Не згоден з лідером — прощайся з депутатством?

Не згоден з лідером — прощайся з депутатством?

Відновлення демократії — процес в Україні незавершений, а часто i непоступальний. Це підтвердилося 12 січня 2007 року, коли було схвалено закон про внесення змін до деяких законів України щодо статусу депутатів Верховної Ради АР Крим та місцевих рад (далі — Закон). Так завершився процес імператизації мандатів депутатського корпусу. За межами імперативного мандата залишилися лише депутати сільських і селищних рад.

За крадений цезій заплатило місто

Неабияк здивувалася міська влада Рівного, коли з'ясувалося, що повинна оплатити рахунок за радіоактивний цезій. На засіданні міськвиконкому стало відомо, що ще 4 листопада в Рівному спецслужби виявили контейнер iз цезієм. Свинцева ємність вагою 85 кілограмів зберігалася в одному з гаражів по вулиці Золотіївській. І хоча на місці знахідки працювала оперативна група СБУ та міліції, а також еменесники, санепідемстанція, представники прокуратури та громадськість про факт радіоактивної знахідки в місті навіть не підозрювали. Хоча згідно з державним класифікатором така подія підпадає під надзвичайну ситуацію, що могла призвести до негативних явищ життєзабезпечення населення міста.

Ігор Павлюк: У поета має бути Біографія з великої літери

Ігор Павлюк: У поета має бути Біографія з великої літери

На відміну від інших співрозмовників «Київських зустрічей», з Ігорем Павлюком ми зустрілися не в Києві, а неподалік, а саме — в Ірпені, на території Будинку творчості Національної спілки письменників, де Ігор проживає вже третій рік. А ще він живе в потягу, оскільки його сім'я залишилася у Львові. Про справи родини, поезії і про те, як українському поетові звести в Україні власний дім, ми розмовляємо за пляшкою червоного вина, яку розпиваємо безпосередньо на території Будинку творчості, біля корпусу, де колись жив Олександр Довженко. І нечасті перехожі, які бачать чоловіка й жінку з пляшкою біля пенька цієї зимової, хоча весняно-осінньої доби, не звертають на нас уваги — очевидно, ця картина є природною, звичною для цих місць.

Легендарний Аскольд

Легендарний Аскольд

З іменем князя Аскольда сучасні історики пов'язують період бурхливого збирання слов'янських племен довкола Києва. Ця політика врешті привела ці племена до об'єднання у Київську державу в наступному, десятому, столітті. Хоча в літописах Аскольд і Дір майже завжди діють разом, багато дослідників не вважають їх співправителями. Можливо, вони були братами з великою різницею у віці. Значна частина дослідників вважає, що Аскольд княжив у 40—60-х роках, а Дір був його наступником і княжив до початку 80-х років ІХ століття. Інші вчені вважають Аскольда нащадком Діра, і саме зі смертю першого пов'язують зміну правлячої династії у Києві.
Як би там не було, але Аскольда вважають першим київським князем-християнином. І віруючі, які полюбляють читати стародавні книжки, хотіли б, щоб Церква його канонізувала як святого. Вони твердять, що за 130 років до князя Володимира Аскольд уже приніс християнство до столиці Русі.

Божевілля сильних тілом

Божевілля сильних тілом

Iмпровізовані змагання найвитриваліших «любителів гарячої пари», напевне, влаштовували з давніх-давен. Але офіційно цей дивний вид спорту був зареєстрований наприкінці ХХ століття у фінському містечку Хейнола. Згодом почали проводити міжнародні змагання і навіть чемпіонати світу з саунного спорту.

Українці — VIP-туристи?

Українці — VIP-туристи?

У журналі «Фізкультура і спорт», що за радянських часів збирав мій батько, іноді писали про спортсменів «розвинутого Заходу» — звичайно ж, із чималою часткою іронії. Якось iшлося про одну з волейбольних збірних чи то Франції, чи то Нідерландів, чи то Данії, яка «всуху» програла всі матчі. Після такого «тріумфу» журналісти запропонували окремо відправити на чемпіонат світу скорочену офіційну делегацію й делегацію спортсменів-туристів за їхні власні гроші. Двадцять років тому такий закид вважався нормальною відповіддю «жорстокому капіталістичному ладу». Але з часом і ми відчули, що ця «капіталістична дійсність», на превеликий жаль, є нашою правдою. І чемпіонат світу з гандболу серед чоловіків, який починається в залах Німеччини сьогодні, швидше за все, стане турніром нашої чергової невдачi.

Сумно, хлопці, сумно...

Сумно, хлопці, сумно...

Кубок України з греко-римської боротьби справив невеселе враження. Хоча за «базовими» показниками мав би стати цікавою спортивною подією — в першу чергу через те, що проходив на головній критій аренi столиці — у Палаці спорту. Але саме це примiщення красномовно вказало на організаційні прорахунки. Розраховані на шість iз гаком тисяч глядачів трибуни у вівторок—середу вражали порожнечею. Звичайних уболівальників було дуже мало — за подіями спостерігали переважно ті, хто мав безпосереднє відношення до змагань (спортсмени, тренери, масажисти і журналісти). Добре, що така арена приймає турнір, однак «розкрутка» Кубка України у ЗМІ зовсім не відповідала розмірам зали. Не сприяв напливу публіки і денний час проведення змагань. Наприклад, у другий день, коли медалі розіграли у чотирьох із семи вагових категоріях, поєдинки завершилися близько третьої години.