Диван, дівчина у короткій червоній сукні і камера — останній знімальний день iде повним ходом, драматично–містична історія німфоманки Марли вже майже закінчена. Короткометражка «Німфо» обіцяє привернути увагу глядача не лише пікантними сценами, а й містичним сюжетом, адже, за сценарієм, головна героїня у пік сексуальної насолоди переноситься у просторі в безвість. В основі сюжету — дівчина Марла, яка дослі­джує власну сексуальність та шукає справжнє кохання. Відтак постільних сцен у фільмі буде декілька, а різноманіття картинки включатиме любощі не лише з чоловіками, а й з жінкою.

Інститут Віктора Ющенка до 200–річчя з дня народження Тараса Шевченка ініціював проект «Шевченко. Для тебе», який передбачає конкурс сценаріїв для кіноальманаху з однойменною назвою. Шевченко постане відразу в кількох кіноінтерпретаціях. Майбутній кіноальманах обіцяє стати своєрідним освідченням нащадків великому поетові — молоді сценаристи та режисери спробують осмислити постать непересічної особистості сучасно, по–новому.

Цьогорічний кінофестиваль «Молодість» відбувається із величезною втратою — влітку 2012 року актор надзвичайного таланту Богдан Ступка пішов iз життя. «Молодість» вшановує пам’ять Ступки спеціальною програмою, що складається з 11 знакових фільмів за його участі. «Ми не просто вшановуємо світлу пам’ять видатного митця — ми хочемо, щоб він і далі ділився із глядачами своїм грандіозним талантом», — пояснюють організатори.

Фестивальна лихоманка цього року розпочалася, як годиться, з почестями та всеохопним святом кіно. Протягом дев’яти днів «Молодість» пропонуватиме як нові, так і добірні стрічки, що, перш ніж дістатись до київського кіномайданчика, встигли побувати у багатьох куточках Старого світу і вибороти лаври перемоги на різноманітних кінофестивалях.

Сонетна форма у літературі, здається, пережила усі можливі варіації та «розмноження» з часів Петрарки, потім Шекспіра і до другої половини ХХ століття, коли за «забавки» із канонічною формою взялись представники російської літератури. Натомість експерименти із даною поетичною формою впевнено продовжують українські письменники. Один із них, член Спілки письменників і позаштатний автор «УМ» Віктор Мельник, навіть потрапив до Книги рекордів України за нову варіацію у сонетному жанрі.

Незвичний рекорд встановив донецький музикант Сергій Путятов — за 10 секунд він зіграв 330 нот. Тобто за секунду Сергій видає 33 акорди, що робить його унікальною персоною у музичному середовищі не лише України.

Найяскравіші представники музичного андеграунду України та Польщі протягом трьох днів збиратимуть клубні майданчики Львова й Києва, аби представити широту власного репертуару та поспілкуватись з усіма охочими на музичні теми. 17 жовтня у київському клубі «Диван» та 19–20 жовтня у львівській кнайпі «Дзиґа» пройде фестиваль UA/PL Alternative Music Meeting.

До списку призерів «Кіношоку» — фестивалю країн СНД та Балтії, що днями завершився у Анапі, — потрапила і Україна. Стрічка Мирослава Слабошпицького «Ядерні відходи» отримала головну нагороду в конкурсі короткометражок, що мав назву «Межі шоку». Загалом у конкурсі «короткого метра» змагались 22 картини з Росії, України, Латвії, Естонії, Литви, Киргизії, Грузії, Казахстану, Великобританії та Китаю.

Відроджений цього року «Гоголь–fest» показав, що зроблений він із міцного заліза, адже зміг відбутися навіть попри відсутність коштів. Локація відповідна і напрочуд промовиста — завод металоконструкцій — продиктувала вектор розвитку «Гоголь–fest»: мистецтво як інструментарій, що виковується у цехах закинутої промзони. За перші три дні фестивалю дійство пустило коріння у промзоні: стіни заводу стали тлом для робіт українських вуличних художників, металевий підіймальний гак тепер — пристрій для казкових польотів акторів театру ДАХ, а заводська їдальня збирає концерти електронної музики.

У те, що фестиваль сучасного мистецтва «Гоголь–fest» відбудеться цього року, мало хто вірив. Ще з часів попереднього фесту, що відбувся позаторік, не стихали розмови про відсутність фінансування та брак відповідного приміщення. Приміщення таки знайшли — завод металоконструкцій на Видубичах, а ось у графі «фінансування» знову довелося ставити прочерк.