Приблизно 60 відсотків українців не бажають вступу нашої держави в Північноатлантичний альянс. А все тому, що мало поінформовані про діяльність цієї військово-політичної орагнізації в нових умовах (утім зазначимо, що ці «нові умови» насправді вже давно «старі» — вони почали складатися відразу по закінченню «холодної війни», але інертність мислення українців у цьому питанні така, що більшість досі мiркує категоріями часів СРСР). Отож на зустрічі Президента Віктора Ющенка з Генеральним секретарем НАТО Яапом де Хоопом Схеффером нинішнього понеділка йшлося про потребу розгорнути спеціальний план інформування громадськості про цілі і плани Альянсу.

До Національних зборів (парламенту) Болгарії, згідно з поданими учора офіційними даними ЦВК, потрапили сім партій та коаліцій.
Ліва «Коаліція за Болгарію», провідною силою якої є Соціалістична партія (колишня Комуністична), здобула 34,17 відсотка голосів і, відповідно, 82 з 240 парламентських мандатів. Партія колишнього царя Болгарії, а тепер голови уряду Симеона Сакскобургготського «Національний рух за Симеона ІІ» отримала 22,08 відсотка голосів виборців та 53 депутатські місця. Для порівняння, на попередніх виборах у червні 2001 року «царисти» здобули 120 парламентських мандатів. Партія турецької меншини Болгарії «Рух за права і свободи» заручилася підтримкою 14,17 відсотка виборців і здобула 34 мандати. Оскільки турки становлять лише 10 відсотків населення країни, то такий результат означає, що або за партію голосували і болгари, або активність турецьких виборців була значно вищою.

У другому турі президентських виборів у Ірані, які відбулися минулої п'ятниці, несподівану сенсаційну перемогу здобув 49-річний мер Тегерана Махмуд Ахмадінеджад, повідомило МВС Ірану, на яке покладено обов'язки ЦВК. Цей мусульманський консерватор, який підкупив виборців своїми популістськими обіцянками, набрав 62 відсотки голосів, а його суперник, 70-річний поміркований реформатор, колишній президент Ірану в 1989—1997 роках, Акбар Хашемі Рафсанджані зазнав принизливої поразки.

Чимало партій використали минулі вихідні дні для того, щоб зібратися на свої партійні форуми. Розтягнутий уїк-енд, мабуть, найбільше припав до смаку комуністам, які проводили свій XXXIX з'їзд аж два дні. Симоненківці обрали собі нові керівні органи, включно з ЦК. Останній мав провести вибори «персека», і ним, звісно, залишився товариш Петро Симоненко. Окрім того, комуністи підтягли свої короткі (за рейтингом) штанці й проголосили: на вибори підемо самі. Бо зусібіч, а саме на трьох фронтах, є вороги — «американізовані націоналісти», «праві опозиціонери» («Регіони», «Трудова Україна», ПППУ) та «опортуністи» (СПУ, ПСПУ та КПРС).

Російське акціонерне товариство «Газпром» в односторонньому порядку прийняло рішення зарахувати 7,8 млрд. куб. м газу, що перебуває у підземних сховищах України на зберігання, як оплату за послуги з транзиту російського газу. Тим самим Москва дала українській стороні зрозуміти, що маніжитися не буде й переходить до пресингу. Про своє рішення керівник «Газпрому» Олексій Міллер поінформував голову правління НАК «Нафтогаз України» Олексія Івченка позавчора під час переговорів у столиці Росії. Пропозиції Києва — повертати газ, який після оборудок старої влади нинішня нібито знайшла, частинами впродовж двох років, росіяни навіть не розглядали.

Поки влада в особі Прем'єр-міністра Юлії Тимошенко й великий бізнес сперечалися, кому належить контрольний пакет акцій Нікопольського феросплавного заводу, — державі чи не державі, це стратегічне підприємство... купили росіяни. Нагадаємо, що близько 73 відсотків акцій НФЗ належить (чи належало) компаніям, підконтрольним корпорації «Інтерпайп», якою керує Віктор Пінчук. При цьому 50 відсотків +1 (контрольний пакет) за однією інформацією, належить ТОВ «Придніпров'я», а за іншою — все ще входить до власності держави. Принаймні представники групи «Приват», які також ласим оком позирали на НФЗ, стверджували, що «контрольні» акції «Придніпров'ю» так і не передавалися — у зв'язку з виявленими порушеннями в ході приватизаційного конкурсу. Останньої, тобто «державної», версії стійко дотримується і Прем'єр-міністр, яка навіть обурювалася, що досі не були проведені збори акціонерів, на яких би уряд призначив топ-менеджерів заводу.

Шосту жіночу першість Європи приймала столиця Молдови — Кишинів. У змаганні взяло участь 164 шахістки (слід зазначити, зібралися не всі найсильніші), а призовий фонд турніру склав усього-навсього 44 тисячі доларів. Як уже знають читачі «УМ», після 12 раундів турніру за швейцарською системою дві спортсменки набрали по 9 очок. 15-річна українка Катерина Лагно і росіянка Надія Косинцева не знали поразок, виграли по шість партій і тричі розходилися з суперницями миром. Для виявлення найкращої майстрині стародавньої гри був призначений так званий тай-брейк. Дівчатам пропонувалося зіграти між собою дві партії з контролем часу — 15 хвилин, у випадку нічиєї їм довелося б знову двічі розставити фігури, але часу вже надавалося б на п'ять хвилин менше.

Трав'яні корти Всеанглійського клубу лаун-тенісу й крикету знову не дозволили українським спортсменам пробитися далі третього кола. Стадія 1/16 фіналу Уїмблдону-2005 стала для киянки Олени Бондаренко шлагбаумом, далі якого вона не пішла. Хоча й це для 20-річної представниці тенісної родини — чимале досягнення. Минулого тижня Олена в третьому раунді не змогла вчинити гідного спротиву 16-й «сіяній»— француженці Наталі Деші, поступившись 1:6, 4:6.