Не встигло сімейство Бекхемів перебратися з Іспанії до Америки, а на Вікторію вже посипалися пропозиції роботи: колишню «спайс гьорл» умовляють знятися у фотосесії для журналу «Плейбой». Однак поки що Віці не до того — вона страшенно заклопотана. Адже до того часу, коли вони переїдуть до Лос-Анджелеса всім сімейством, місіс Бекхем повинна там усе облаштувати. Насамперед — знайти великий, красивий і зручний будинок: достатньо шикарний як для їхнього з Девідом зіркового статусу й достатньо просторий для того, аби там могли вільно бавитися троє малих Бекхеменят — Бруклін, Ромео та Круз. Станом на середу Вікторія оглянула вже 35 (!) будинків вартістю від 10 до 20 мільйонів доларів кожен, однак остаточного вибору не зробила.

Учора розпочалося перше пленарне засідання Конституційного Суду цієї каденції (більшість суддів склали присягу в серпні 2006 року). Після піврічної мовчанки та входження «в тему» судді нарешті почали працювати.

В'ячеслава Кириленка обрали головою фракції «Наша Україна» менш ніж місяць тому. Й він одразу почав відпрацьовувати аванси. Зокрема, кажуть депутати, новий лідер почав втілювати у «Нашій Україні» жорстку дисципліну — запровадив щоденну практику «чергових по рядах», завданням яких є забезпечення одностайності голосувань. Ще кажуть, що тепер в обов'язковому порядку один із «днювальних» від «НУ» має виступати з трибуни щодо кожного законопроекту. Загалом фракція задоволена Кириленком. Його добре сприймають люди, виважений, але має добру «хватку» і, відповідно, непогані політичні перспективи.
Колеги прогнозують, що невдовзі Кириленка очікує ще один кар'єрний злет — лідерство в партії «Народний союз «Наша Україна». В інтерв'ю «УМ» пан В'ячеслав поки що обережно коментує цю інформацію. Як і прожекти з приводу того, що навесні «Наша Україна» стане складовою блоку «Народна самооборона» під проводом Юрія Луценка...

Купання у крижаній воді... Декому від самої думки про цю процедуру стає зимно. А є ж люди, які демонструють просто фантастичну витривалість до холоду. Як, наприклад, чеський військовий льотчик Ян Новак, котрий років двадцять тому був учасником багатьох міжнародних семінарів із моржування. Новак занурювався у крижану воду з головою, не з'являвся на поверхні по кілька десятків секунд, а вийшовши на берег, замість того щоб одягати кожух, падав на сніг, наче на пісок Маямі-Біч. В Україні також є «специ» з моржування. З одним із них кореспондент «УМ» познайомився напередодні Водохреща — адже саме на це свято в нас прийнято приймати «бойове хрещення» в ополонках.

На одному з форумів, присвяченому обговоренню кандидатури Євгена Захарова, була фраза, гідна бути епіграфом: «А слабо домовитись з Карпачовою? — звертався хтось з форумчан до пана Захарова. — Нехай вона буде омбудсвумен, а ви — омбудсменом. Або навпаки...». Сказано дотепно, ще й у дусі дотримання гендерної рівності. Однак, на жаль, домовитися не вдасться — ані Захарову з Карпачовою, ані Карпачовій з Захаровим. Адже Уповноважений Верховної Ради з прав людини має бути один. Наразі коло достойників, що можуть реально претендувати на це крісло, звузилось до двох названих вище осіб. Голосування в парламенті з цього питання заплановане на початок лютого. Кандидатуру Захарова обіцяли підтримати фракції «Нашої України» та БЮТу, Карпачовій голоси мають віддати «регіонали» та соціалісти. Фракція КПУ поки що, вочевидь, не визначилася. Та поки депутати думають і вибудовують нові альянси, «УМ» поспiлкувалась iз Євгеном Захаровим. Розмова, ясна річ, йшла про те, чи сподівається він на переїзд з Харкова до Києва — цього разу у зв'язку зі вступом на посаду Уповноваженого.

Через 15 хвилин після смерті Євгена Кушнарьова у Харкові загули сирени. Так заздалегідь запланована типова перевірка системи оповіщення городян на випадок надзвичайних ситуацій мимоволі стала прощальним гудком по непересічній людині. З тієї миті підготовка до похорону одного з найуспішніших політиків міста набула у Харкові державної ваги. Управлінці міськвиконкому — соратники Кушнарьова по Партії регіонів — на екстреному засіданні прийняли рішення оголосити 18—19 грудня траурними днями. Були скасовані усі розважальні та спортивні заходи, на будинках з'явилися приспущені прапори з чорними стрічками. У Києві такого не було навіть на смерть В'ячеслава Чорновола...

Якщо вірити енциклопедичному словникові Брокгауза-Ефрона, селяни тримають у господарстві гусей «як птахів на убій, для отримання потруху, м'яса, пуху і пера», тому домашні дзьобані живуть недовго і майже ніколи не дотягують до десятого дня народження. Тим часом орнітологи кажуть, що гуска може спокійно подолати тридцятирічний рубіж — якщо господарі не шкодуватимуть харчу для вигодовування «зайвого дзьоба». Втім мало хто здатен на таку щедрість...

У лісі під Ічнею на Чернігівщині за двометровим бетонним парканом військові ховають 360 тонн легкозаймистого пороху. Він лежить на складі військової частини, у паперових мішках, а навколо, навіть просто неба (!), зберігаються стратегічні запаси боєприпасів Міністерства оборони. Арсенал біля селища Ічня — це 400 гектарів технічної території, начиненої бомбами, ракетами та снарядами.

Гадаю, не помилюсь, коли скажу, що з усіх українських спортсменів першого ешелону новорічні й різдвяні свята чи не найбільше люблять представники спортивної гімнастики. З тієї простої причини, що лише в цей період вони мають можливість хоча б декілька днів провести в родинному колі. Адже решту часу наші майстри карколомних сальто перебувають якщо не на змаганнях, то на олімпійській базі у Кончі-Заспі — єдиному в Україні місці, де створено належні умови для тренувань.
Але тривають гімнастичні канікули недовго. От і цього разу вже 8 січня чоловіча і жіноча команди майже в повному складі зібралися на черговий тренувальний збір. Щоправда, не в залі олімпійської бази, де якраз розпочався ремонт, а в Республіканському вищому училищі фізичної культури, що на вулиці Матеюка. Саме там і відбулася розмова кореспондента «УМ» із чемпіонкою світу 2006 року Іриною Краснянською.
Насамперед я поцікавилася долею рослин, котрі Іра вже давненько вирощує у своїй кімнаті на олімпійській базі.