Кажуть, якщо запалюються зірки, це комусь потрібно. Якщо вони гаснуть – значить, настав час. Минулих вихідних за сприяння ПФЛ, УТ-1 і клубу «Поділля» у Хмельницькому відбувся ще один зірковий матч, присвячений вітчизняному футболісту. «Сергій Ковалець збирає друзів» — саме так назвали цю подію на Поділлі, бо вживати слово «прощальний» до матчу на честь земляка, який не уявляє себе без футболу, було б недоречним. Та й про яке завершення кар'єри казати, якщо 36-річний плеймейкер залишається «у грі» як тренер? І дуже символічно, що перші кроки в команді майстрів Ковалець зробив у «Поділлі» під керівництвом Мирона Маркевича, а в ці дні дебютує вже як помічник Маркевича в «Металісті».

Найкращий відпочинок, хай простять мене розкішні п'ятизіркові готелі з «олл інклюзівом» на турецький, сейшельський чи інший буржуйсько-заграничний зразок — це вилазка з наметами на нашу рідну українську природу. Бажано біля річки, щоб і скупнутися в літню спеку, й рибки на юшку наловити... «Водної артерії» мешканцям наметового містечка, розбитого чи то на захист Бориса Колесникова, чи з метою пропаганди принад союзу з Росією й Білорусcю (ондечки й прапори відповідні висять), чи заради порятунку громадян поки що не союзної України від жахливої загрози у вигляді вживлених під шкіру мікрочіпів (у центрі табору на дереві розміщений відповідний плакат із лекцією про «число Звіра — 666», ідентифікаційні коди й зловісну перспективу мікрочипізації населення) явно бракує. Але все одно, можна собі уявити, яка жаба давила якогось замученого чиновника чи й журналіста, коли, пробігаючи «в милі» посеред робочого тижня через парк на роботу до Верховної Ради чи Кабміну, запарений сердега ловив на собі ліниві погляди «пікетників-наметників». Над головою шелестять зеленими кронами дерева, на яких заливаються співом пташки, під ногами — смарагдовий килим м'якенької травички, поруч дзюркотять-міняться райдужно на сонці фонтанчики... Краса! Та ще й у самісінькому центрі столиці. Заради такого задоволення й річкою пожертвуєш...

Не до святкування Дня молоді i Конституції було галичанам минулих вихідних. Протягом цих днів, поблизу гірничого Червонограда рятували живих i ховали загиблих гірників.

Минулої п'ятниці в Черкасах було здійснено замах на життя заступника голови обласної державної адміністрації з гуманітарних питань — 56-річного Миколу Овчаренка.
Сталося це о 22-й годині на вулиці Пролетарській біля приватної садиби Миколи Семеновича в Соснівському районі міста, коли він повернувся з роботи. Його водій саме відкривав ворота, а пан Микола стояв біля хвіртки. Тієї миті з темряви й виїхав велосипедист та несподівано вистрелив дробом у заступника «губернатора» з обріза мисливської рушниці з відстані семи метрів.

Київським нареченим, які випадково, за «рознарядкою» ЗАГСу («реєстрація вашого шлюбу відбудеться через 29 днів, три години й десять хвилин») або цілеспрямовано — приурочивши або до Дня молоді чи Конституції, планували своє весілля на 24-25 червня, дуже пощастило. І не лише через те, що гуляти можна було, як і належить за народною традицією, три дні. 162 пари щасливих молодят отримали нагоду поспілкуватися з самим Президентом України. Минулих вихідних партія «Народний союз «Наша Україна» з почесним Президентом Віктором Ющенком на чолі влаштувала молодятам чудове свято в рамках святкування Дня молоді.

Як пам'ятає Україна, саме торішній День Конституції став першим, коли було поставлено протестні намети. Саме в Сумах, студентами, і рух той не спинявся вже до наметів «помаранчевих». Цьогорічні намети були не лише знаком річниці сумського руху спротиву — протестом новим. Таким чином розпочалася безстрокова акція «Ні — брехні!», спрямована проти призначення міністром освіти та науки Станіславом Ніколаєнком на посаду ректора Сумського державного педагогічного університету імені Макаренка пана Миколи Подберезького.

Підсумкова таблиця чемпіонату України — це лише верхівка багатогранного вітчизняного футболу. Крім визначення призерів та аутсайдерів, турнір у вищій лізі називає лауреатів за різноманітними «номінаціями» — найпотужнішою атакою і найнадійнішою обороною, вольовими якостями та агресивністю в гостях... Усе це та багато іншого визначає безпристрасна статистика, а кращих гравців за амплуа називають за підсумками вже менш об'єктивних опитувань. До речі, і заяви щодо прогресу чи регресу чемпіонату краще робити не голослівно, а хоча б порівнюючи показники «призів великого футболу» цього та попереднього сезону. Що ми й пропонуємо сьогодні нашим читачам.

Маріїнський (він же Міський, він же Центральний, бо в топографії цієї зеленої зони сам чорт ногу зломить) парк — просто оаза в серці столиці. Головна його прикраса — палац, хай навіть дуже облуплений при ближчому розгляданні, але ж — колись імператорський, а тепер — президентський. Поруч з оглядового майданчика відкривається чудовий вид на Дніпро й лівий берег. Чимало киян приходять сюди на вихідні порелаксувати, а коли вихідних аж чотири, а надворі — літо, це місце стає плацдармом для численних молодят, одружених якусь годину тому. Відвідання площі перед Маріїнкою — один із «обов'язкових пунктів» весільної програми — після Кия, Щека та Хорива з їхньою сестрою Либіддю в човні. Минулих вихідних молоді кияни одружувалися особливо активно. Адже гуляти можна не лише суботу-неділю, а ще дві доби.