Прем'єр-міністр Литви Альгірдас Бразаускас позавчора був викликаний до Вільнюської окружної прокуратури, де впродовж години відповідав на запитання прокурорів, повідомило національне радіо Литви. Після закінчення допиту прем'єр-міністр відмовився від коментарів, а лише повідомив журналістам, що відповів на всі запитання прокуратури. І з гіркотою додав, що і уявити собі не міг, що після 50 років служіння Литві, з них 15 років — незалежній Литві, йому доведеться пройти через допит в прокуратурі, повідомляє інформагенція REGNUM. Після допиту голови уряду лідер литовської опозиції Андріс Кубілюс скликав власну пресову конференцію, на якій звернувся до прокуратури з проханням оприлюднити матеріали розслідування, оскільки, на його думку, це стало б «єдиною можливістю для людей Литви отримати відповіді на ті запитання, на які вони до цього часу не можуть їх отримати». Кубілюс вважає, що розслідування у Вільнюській окружній прокуратурі закінчиться на користь прем'єр-міністра.

Президент України звільнив двох голів обласних адміністрацій: керманича Чернігівщини Владислава Атрошенка та «намісника» Сумщини Миколу Лаврика. Все б нічого, та пікантності цим ротаціям додає те, що на звільнене Атрошенком місце було призначено... Лаврика. Втім, як стверджують дані «УМ», цей крок є цілком закономірним.

Парламентські перегони сильно впливають на наших депутатів. Особливо на тих, які мають стосунок до «потрісканих» політичних сил. Iдеться про ті партії, які через нинішню передвиборчу ситуацію опинилися на роздоріжжі з риторичним питанням: «З ким дружити далі?». Один із них — Володимир Яворівський, який учора перейшов із фракції ПРП до БЮТу. Ще кілька місяців тому він входив до НСНУ. Потім подався у фракцію «Реформи і порядок» — бо їй не вистачало 14 нардепів для існування групи. Тиждень тому Яворівський з'явився на відкритті першого етапу міжпартійного з'їзду БЮТ. А тепер взагалі перейшов до однойменної фракції та, певне, саме з її списком пов'язує своє майбутнє.

«Біло-блакитні» на Луганщині почуваються майже так само комфортно, як і на історичній батьківщині «проффесора» — Донеччині. Тому не зовсім зрозуміло, чому свої розпізнавальні стрічки вони вирішили розвішувати вночі. Бояться? Хоча, може, вони так старанно залякували населення «оранжевой угрозой», що перелякалися й самі. І тепер, вочевидь, їм захотілося погратися в молодогвардійців.

Комуністи можуть потішитися. Хоча КПУ поступово відходить із великої політики, і кількість голосів, які їм дають на виборах, невпинно зменшується, у чомусь вони таки мають першість. Наприклад, як цього разу, коли Компартія першою з-поміж інших зареєструвала у ЦВК свій список. Від понеділка (тоді Центральна виборча комісія прийняла відповідне рішення) Компартія може повноцінно починати свою виборчу агітацію.

Екс-прем'єр-міністр України і лідер БЮТ Юлія Тимошенко продовжує своє передвиборче турне по регіонах. Вона вже побувала у Дніпропетровську, де відвідала місця своєї «шкільної та студентської слави», у Львові і цієї неділі відвідала Харків.

Ще років 20 тому вчити іноземну мову було суцільною мукою — жодних тобі лінгафонних класів, доступів до інтернету, яскравих підручників, та і вчителі часто знали іноземну на теоретичному рівні, ніколи не спілкувалися з носіями мови. Та й молодь була свято переконана: іноземна мова в майбутньому точно не знадобиться. Але з падінням «сталевої завіси» зв'язки із закордоном активізувалися, а знання іноземної стало обов'язковою передумовою отримання престижної та високооплачуваної роботи. Люди сиділи над підручниками, зубрили, наймали репетиторів та використовували будь-яку можливість поспілкуватися з іномовцем — навіть якщо це був баптистський проповiдник iз поганою дикцією і не дуже широкою сферою інтересів. І всі стиха зітхали — ось якби можна було поїхати в країну, де мовою, яку вчиш, спілкуються. Сьогодні дуже багато фірм пропонують різноманітні послуги для тих, хто хоче вивчити мову, — від легального підробітку за кордоном чи навчання на курсах іноземної мови в країні, де нею всі спілкуються, до вступу до престижного коледжу чи університету, отримання ступеню МВА і навіть еміграції.
Зрозуміло, що для поїздки за кордон потрібні гроші — від досить невеликих (100—300 доларів) до таких сум, «витягнути» які під силу лише успішним бізнесменам, політикам чи «тіньовикам». Також треба зорієнтуватися з країною, в якій хотілося б вчитися, яку освіту отримати, де проживати, послугами якої фірми скористатися та багато інших питань, на які ми спробуємо дати відповідь нижче.

Cлово «успішність» походить від «поспівати», «устигати» — мати успіх, удачу в чомусь, досягати бажаного. З чого вона складається? Успішність поділяється на зовнішню та внутрішню. Зовнішня ніби на поверхні, її усім видно, а тому й зацікавлює людей, у першу чергу, саме вона. Ось визначальні позиції зовнішньої успішності (їх є чотири): здоров'я, матеріальна забезпеченість (сюди ж робота), повага та сімейне благополуччя. Від чого залежить зовнішня успішність? На дев'яносто відсотків — від успішності внутрішньої. А внутрішню успішність, а отже, й успішність взагалі, зумовлює наповненість позитивною внутрішньою (духовною) силою. Церква називає її силою Духа Святого, або благодаттю. Джерело її — Бог, як би світ не називав Його — Космічним Розумом, Абсолютом, Нематеріальним Началом, Вселенською Самоконтролюючою Системою... Церква називає цю Самосутність Богом, тобто багатим на все, джерелом усього сущого — Законодавцем, Творцем та Вседержителем буття.

Фестиваль сучасної грузинської музики «Живий звук Боржомі» пройшов у Києві під гаслом-хоку «Не кожен це почує. Не кожен зрозуміє. Не кожен. Лише той, хто здатний оцінити». Та, по правді, не оцінити гармонійну трилогію бенду «33-а», джазової волхвині Ніно Катамадзе і групи «Зумба» міг тільки сліпоглухонімий капітан далекого плавання.