Буденний випадок: внаслідок серцево-судинної недостатності помер чоловік, мешканець Чернечої Слободи Буринського району, що на Сумщині. Коли йому стало погано, дружина спробувала дотелефонуватися до «швидкої» Буринської центральної районної лікарні. Лінія була постійно зайнята. Тоді жінка додзвонилася до рідні в райцентрі, і вже ті спробували зробити виклик до села за обнадійливим номером «03».
Перед самісіньким Великоднем село Реваківці Кіцманського району втратило свою дерев'яну церкву, в якій молилося кілька поколінь селян. Адже збудована вона була ще в 1899 році і вважалася пам'яткою архітектури. Перед святом храм вирішили причепурити і спеціально для цього найняли робітників. Виконати оздоблювальні роботи — підфарбувати та оновити Миколаївську церкву — взялися двоє хлопців.
У четвер у Міжнародному центрі культури й мистецтва (Жовтневий палац) улюблену співачку буржуазних журналів із хорошим смаком, естетських клубних ресторанів, закритих концертів і спеціальних акцій Ніно Катамадзе могла почути широка публіка. Концертом із групою Insight у супроводі камерного оркестру вона презентувала два нові альбоми — Black і White. «Чорне і біле — це просто і залишає багато простору для асоціацій, образів, ці назви не обмежують музику якимось одним поняттям. Я б хотіла, щоб потім були ще якісь кольорові альбоми — «Рожевий» чи «Блакитний», — сказала Ніно на прес-конференції.
Те, що рок-н-ролл таки живий, доводили фестивальщики «Украбіллі Вибуху!» минулими вихідними. Організатори фесту, український клуб шанувальників рок-н-ролу — www.ukrabilly.com — свої аргументи вирішили приурочити до дня народження рок-н-ролу. 12 квітня 1954 року американський співак Білл Хейлі (Bill Haley) записав композицію Rock Around The Clock, яку прийнято вважати гімном рок-н-ролу. А назвою фестиваль, кажуть в оргкомітеті, завдячує рівненському гурту «От вінта», які вигадали для своєї музики спеціальний термін — украбіллі — поєднання рок-н-роллу, сайко, кантрі, блюзу та українського фолку з україномовною лірикою.
Проект «Гришко&Кабальє-2006» вийшов на фінішну пряму. Про це, втомлено зітхнувши, журналістам на прес-конференції оголосили організатори концерту. Як запевнив генеральний директор компанії «Єврошоу» Сергій Галузін, 99 відсотків усіх підготовчих робіт уже виконано.
Амбітно і впевнено заанонсувала появу нової музичної премії ShowBiz AWARD, яка «вперше в Україні створюється і реалізується в умовах відкритості та об'єктивності», Асоціація «ШоуБіз». Цим твердженням оргкомітет ShowBiz AWARD поставив під сумнів досягнення всіх двох із половиною попередніх українських музичних премій, які отримували виконавці останнім часом. Справді, музпремій у нас усього нічого (може, це і на краще), втім і оцінювати особливо немає кого. «Таврійські ігри», скажімо, свого часу від роздачі своїх слонів відмовилися — погоничів не було.
Якщо хтось з українських уболівальників ще планує потурбуватися про квитки на матчі чемпіонату світу в Німеччині — пізно, потяг уже пішов. Як повідомив позавчора на прес-конференції віце-президент ФФУ Володимир Лашкул, усі перепустки, відведені Україною за квотою ФІФА, вже реалізовані.
Її називають «Едiт Пiаф французького тенiсу». Можливо, це порівняння не зовсім коректне, бо в житті славетної співачки було значно більше трагізму, ніж у ще досить короткій спортивній біографії Амелі Моресмо — дівчини, яка нині є першою ракеткою світу. Водночас і в Амелі були свої злети й падіння, перемоги й розпачі. Лідерка світового жіночого тенісу не приховує, що вона — лесбіянка, але тепер, обпікшись на приватному житті, вже й не виставляє це напоказ, як робила раніше. Водночас багато хто вважає: краще така зірка, працьовита й спортивна, ніж секс-бомби на кшталт Курникової й Шарапової, котрі заробляють не так ракеткою, як своїми сексі-формами.
26-річна Моресмо — висока й кремезна, вона має очевидний маскулінний імідж і при цьому вміє зберегти славетний французький шарм. Але на корті, ясна річ, перевагою Амелі є насамперед сила й мужність. «Я зараз відчуваю, що справді доміную в жіночому тенісі», — каже француженка. «Вона грає, як чоловік», — кажуть про неї суперниці.
Тенісом Амелі захопилася у 4 роки, коли стала свідком фіналу «Френч оупен» між співвітчизником Яніком Ноа та Матсом Віландером. Уже згодом вона взяла епатажного Яніка за взірець і навіть брала в нього уроки психологічної стійкості, вже коли ветеран відійшов від професійних виступів, а Моресмо продовжувала торувати шлях до зірок.
Цього року збулася її мрія — Амелі виграла свій перший «Великий шолом», «Аустреліен оупен». Після нього перемагала на турнірах серії WTA в Антверпені й Парижі. Нещодавно ж, уже після того, як удруге стала першою ракеткою світу, Моресмо з тріском вилетіла з півфіналу престижного турніру в Маямі, поступившись росіянці Кузнєцовій (1:6, 4:6). Це ще один доказ того, що Амелі ще не є такою великою тенісисткою, як, скажімо, недружня до неї Хінгіс чи «колега» по «цеху» тенісних сексменшин Навратілова. Найвидатніша Моресмо наразі лише в масштабах Франції. Але вона обіцяє вдосконалюватися й надалі, не зважати на уколи злостивців і перемагати.
Пропонуємо до вашої уваги портрет зірки, складений із фрагментів її інтерв'ю сайту АmelieМauresmo.fr, газетам «Екіп» та «Телеграф».
