, що найцікавіше, тепер, в очікуванні первістка, «шикує» під своє «цікаве положення» весь Голлівуд. Джулія не стала переривати зйомки у фільмі «Дванадцять друзів Оушена», зате забезпечила головний біль усій знімальній групі. Костюмери мають докладати всіх зусиль, аби приховати її вже чималий живіт, в тому ж напрямі працюють і оператори, а режисери гадають, чи не змінити сценарій так, аби героїня Робертс теж була вагітною. Хоч як би там було, а група забезпечення фільму намагається виконувати всі щоденні забаганки суперзірки в побуті й харчуванні. Цікаво, що Джулія вимагає все нових і нових страв із макаронів, які їй зараз дуже до вподоби.

В одну з лікарень провінції Таїф, що на заході Саудівської Аравії, звернувся 124-річний пацієнт, який побажав пройти медичне обстеження. Дехто подумає: ну дбає аксакал про своє здоров'я навіть у такому віці, подумаєш, до смерті вже зовсім близько. Далебі! Арабський дідуган вирішив перевіритися не перед власним похороном, а перед весіллям. Цю подію й анонсує інформаційне агентство Об'єднаних Арабських Еміратів.

— Скажіть, колего, а ви Пауло Коельо читали?
— Ні...
— Ну ви і дурень!
— А ви?!
— Вибачте, я перший спитав.

Усю минулу добу, зокрема й уночі, працівники Київської регіональної спілки споживчої кооперації перебували у своїх службових кабінетах. А позавчора зранку в коридорах цієї громадської організації було темно, як уночі: через те, що приміщення заповнили кремезні служиві люди обласного УБОЗу в чорних масках, зі зброєю на боках, у бронежилетах, тобто при повній бойовій амуніції, а також велика група оперативних працівників. Грубий підрахунок показав, що на кожного коопспілчанина (переважна їх більшість — жінки передпенсійного віку) припадало по одному убозівцю. Цей захід обласні «силовики» — «борці з організованою злочинністю» — вирішили вчинити зненацька, ніби стояло завдання «накрити» бандитську малину чи взяти на гарячому небезпечного маніяка.

Генеральна прокуратура нарешті визнала те, про що всі давно знали, але що ніколи не сходило з вуст високих посадовців: міліція стежила за Георгієм Гонгадзе. Ми знали про це ще iз заяв редактора «Української правди» влітку 2000 року на ім'я тодішнього керманича ГПУ Михайла Потебенька; невдовзі це підтверджували плівки майора Мельниченка; згодом — інформація, яку колишній убозівець Ігор Гончаров розповів редактору «України кримінальної» Олегу Єльцову; про це свідчив арешт начальника «наружки» Олексія Пукача. Але тільки позавчора Генпрокурор Геннадій Васильєв визнав: за Георгієм стежили працівники міліції.

Вчорашнє засідання Апеляційного суду Києва, який слухає справу за позовом Антифашистького комітету проти газети «Сільські вісті», почалося несподіванкою. Суддя Людмила Охрімчук, встановивши, за процедурою, особи присутніх, заявила про самовідвід. «У сьогоднішньому номері «Сільських вістей», — сказала вона, — надрукована стаття, де мене звинувачують в отриманні хабара в розмірі тридцяти тисяч доларів. Заявляю, що це наклеп. Ніхто мені ніяких грошей не передавав. Я жодним чином не зацікавлена у розгляді цієї справи. І щоб унеможливити сумніви у моїй безсторонності, я у відповідності до статті 18-ї Цивільно-процесуального кодексу України заявляю самовідвід».

Заява начальника патолого-анатомічного відділення № 540 Центрального військово-морського шпиталю ВМС Збройних сил України Василя Тарковського викликала справжній резонанс. Ще б пак, підполковник медичної служби звинуватив посадових осіб шпиталю в корупції і злочинному приховуванні справжніх причин смерті хворих, що лікувалися в цьому закладі. Про це він у середу заявив на прес-конференції у Сімферополі, повідомляє УНІАН. Серед звинувачених паном Тарковським значиться не тільки керівництво шпиталю, а й працівники прокуратури ВМСУ, командування ВМС України, Лікувального департаменту Міністерства оборони. За його словами, посадовці саботують розслідування причин загибелі великої кількості хворих, яка сталася, мовляв, через халатність і малограмотність лікарів.