Журнал «Форбсnevesty» склав список із 10 «найгарячіших» спадкоємиць із відомими прізвищами, які поки що не визначились із кандидатурою чоловіка і перебувають у вільному пошуку супутника життя. Як не дивно, хіт-парад найбагатших наречених очолила не 24-річна донька власника готельної імперії «Хілтон» Періс Хілтон, як міркувала більшість американців, повідомляє агенція «Делфі». Періс залишається найвідомішою зі спадкоємиць, але розміри її капіталів усе ж таки виявилися меншими від «приданого» Іванки Трамп — доньки Дональда Трампа, власника хмарочосів, казино, полів для гольфа, автора кількох бестселерів і ведучого популярного телешоу The Apprentіce. Іванці також нещодавно виповнилося 24 роки, вона закінчила університет у Пенсільванії, була моделлю і працювала разом із батьком.

«Привіт, я Моніка». Так, сама того не усвідомлюючи, свого часу не раз представлялася при знайомстві Кортні Кокс. І в цьому, зрештою, немає нічого дивного, адже телесеріал «Друзі», в якому Кортні зіграла роль Моніки Геллер, не лише вивів актрису «в люди», тобто зробив її справжньою знаменитістю, а й протягом цілих десяти років становив значну частину її життя... А це, погодьтеся, не жарти.
«Друзі» — унікальне явище. Немає нічого дивного в тому, що серіал і його героїв (відповідно й акторів, які протягом усього цього часу втілювали їх на екрані) обожнюють американці — веселе компанійське «мило», від і до насичене дуже, дуже смішними, але суто американськими жартами. Однак, незважаючи на це, від «Друзів» у захваті й Європа, й Латинська Америка, і Росія і, звісно, Україна (до речі, саме зараз улюблений усіма серіал знову демонструє «Студія 1+1»). Коли десять років «співжиття» з улюбленими героями закінчилися, мільйони людей гірко ридали. Плакали й актори, і зовсім не через те, що останнім часом отримували за кожну серію «Друзів» по мільйону доларів кожен. Просто весела шістка так зжилася зі своїми героями, що жоден із них уже не мислив свого власного «я» без Чендлера, Джої, Рейчел, Моніки...
Однак усе хороше рано чи пізно закінчується, і треба якось жити далі. Вони живуть — знімаються в серіалах і повнометражних фільмах, постійно потрапляють у колонки світської хроніки й об'єктиви папараці. Та справжніми зірками «позадружнього» періоду, за великим рахунком, стали лише Дженніфер Аністон і Кортні Кокс. Ну ще, можливо, Метью Перрі... Але до дівчат йому далеко. Ще б пак, адже вийти заміж за Бреда Пітта йому точно не судилося. Щоправда, Кортні за нього теж не виходила, а однак досягла неабияких висот. І хай навіть вона ніколи не отримає «Оскара» (хоча загадувати наперед, звісно, не варто) — слави, грошей і любові прихильників на її долю вистачить сповна.

«Не потрібен нам інший Супермен!», «Крістофера Ріва не замінити!», «Брендон Рут не «катить!» — такими гаслами зустріли прихильники знаменитого героя коміксів новину про вихід фільму «Повернення Супермена». Воно й не дивно, адже уявити собі в ролі червоно-зеленого (а тепер, як виявилося, вже червоно-блакитного — американський мачо змінив костюмчик) супергероя когось іншого, а не Крістофера Ріва, дуже складно. Особливо тепер — після того, як чудовий актор, мужньо переживши падіння з коня і, як наслідок, повний параліч, пішов із життя. Нагадаємо, що повністю втративши здатність рухатися у 1995 році, Рів не втратив бажання жити й, сидячи у візку, керованому за допомогою електроніки (нею Крістофер управляв за допомогою єдиної рухомої частини тіла — рота), активно займався благодійними проектами й навіть продюсерською роботою. Найбільшою мрією актора було до свого 50-річчя знову стати на ноги, однак, на жаль, у житті Супермен виявився слабшим, ніж у кіно. Помер Рів у 2004-му, у віці 52 років, від серцевого нападу, остаточно перетворившись на легенду.

Наталі Мейнз, провідна вокалістка американського жіночого кантрі-тріо «Діксі чікс» («Південні ципоньки»), під час концерту в Лондоні 10 березня 2003 року заявила зі сцени: їй соромно за те, що президент США Джордж Буш походить із її рідного штату Техас. Було це за 10 днів до початку інтервенції Америки до Іраку. Дрібний, на перший погляд, інцидент був фактично проігнорований британською пресою. Але коли зміст слiв Наталі дійшов до США, там стався справжній вибух. «Золоті дівчата музики кантрі», як називали в Штатах тріо «Діксі чікс», були піддані на батьківщині тотальному остракізму. І це при тому, що ансамбль продав на той час більш як 28 млн. примірників своїх альбомів та здобув вісім «Греммі» — найвищих музичних нагород США.

Дива не сталося — розкішна перлинно-діамантова корона вартістю 250 тисяч доларів поїде не до України. Адже «Міс Всесвіт», яка отримала це дорогоцінне диво у тимчасову власність — на рік, по завершенні якого має передати діадему своїй наступниці, — стала не наша Інна Цимбалюк, а пуерторiканська красуня Зулейка Рівера. Що поробиш — диктат латиноамериканських вродливиць на подібних конкурсах іще ніхто не скасовував. І справа не лише у їхній справді визначній вроді і, можливо, справді непересічних інтелектуальних, громадсько-активних та інших необхідних для сучасної дівчини якостях, а й у політичних розкладах, без яких жоден конкурс краси на світовому рівні, як відомо, не обходиться.

Упродовж останніх чотирьох десятиліть не згасає талант і слава канадського кінорежисера, продюсера, сценариста та актора Нормана Джуїсона. На відміну від своїх колег молодшого покоління, славетний кіномайстер є представником тієї вимираючої генерації режисерів, які вміють захопити глядача не спецефектами, а досконало й захопливо викладеною з екрана історією. В цьому автора таких шедеврів, як кіномюзикл «Скрипаль на даху», екранізації рок-опери «Ісус Христос — суперзірка» тощо, вважають одним із кращих за всю історію Голлівуду.
Серед фільмів, які зняв Джуїсон, фактично немає «прохідних». Його ім’я — це «знак якості», це стиль, із яким варто ближче познайомитися й молодим любителям кіно.

«Ефект Кайлі» — так лікарі назвали відродження у мільйонів жінок, хворих на рак молочної залози, бажання боротися зі своєю хворобою. Саме вона, Кайлі Міноуг — світова поп-зірка і секс-символ, уже тим, що потрапила в таку саму халепу, як і «звичайні» жертви злоякісних пухлин, підштовхнула своїх подруг по нещастю до рішучих дій.
Через місяць після того, як їй поставили страшний діагноз, Кайлі сказала: «Можливо, моя хвороба була потрібна для того, аби дати надію іншим жінкам, які зіштовхнулися з цим лихом і розпачливо опустили руки. І для того, щоб попередити всіх інших: обов'язково раз на півроку перевіряйтеся у лікаря. Адже що раніше виявлено рак, то більше шансів побороти його раз і назавжди!». Після цього медики констатували наплив пацієнток, які раніше нехтували профілактичними медоглядами. Завдяки Кайлі багатьом жінкам справді вдалося «впіймати» ракову пухлину ще на тій стадії, коли її можна вилікувати. І те, що Міноуг не здалася й поборола свою біду, допомогло їм також не впасти у відчай.
Самій співачці поставили діагноз у травні 2005 року. У Кайлі виявилася перша стадія, й операцію зробили вже через день після того, як зірка довідалася про хворобу. І хоча післяопераційне лікування було болючим і виснажливим (було таке, що Міноуг важила лише 38 кг), тепер австралійську знаменитість можна назвати повністю здоровою. Вона потроху повертається до репетицій і нормального життя.
А про те, як це — почути вирок із вуст лікаря, усвідомити, що в тебе рак, проходити хіміотерапію, спостерігати, як повністю випадає твоє розкішне волосся, — Кайлі Міноуг розповіла у своєму першому «післяраковому» інтерв'ю британському телеканалу Sky One. Ця розмова з'явилася в ефірі 16 липня, її можна переглянути в інтернеті за адресою: www.skyone.co.uk/showbiz/kylie. Зірка була дуже щирою, відчутно хвилювалася; нерідко на її очах блищали сльози.

Ех, потрапити б зараз до Лос-Анджелеса! Ніяких тобі коаліцій-опозицій, політичних зрад і розборок, підвищення комунальних тарифів, а тільки плюскіт Тихого океану, яскраве каліфорнійське сонечко, найкрасивіші дівчата Всесвіту... Щоправда, серед дівчат, які з'їхалися до кіношної столиці світу не просто так, а на конкурс «Міс Всесвіт—2006», пристрасті незабаром запалають не менші, ніж серед наших політиків. Але скажіть, на кого вам приємніше дивитися? Отож-бо.
Саме дійство, яке визначить, кому володарка минулорічного звання найпрекраснішої Наталі Глебова передасть всипану перлами корону, відбудеться 23 липня. Але це, як уже знають постійні читачі «УМ», лише остання крапка, яку поставить над «і» «фінальне» журі. А до того учасницям конкурсу належить пройти чимало випробувань: освоїтися на новому місці, звикнути до шаленого графіка репетицій та відвідин урочистих заходів, потоваришувати одна з одною і, головне, сподобатися тому журі, яке, власне, і відбирає серед 86 учасниць конкурсу тих найдостойніших, котрі вийдуть у фінал і на очах у мільярдів телеглядачів змагатимуться за звання переможниці.

Як там каже приказка — у скільки років «баба ягідка знову»? Та ще й аби так покращала, щоб не соромно було знятися голою для найкрутішого у світі настінного календаря? Годі вам гадати, вибираючи цифру в інтервалі між 30 й 45. Легендарна Софі Лорен щойно сфотографувалася оголеною для календаря «Піреллі-2007», а тій Софі вже... 71 рік! На відомій актрисі під час цієї фотосесії були лише окуляри від Tal deі Talі.

Роджер Уотерс, «Пінк Флойд», Dark Side of the Moon... Ці три рядки, написані на одній афіші, змусили затріпотіти в солодкому передчутті дива не одне рокерське серце. До нас, хай і не з повним складом знаменитих монстрів психоделічного року (це вже давно неможливо), але їде сам Уотерс, із найлегендарнішим «своїм» альбомом! Новину про виступ динозавра на стадіоні «Олімпійський», обіцяний фірмою-організатором на 8 липня, знервовано обговорювали на сайтах, у фан-клубах, просто при зустрічі з товаришами по захопленню якісною музикою. «Знервовано», бо, по-перше, квитки на виступ Уотерса коштували недешево — від 80 до 2,5 тисячі гривень, причому ходили чутки, що менше, ніж за дві сотні, потрапити на концерт годі й мріяти — мовляв, найдешевші квитки розкупили ще ледве не до того, як вони з'явилися в касах. Ще б пак: охочих потрапити «на Уотерса» — тисячі, а не гумовий стадіон планувалося заповнити менше, ніж до половини. Спершу казали, що продадуть 35 тисяч квитків, а вчора вже з'ясувалося, що розпродали на три «штуки» більше.