Мій знайомий лікар швидкої допомоги, який пропрацював у ній майже тридцять років, нині, себто за часів незалежності, називає «швидку» «кісткою, яку кинули голодним хворим». «Ми — в усі дірки затичка. Де недодивився дільничний терапевт, педіатр, де якого бомжа «загубили», де в кого труби з похмілля горять — на все рада одна: «швидка допомога», — розповiдає Олексій Ігнатенко. — Якщо подумати, то власне медичних послуг ми надаємо дуже мало — більше перевозимо пенсіонерів та п'яниць розбуркуємо. Але ж не виїхати не маємо права — бо ж «швидка»! Остання інстанція!»

Віднедавна у всіх районних лікарнях Черкащини та в самому обласному центрі обласне товариство Червоного Хреста відкрило 25 палат для самотніх літніх людей та ветеранів війни і праці.

Колектив Запорізької обласної дитячої лікарні вже й з ліку збився, скільки разів їхню установу тішив обіцянками Євген Карташов. У статусі як міського голови, так і «губернатора» чиновник щоразу обіцяв «посприяти», «вирішити» й «уможливити». Проте розпочата ще у серпні 2003 року реконструкція лікувального закладу «завмерла».

Залізні двері Куряжської колонії загуркотіли наче грім. Ти ще не знаєш, який за ними світ, але вже тут, на межі, через цей вбивчий гуркіт мимоволі прощаєшся з надією. Чому юних правопорушників збирають для організованого перевиховання саме за такою брамою, дилетанту сказати важко. Напевне, в цьому є якщо не глибокий сенс, то принаймні якась певна «галузева» доцільність. Але чомусь все одно здається, що, якби двері у те інше життя відчинялися тихіше, згадана вище надія на цьому порозі можливо з'являлася б, а не зникала...

Святковий гала-концерт на столичному майдані Незалежності зібрав чимало шанувальників гарної музики — гостей розважали музичні гурти «Мандри», «ВВ», «Океан Ельзи» та білоруські гості «Ляпіс Трубєцкой», а величезний натовп танцював і навіть намагався підспівувати голосистим виконавцям. Хлопці й дівчата у червоних футболках з логотипом life:). роздавали публіці повітряні кульки, ведучі проводили веселі конкурси і видавали учасникам чесно зароблені призи від головного спонсора концерту — мережі мобільного зв'язку life:).

Цього року беззаперечним лідером за кількістю інформаційних приводів та зустрічей з пресою у мистецьких колах став Театр імені Лесі Українки. Але навряд чи колеги з інших театрів позаздрять Російській драмі. Швидше, поспівчувають: репетирувати та грати вистави паралельно з численними перевірками — тут, знаєте, приємного мало. І хоча конфлікт (чи таке затяжне непорозуміння?) театру з Міністерством культури і туризму ще триває — Голосіївський суд Києва прийняв рішення про відкладення справи Михайла Рєзнiковича до 11 серпня — історія з перевірками нарешті дісталася свого фіналу. Про це керівництво театру повідомило на спеціальній, помітно оптимістичнішій за попередні, прес-конференції.

Що більше оголеного тіла — то краще. Тобто одяг має бути такий, щоб унизу — покоротше, зверху — побільше вирізів (якщо піджак, то тільки на голе тіло!), посередині — приталене і, звісно, талія щоб обов'язково занижена! Думаєте, це рекомендації для жінок з розділу «як треба одягатися, щоб у всіх чоловіків довкола повідпадали щелепи»? Нічого подібного. Так модельєри радять одягатися наступного літа... чоловікам.

У світі шоу-бізнесу триває пошесть на заручини. Зірки як подуріли — масово планують на осінь одружитися: Джастін Тімберлейк і Камерон Діаз, Том Круз і Каті Холмс, Періс Хілтон і Паріс Лаціс, словом, усіх і не перелічити. Вирішила не відставати від колег по зірковому цеху і канадська рок-співачка Авріл Лавін. Незважаючи на те, що дівчина ще трохи замолода для такого серйозного кроку (Авріл тільки 20 років), перед умовляннями свого хлопця вона таки не встояла й дала згоду вийти за нього заміж.

Кожен грабіжник, який має бодай одну клепку в голові, повинен пам'ятати: «на діло» не можна йти на голодний шлунок. Уже ж не раз бувало, що саме через непомірний апетит (у прямому сенсі слова) квартирних злодіїв брали «тепленькими»: один нажерся на кухні смачних домашніх харчів та й заснув просто на місці злочину, інший, обчистивши квартиру, поки господарі спали, поліз у холодильник — чимось поживитися, перекинув каструлю із супом і побудив хазяїв. І таких випадків нараховується чимало. Але 22-річного грабіжника з румунського міста Фарагас сумний досвід попередників, очевидно, так нічому й не навчив.

Життя дається нам тільки раз, і прожити його треба так, щоб не нудно було сусідам.