Чергові, вже треті за останні дев'ять місяців, вибори міського голови Кіровограда призначені на 11 лютого. Тим часом районні та апеляційний суд обласного центру ледь не щодня розглядають справи, які стосуються перевиборів міського голови, що так невдало «відбулися» 26 листопада.
...Старші мешканці Війниці добре пам'ятають, як у середині 50-х років у село наїхали донецькі шахтарі. Не організовувати колгоспи чи осовічувати бандерівський край за прикладом шолохівського 25-тисячника Давидова. Місію вони виконували дуже секретну. Розквартирували їх по селянських хатах, а на роботу хлопці зі степу донецького їздили до лісу. На запитання допитливих сільських дядьків, що ж вони там таке роблять, гірники лише посміювалися: «Оно вам нужно? Очень грязную работу делаем». Те, що брудною роботою займалися, селяни бачили й самі, бо приходили квартиранти додому справді брудні та забрьохані. Це вже набагато пізніше затуркане локачинське село дізналося, що ж насправді ховали від їхнього пильного ока в їхньому ж лісі...
Минуло чотири місяці з часу відкриття одного з найбільших центрів сучасного мистецтва у східній Європі. Нагадаємо, торік, 16 вересня, презентацію PinchukArtCentre та першої виставки «Новий простір» супроводжував незапланований «спецефект» у вигляді займання сценічних декорацій. Служби PinchukArtCentre стверджують, що першу виставку відвідало більш як тридцять п'ять тисяч осіб. У створенні такого ажіотажу навколо центру не в останню чергу варто дякувати засобам масової інформації, які надали події безпрецедентного значення і ваги. Медійний маховик мав такий потужний поштовх, що його цілком вистачить іще принаймні на кілька чергових змін експозиції Центру, а українські видання за інерцією надаватимуть свої шпальти під екзальтовані журналістські «охи» з «ахами». Тож, очевидно, маркетингові служби галереї зробили цілком логічний висновок, що з вітчизняними журналістами панькатися годі. Краще запрограмувати їхні газетярські потуги не на змалювання естетського релаксу екзотичних західних митців та вітчизняного мистецького й політичного бомонду, а на тлумачення «маленьким» українцям ролі та значення сучАрту.
Лише лінивий не говорить останнім часом про зруйновані у новорічну ніч приміщення першого київського телеграфа, датовані 1875 роком. Чиновники міськдержадміністрації спочатку боязко обурювалися, мовляв, це «бєспрєдєл», але ще нічого не ясно, працює комісія. І от комісія «вносить ясність»: телеграфу не було! І «бєспрєдєла» теж...
Попри успіхи збірних України на світовому рівні (а в січневому рейтингу ФІФА «синьо-жовті» утримують високе 13-те місце), проблем у нашому футболі назбиралося достатньо. І вирішувати їх мають не лише керівники відомств, а й звичайні вболівальники, для яких виходять футболісти на газони стадіонів. Принаймні так вважають учасники акції протесту, що відбудеться у центрі Києва в неділю з 13 до 17 години. Ініціаторами демонстрації під назвою «Захистимо наш футбол» називаються футбольні фанати, а офіційними заявниками є дружні до них радикали з політичного молодіжного середовища — Українська націонал-трудова партія та Українська національна асамблея.
Упродовж місяця в Запоріжжі можна було спостерігати за незвичним турніром з футзалу. Майори, полковники і навіть генерали, познімавши в спорткомплексі «Динамо» свої регалії і забувши про субординацію, буцали м'яч, а іноді й один одного по ногах, прагнучи довести, хто на паркеті господар і чиїм має стати місцевий «Кубок співдружності» — турнір місцевих «силовиків».
Відкритий чемпіонат Австралії ніяк не увійде в нормальний графік — після спеки тенісистам у Мельбурні тепер заважають дощі, які заливають корти. Утім учора відбулися всі заплановані поєдинки.
Після захоплюючого видовища в Черкасах «Мавпи» й «Дніпро» видали не менш класне дійство і в повторному матчі 1/4 фіналу європейського Кубку виклику. За двобоєм українських баскетбольних клубів, яких знову судили наші ж арбітри, в Дніпропетровську спостерігало майже п'ять тисяч чоловік!
