«Генетика» пісні

«Генетика» пісні

Було б цілком природно, якби на 19–му році Незалежності глибинний народний фольклор в Україні поповнив нішу національних цінностей, що охороняються державними програмами. Але сталося все якраз навпаки. Українською піснею наразі професійно опікуються науковці та освітяни лише в чотирьох обласних центрах країни і то не на повну силу через брак фінансової підтримки. А це означає, що автентична пісенна спадщина інших етнокультурних регіонів може із часом канути в Лету. Цією тривогою поділилася з «УМ» кандидат мистецтвознавства, завідувач кафедри українського народного співу та музичного фольклору Харківської державної академії культури, етномузиколог Віра Осадча.

Боролися і побороли?

На харківському «Зеленому фронті» одразу дві новини: добра і погана. Сумна звістка стосується повідомлення голови облдержадміністрації Михайла Добкіна про те, що прорубану в парку Горького просіку, всупереч протестам громадськості, таки покриють асфальтом. А радісна пов’язана з його ж таки обіцянкою не будувати поблизу магістралі «проголосовані» депутатами міськради готельний комплекс та апартаменти. «Я вам ще раз хочу повторити, що на місці сполучення вулиці Новгородської із Сумською не буде побудовано нічого, окрім дороги, — обіцяє «губернатор». — Навіть не буде павільйонів для зупинок, бо міський транспорт там не зупинятиметься. Хіба що на початку або в місці, де магістраль стикуватиметься з Новгородською».

Символічна готовність

Символічна готовність

Рівно за два роки до початку фінальної частини чемпіонату Європи чотири українські міста–господарі Євро–2012 демонструють власні емблеми, які використовуватимуться в рамках великого футбольного форуму. Першим позавчора став Харків, учора новою символікою хвалився Київ, сьогодні естафету переймуть Львів і Донецьк. Господарі презентують не лише муніципальні логотипи, а й клумби і з головною емблемою україно–польського турніру.

На Добкіна з гранатометом

Майже чотирирічна «чорна смуга» депутата Московської райради Харкова від Партії регіонів Олега Медведєва завершилась доволі трагічним фіналом. Днями міський Апеляційний суд позбавив його волі на довгих десять років за те, що в розмові зі своїм бізнес–партнером депутат обговорював варіанти вбивства тоді ще мера, а тепер голови облдержадміністрації Михайла Добкіна та колишнього секретаря міськради, а нині в.о. міського голови Геннадія Кернеса. І хоча, окрім диктофонного запису, слідчі не надали інших доказів організації замаху, звинувачений отримав безпрецедентний для такого злочину термін. До речі, прокурор просив на три роки менше.

Намалюй трицератопса

Намалюй трицератопса

Увесь червень на майдані Свободи харківську дітвору тішитимуть гості з доісторичної епохи. Динозаври, диковинні птахи, чудернацькі ящури, мамонти, фігури первісних людей прибули до міста з Австрії. Усі вони виготовлені в натуральну величину з японського полістиролу. Аби переправити півсотні гігантських фігур, вага яких подекуди сягає тонни, довелося наймати сім потужних вантажівок.

Судний день

У Харкові почалися суди над захисниками парку Горького. Але, як з’ясувалося на практиці, притягти їх до відповідальності вочевидь набагато складніше, ніж доправити до відділення міліції й скласти адміністративний протокол. Принаймні дев’ятеро активістів, затриманих правоохоронцями 28 травня, вже вдруге повернулися із Дзержинського суду без жодних наслідків. Кількома днями раніше суддя Сергій Лазюк не розглядав їхню справу через формальні недоліки у наданих міліцією паперах. А позавчора повідомив, що жодних матеріалів із цього приводу повторно на його адресу не надходило. За словами адвоката Аркадія Бущенка, всі звинувачені написали до канцелярії заяву про те, що на засідання прибули і чекають повістки. «Але секретар канцелярії, — каже юрист, — повідомила, що їй заборонено приймати такі заяви, оскільки там не знають, який саме суддя надалі розглядатиме цю справу».

Харківська бійня

Штурм, уже за традицією, розпочався на світанку. Цього разу «чорносорочечники» (кремезні мужчини з бейджами «Муніципальна охорона»), очевидно, отримали наказ поставити в історії харківського спротиву жирну крапку. За словами очевидців, на півтори сотні захисників парку, які ночували у наметах, о 4:30 пішов стіною загін таємних «муніципалів», які розірвали шеренгу активістів на невеликі групи і почали жорстоко їх бити.

Харківський «фронт»

Позавчора у Дзержинському суді мали розглядати справу дев’ятьох захисників парку імені Горького, затриманих 25 травня нібито за злісну непокору представникам міліції. Але відкривши засідання, суддя одразу ж його й закрив, відправивши резонансну справу на дослідування. Коментуючи цей прецедент, юрист Харківської правозахисної групи Аркадій Бущенко назвав такий фінал цілком природним. За його словами, міліціонери, які затримали активістів і майже вісім годин утримували їх під вартою з порушенням законодавства, хотіли подати ситуацію так, нібито це «зелені» охоронці спровокували сутичку, а потім опиралися наказам міліції. «Але оскільки там було багато камер, відеозаписів і фотографій, — каже юрист, — на яких добре видно, що ніякої непокори міліції не було, із цього звинувачення нічого не вийшло. Навпаки, на знімках важко не помітити, що це на активістів напали невідомі люди з бейджами «Муніципальна охорона», які не мають при собі документів і офіційно не представляються».

Мовою бульдозерів

У місті почалися арешти: вчора з парку імені Горького забрали дванадцятьох активістів, які чинять спротив вирубці дерев під будівництво дороги (подробиці «УМ» повідомляла у попередньому номері). За словами правозахисників, їм інкримінують статтю 185 Кримінального кодексу про злісну непокору властям, а також намагаються нав’язати пункт про участь у несанкціонованих владою акціях.

Дорога по живому

Дорога по живому

Чотирьох людей забрали до міліції за дрібне хуліганство, двох відправили до лікарні з ранами та синцями. Такий результат майже тижневої боротьби харків’ян проти вирубки дерев у парку імені Горького, де вже під пилку потрапило більше 600 вікових дубів, сосен, акацій. Колишнє місце відпочинку тепер називають «Зеленим фронтом». Тут виросли намети і барикади. Число охочих «повоювати» з лісорубами, бульдозерами і... міліцією зростає з кожним днем.