Сьогодні Верховна Рада може не долічитися десятьох «бійців»: саме стількох нардепів-сумісників, за інформацією голови парламентського Комітету з питань регламенту, депутатської етики та організації роботи ВР Валентина Матвєєва, достроково позбавив депутатських мандатів столичний Апеляційний суд. Кому саме доведеться у примусовому порядку розпрощатися із законодавчою роботою, Валентин Григорович не повідомив — обіцяв оприлюднити прізвища «вигнанців» сьогодні. Як вдалося дізнатися «УМ» із компетентних джерел, рішення суду стосується, зокрема, таких «губернаторів»: івано-франківського — Романа Ткача, тернопільського — Івана Стойка, волинського — Володимира Бондаря, чернігівського — Владислава Атрошенка та голови Київської облдержадміністрації Євгена Жовтяка.

Уже на підході до Палацу культури КПІ стало очевидно, що Президента там не буде. І взагалі, кількість припаркованих неподалік представницьких авто свідчила про те, що на заході навряд чи присутня бодай чверть заанонсованих організаторами Урочистих зборів Всеукраїнської громадської організації «Наша Україна» VIP-персон. Пригадалося, як складно було маневрувати між десятками, якщо не сотнями машин — від «Мерсів» до «Таврій», які забили всі підступи до ПК КПІ тоді, коли тут оголошували про створення опозиційного до тодішньої влади політичного блоку «Наша Україна»... А минулої суботи одна з частин нинішнього ющенківського табору чи то себе показувала, чи то спонсорів революції нагороджувала...

Учора о 8.52 ранку за київським часом випущений з космічного зонду НАСА Deep Impact («Глибоке зіткнення») мідний моноблок вагою 372 кілограми розміром у пральну машину влучив у поверхню комети «Темпел-І». Вперше у своїй історії людство здійснило унікальний експеримент, який допоможе вивчити космічні тіла на недалекій відстані від нашої планети та, можливо, у майбутньому дасть можливість змінювати їхні траєкторії руху з метою уникнення зіткнення із Землею. Відомо, що багато мільйонів років тому відбулося зіткнення нашої планети з великим космічним тілом, що спричинило різкі кліматичні зміни та вимирання динозаврів. Тому вчені жартома назвали вчорашній космічний експеримент «помстою за динозаврів».

Був на світі хлопчик Чарлі Бакет, який мешкав із двома старезними бабусями, двома старезними дідусями, татом і мамою в дерев'яній хатинці на краю великого міста. Родина, в якій тільки тато працював на фабриці зубної пасти, дуже бідувала — всі семеро тулилися в двох маленьких кімнатках, єдине ліжко віддали двом стареньким парам, молодше покоління спало на матрацах на підлозі, а Чарлі отримував єдину шоколадну плиточку на рік — на свій день народження, і їв її малесенькими шматочками кілька місяців. Так би й виростав чемний і чуйний хлопчик у чесних злиднях і дружній безпросвітності, якби загадковий директор шоколадної фабрики містер Віллі Вонка не оголосив конкурс: ті, хто знайдуть під обгортками звичайнісіньких шоколадних батончиків золоті квитки, потраплять на фабрику, у ворота якої давно ніхто не заходив і з воріт якої ніхто не виходив, і будуть забезпечені солодощами до кінця життя. Біда тільки в тому, що золотих квиточків містер Вонка надрукував усього п'ять, і як же мріяв Чарлі Бакет знайти квиток, але з його однією шоколадкою на рік це була занадто смілива мрія...

Є місця, де проблема виживання — це не просто слова. Там, де вода є синонімом життя. Більша частина Херсонського правобережжя якраз і належить до цієї категорії.
Безкрайні лани із золотою пшеницею. Сади, де наливається соковита черешня. І обов'язково баштани із славетними херсонськими кавунами. Здається, що бачиш шматочок раю на землі. Але досить день-два не полити цю родючу землю, і вона просто репається. А через тиждень може перетворитися на пустелю, що пашіє жаром.

Сьогодні Ватутінський хлібокомбінат щодоби випікає більше 40 тонн хліба та 10 тонн кондитерських виробів. Одного лише печива це підприємство відправляє споживачам близько 40 видів. А таку смакоту, як печиво «Вівсяночка» в Україні, окрім ватутінців, не випікає ніхто. Більше того, фахівці цього підприємства відвідали недавно всесвітню виставку, що проходила в Парижі, і вже з часом планують бути там зі своєю продукцією.

«Медом і кров'ю — так пахла війна в Україні, Бессарабії й Молдавії». Перш ніж написати ці вражаючі слова, італійському письменнику і журналісту Курціо Малапарте довелось подолати не одну тисячу кілометрів фронтових шляхів, і то не тільки теренами колишнього Радянського Союзу і не тільки в сорокові роки. Ще шістнадцятилітнім юнаком Курціо втік iз дому, щоб узяти участь у Першій світовій в чині простого солдата — з неї повернувся з медалями на грудях і з отруєними після газової атаки легенями. В 1920 році дороги війни перший раз приводять його в Україну: як аташе італійського посольства у Польщі він супроводжував війська Пілсудського в поході на Київ, пізніше був свідком розгрому частин Тухачевського під Варшавою.
Два наступні десятиріччя у долі Малапарте позначені різкими, часто суперечливими поворотами. Він вступає у фашистську партію, обирає фахом журналістику, зустрічається з вищими фашистськими ієрархами, до 1930 року редагує відому газету «Стампа». Затим від'їжджає до Парижа, там пише і видає бестселер «Техніка державного перевороту», який приносить йому міжнародне визнання. Це була перша книга, яка різко засудила Гітлера, і Малапарте відразу поплатився: його кидають до в'язниці, потім висилають на пустельний острів Ліпарі. Проте після заступництва впливових діячів письменника достроково звільняють, і наприкінці тридцятих він влаштовується працювати в міланську газету «Корр'єре делла сера». Саме в ролі її військового кореспондента Малапарте отримує дозвіл разом з передовими підрозділами вермахту 22 червня перейти радянський кордон.

Мода вимагає жертв. У цьому нескладно переконатися, кинувши оком довкола на вулиці чи у громадському транспорті. Улітку ж «модна жертовність» прекрасної статі взагалі сягає апогею — чого варта лише нинішня мода на «занижену талію»! Добре ще, як талія занижена трохи нижче пупа. А то ж буває, що модні джинси переходять межу між «заниженням» і легким порно. Але й це ще можна стерпіти, якщо «модель», на яку натягнуте це диво модної техніки, струнка. Проте чомусь найчастіше (чи їх просто більше помітно?) над низьким поясом бовтається зо три кілограми, а то й більше, геть не привабливого сала! Складно сказати, що змушує повненьких дівчат так себе калічити замість вигідно підкреслити свої апетитні форми відповідним одягом. Мабуть, усе вона, клята, винна — мода. Причому якщо раніше для більшості наших співгромадян її «диктували» «барахолки» на кшталт київської Троєщини чи харківської «Барабашовки» із турецько-китайським «ширвжитком», то тепер на них уже й не погрішиш — голі пуза пропагують «згори», метри «високої» моди.

Не знаю, як хто, а я з дитинства мрію про власний безлюдний острів. Ні-ні, не для того, щоб жити, як Робінзон Крузо, майже 28 років без можливості повернутися до цивілізації, а просто замість дачі. Щоб завжди можна було від усіх утекти, понасолоджуватися досхочу первозданною природою — і гайда на власній же яхті назад, до людей. А на острові щоб обов'язково був гарненький будиночок із електрикою, телебаченням, каналізацією...

Санкт-Петербург стоїть на вухах. Цьому є одразу дві причини, причому, схоже, взаємопов'язані. Перша: донька покійного екс-мера міста, місцева світська левиця номер один (такий собі аналог Періс Хілтон) і телеведуча Ксенія Собчак скасувала своє призначене було на 1 липня весілля, якого пітерці так нетерпляче — хто з цікавістю, а хто і з жахом — чекали! Але без бучних святкувань для «крутеликів» і видовищ для «натовпу» Північна Пальміра не залишиться: замість весілля Ксюші там відзначатимуть 21-й день народження Ніни.