За радянських часів я дуже любив їздити у відрядження до Жовтих Вод. Насамперед тому, що рівень життя тут здавався на порядок вищим навіть за мірками тоді досить впевненої у собі Дніпропетровщини. Відвідини першого-ліпшого жовтоводського магазину це засвідчували переконливо — асортимент пропонованого товару переважав за своїм розмаїттям навіть обласний центр. «У нашому місті — постачання безпосередньо московське», — у місцевих мешканців відразу знаходилося пояснення.
Відтоді, начебто, й води спливло не настільки багато. Однак Жовті Води нині не впізнати. Зруйновані, недобудовані будівлі стали чи не найхарактернішою ознакою міста, яке колись процвітало.
Статистичні дані навіюють суцільний сум. Коефіцієнт смертності у Жовтих Водах значно перевищує відповідний показник народжуваності у середньообласному вимірі. Від новоутворень тут люди помирають у 1,5 раза частіше, аніж будь-де на Дніпропетровщині.
Рівень міграції місцевого населення теж вражає неабияк. Зокрема, у 2004 році він склав 5,2 особи на 10 тисяч мешканців — середньообласний показник це перевищило у 10,4 раза.

Плавання має бути водночас і пріоритетним видом спорту, і доступним способом масового оздоровлення населення. Про це в ході прес-конференції, присвяченої підсумкам виступу українських спортсменів на Кубку світу з плавання, заявив міністр у справах сім'ї, молоді та спорту Юрій Павленко.

Цього тижня в Україні відбулося таке «кидалово», яких не було з часів пірамід і трастів на кшталт сумнозвісного «МММ». Чи й крутіше, ніж «МММ». Обвал, або ж дефолт, спіткав групу київських будівельних компаній, об'єднаних під назвою «Еліта-Центр». Постраждали тисячі інвесторів — кредиторів житла, яке будується або перебуває на «нульовому» рівні будівництва. Причому є всі підстави вважати, що «Еліта» йшла на банкрутство свідомо — за схемою контори «Роги й копита» Остапа Бендера. Керівники фірми кинулися навтьоки, на банківських рахунках не зосталося практично нічого, зате біля розбитих корит ридає ціла армія людей, котрі купували віртуальне житло в різних районах Києва.

Днями сталася, без перебільшення, безпрецедентна для Польщі подія — партія влади «Право і справедливість» («ПіС») підписала так званий «стабілізаційний пакт» із невеликими партіями націоналістично-популістського характеру — «Самообороною» та «Лігою польських родин». Цей договір має розблокувати дії уряду прем'єр-міністра Казимира Марцинкевича й урегулювати непрості стосунки у новопосталій парламентській більшості, гарантувавши спокій спікерові Сейму, членам уряду та центральних державних установ, адже партії-підписанти зобов'язуються не брати участі в голосуваннях з приводу їх відкликання. Будь-які суттєві зміни в угоді можливі після тристоронніх консультацій та досягнення повного консенсусу на раді партійних провідників, що підписали угоду. Також сторони домовилися без взаємної згоди не підтримувати законодавчих ініціатив інших парламентських угруповань.

От ми фактично й дожили до нової зимової Олімпіади. Для незалежної України вона стане четвертою в її історії. Національний олімпійський комітет спочатку планував послати до Турина 58 атлетів, у підсумку ж до Італії поїхали 53 українці. Причому остаточно склад збірної визначився лише в понеділок.

(Продовження. Початок — в «УМ» від 18, 19, 26 січня та 2 лютого)

Природа нас випробовує на міцність. Наш організм, нашу психіку, наш патріотизм. Кожен бореться із силами стихії своїми методами: хтось п'є паленку й обпікає морозом кінцівки; хтось замотується в теплі пледи й чекає потепління (так ось ти яке, глобальне потепління!). А якщо ти сидиш на роботі, практично нерухомо, чи працюєш удома, але також сидячи за письмовим столом, або вчишся й відчуваєш, як холод закрадається під твій одяг, холодить навіть душу? Вихід один — зігріватися давнім перевіреним способом: запарити духмяного свіжого чаю, пити його маленькими ковточками і відчувати, як життєдайне тепло пливе по твоєму тілу, додає сили та енергії ще хвильку тому загальмованому єству. І ти вже далі повен сил і наснаги продовжувати свої справи.

Продовжуючи наш літературний конкурс, хочу сказати, що наші читачі просто вражають мене діапазоном своїх літературних уподобань, ерудицією та обізнаністю. Істинну насолоду я отримала, читаючи листа Наталії Безпояско із села Михайлики Шишацького району, що на Полтавщині. Пані (чи панна, не знаю) Наталя обрала своїм «кулінарним» героєм бравого солдата Швейка з відомого твору Ярослава Гашека «Пригоди» цього самого вояка, адже з твору всім відомо, як Швейк любив попоїсти, а ще більше — попросторікувати на цю тему.

Останнім часом міліцейська черга на житло активно зменшується. Люди в погонах, які роками чекали на квартири, перебиваючись у гуртожитках, вже й не сподівалися стати новоселами до пенсії, все частіше отримують ключі від нового житла. Стрічки навколо нарешті завершених довгобудів, до яких минулій владі не було діла, неодноразово перерізав i міністр внутрішніх справ Юрій Луценко, i чимало його заступників. Минулих вихідних свято новосілля прийшло i до родин військовослужбовців Внутрішніх військ МВС у Сімферополі, де ключі підлеглим урочисто вручив командувач ВВ генерал-лейтенант Олександр Кіхтенко.