Оптимістичні сподівання: як після розгрому у Глазго збірна України просто зім’яла команду Вірменії

Оптимістичні сподівання: як після розгрому у Глазго збірна України просто зім’яла команду Вірменії

Поява на тренерському містку національної збірної України Олександра Петракова вітчизняна футбольна спільнота сприйняла неоднозначно.

Скромний рекорд

Скромний рекорд

Попри прогрес наших тенісисток на міжнародній арені, досі найвищим досягненням українок на хардових кортах «Флашинг мідоуз» у Нью-Йорку був вихід до другого раунду. І от нарешті в ніч на четвер за київським часом цей бар'єр першою подолала Олена Бондаренко. 23-річній киянці знадобилося три сети, щоб зламати опір 38-ї ракетки світу грекині Єлені Даніліду — 6:4, 6:7, 6:3. А от молодша сестра Олени — Катерина — на тому ж сьомому корті не змогла протиставити якісь козирі росіянці Дінарі Сафіній (15) — 2:6, 1:6. Ще однією нашою землячкою, котра мала шанс вийти до третього кола, була Юлія Вакуленко; вчора ввечері вона зустрічалася з хорваткою Костанич-Тошич.

Доїхали не всі

63-й «Тур Польщі», який проходив у той же термін, що й славнозвісна «Вуельта», для багатьох професіоналів виявився не таким простим, як комусь могло б здатися. Зі 177 гонщиків на фініш сьомого, останнього, етапу приїхало менше половини — лише 82. По ходу 1222 км дистанції значно порідів український легіон. Ярослав Попович («Діскавері ченнел») зійшов із траси після четвертого етапу, Сергій Гончар («Ті-Мобайл») і Максим Руденко («Кераміка Фламінія») не завершили гонку на шостому відрізку, а Богдан Бондарєв («Інтел-екшн») не вийшов на старт сьомої стадії.

Перемогами по невдачах

Перемогами по невдачах

Публікації у французькій пресі стосовно можливої участі українця Сергія Гончара у допінгових махінаціях, здається, вдарили не лише по психічному, а й по фізичному стану нашого досвідченого гонщика. На двох етапах минулого уїк-енду він фінішував лише в кінці першої сотні, хоча ще донедавна очолював генеральну класифікацію «Тур де Франс». Натомість за співвітчизника гідно відповіли Ярослав Попович та Андрій Гривко.

Досвід бере гору над молодістю

Досвід бере гору над молодістю

«Не було б щастя, та нещастя допомогло», — це прислів'я в повній мірі можна застосувати до українського велогонщика Сергія Гончара, котрий захопив лідерство на найпрестижнішій багатоденці професіоналів «Тур де Франс». Після того, як на початку «Великої петлі» розгорівся допінговий скандал навколо партнера Гончара по команді «Т-Мобайл» німця Яна Ульріха, всі надії цієї «стайні» були спрямовані саме на українця. І 36-річний гонщик із Рівного не підвів.

Знову накрутили спагеті

Знову накрутили спагеті

Минулої неділі добігла свого завершення перша велика багатоденна велогонка нинішнього сезону — «Джиро д'Італія», що проходила на Апеннінах 89-й раз. Традицію перемагати господарям траси слідом за Саволделлі, Кунего, Сімоні продовжив Іван Бассо зі стайні «CSC». Востаннє іноземець святкував успіх в Італії десять років тому — тоді перше місце виборов росіянин Павло Тонков.

15-річні капітани

15-річні капітани

Шосту жіночу першість Європи приймала столиця Молдови — Кишинів. У змаганні взяло участь 164 шахістки (слід зазначити, зібралися не всі найсильніші), а призовий фонд турніру склав усього-навсього 44 тисячі доларів. Як уже знають читачі «УМ», після 12 раундів турніру за швейцарською системою дві спортсменки набрали по 9 очок. 15-річна українка Катерина Лагно і росіянка Надія Косинцева не знали поразок, виграли по шість партій і тричі розходилися з суперницями миром. Для виявлення найкращої майстрині стародавньої гри був призначений так званий тай-брейк. Дівчатам пропонувалося зіграти між собою дві партії з контролем часу — 15 хвилин, у випадку нічиєї їм довелося б знову двічі розставити фігури, але часу вже надавалося б на п'ять хвилин менше.

Закономірна несправедливість

Закономірна несправедливість

Минулих вихідних «королівські перегони» на «Нюрнбургрингу» вперше у цьому сезоні проводилися за «новою-старою» схемою, коли місця на стартовій «решітці» розподілялися в одній, а не в двох кваліфікаціях. «Поул-позишн» на рідному для німця Ніка Хайдфельда «Гран-прі Європи» дозволив йому посісти в підсумку друге місце, та й то через справжню трагедію фіна Кімі Райкконена.