Учора на будинку колишньої пересильної в’язниці по вулиці Малиновського, 5, де Йосип Сліпий перебував у 1961 році по дорозі до сибірських таборів, знову з’явилася дошка видатному українському діячу і священику. Вшанувати пам’ять видатного релігійного сподвижника харків’яни намагалися вже не раз, але через випади русофільських (щоб не сказати — українофобських) товариств меморіальний знак двічі знімали зі стіни історичної будівлі. Останній скандал виник кілька місяців тому і набув загальнодержавного масштабу через протест львівської громади і особисто мера Львова Андрія Садового.

Цю інформацію у Харкові сприйняли, як грім серед ясного неба. Ще зовсім недавно оновлений стадіон «Металіст» вважався замало не взірцем підготовки до «Євро–2012», з чим, до речі, погоджувалися і контролери з УЄФА. А тепер головна арена області потрапила під приціл нищівної критики, умовно кажучи, за гру в одні ворота.

На базі Харківського приладобудівного заводу імені Т.Г. Шевченка, що раніше успішно працював на космічну галузь, а нині переживає тяжкі часи руйнації, буде створено новий інноваційно–виробничий центр з випуску електронних підручників. Якщо все йтиме за планом, то вже до кінця року тут отримають роботу майже півтори тисячі чоловік, а українські школярі і студенти матимуть змогу черпати знання з абсолютно нових посібників. «Це перший зразок електронної книги, що включає зовсім інші технології, — повідомив голова Харківської облдержадміністрації Михайло Добкін. — Тут використовуються електронний папір і чорнило. Це дає можливість у багато разів заощаджувати електричну та будь–яку іншу енергію, що живить такий зразок. А також дає можливість у кольоровому варіанті показувати графіки і все, що необхідно для навчального процесу».

Цьогорічна боротьба харківських комунальників iз бурульками на дахах завершилася гучною кримінальною справою. Правоохоронці виявили товариство з обмеженою відповідальністю, яке запросило за нібито виконану роботу 3,4 мільйона гривень, але відверто проігнорувало виконання взятих на себе зобов’язань. За словами прокурора області Геннадія Тюріна, ці гроші були просто вкрадені. Тим більше що під час нещодавнього потепління бурульки просто розтанули.

Уночi по вулиці Мироносицькій зайнявся останній із чотирьох поверхів майже столітнього будинку. Вогонь швидко перекинувся на горище і дах будівлі, захопивши більше 200 квадратних метрів площі. На ліквідацію пожежі виїхали 13 автоцистерн і 145 рятувальникiв особового складу обласного управління МНС, але приборкати полум’я вдалося лише через дві з половиною години.

Учорашній робочий візит глави держави до Харкова розпочався кумедною історією з металічними щитами. Спочатку ними відгородили майдан Свободи (саме тут тепер увесь час мітингують і невдоволені, і нібито вдоволені владою харків’яни) від вулиці Сумської, якою мав рухатися президентський кортеж. А потім несподівано їх прибрали, пояснивши цей крок відмовою громадських організацій влаштовувати велелюдні акції на тріскучому морозі.

Монумент Соборності України, зведений у центрі майдану Рози Люксембург, запам’ятається харків’янам як пам’ятник iз найкоротшою історією: на 10–ту річницю Незалежності його збудували, на 20–ту — знесуть. «Пройде засідання містобудівної ради, на якому розглянуть варіанти нового монумента, — прокоментував новину мер міста Геннадій Кернес. — Це не тільки моє рішення. Це рішення в тому числі й громадських організацій, якi брали участь десять років тому у відкритті цього пам’ятника». Пан Кернес також назвав прізвища двох скульпторів, котрi вже запропонували свій проект, і повідомив, що заміна монументів пройде у рамках глобальної реконструкції згаданого майдану.

Чотири іноземних і сім харківських театрів упродовж п’яти днів (з 31 січня по 4 лютого) були учасниками І Міжнародного театрального фестивалю малих форм «Театронік». Попри те, що в Україні вже існують дві подібні фестивальні події — хмельницьке «Відлуння», що демонструє роботи театрів одного актора, і харківська «Курбалесія» — Театральний центр, який, до слова, опікується останнім форумом і наважився на створення ще одного неприбуткового мистецького заходу. Як вважають ініціатори фестивалю, сучасному глядачеві бракує контакту з театром: «Театр малих форм — це завжди щось сповідальне, що звернене безпосередньо до тебе. Мені відомо, що сучасний глядач дуже хоче бути поруч з актором», — пояснила ідейну концепцію «Театроніка» віце–президент Всесвітнього форуму театру одного актора при Міжнародному інституті театру, колишня киянка, а нині жителька німецького Ганновера Ніна Мазур. Ідею проведення «камерного» фестивалю пані Ніні запропонували харківський актор Віталій Бондарєв, який часто гастролює за кордоном саме з моновиставами, і режисер харківського театру «Ланжерон» Галина Панібратець.

Майже місяць працівники харківських соціальних служб намагаються дати раду проблемі, що не прописана чітко у жодному відомчому циркулярі. Із рішенням не поспішають, бо йдеться про долю одразу двох дівчаток, одна з яких доводиться іншій... матір’ю.

Купувати нові технології за кордоном і привозити звідти ж кваліфікованих спеціалістів — надто витратна справа. Тому великі бізнесові структури ініціювали непростий діалог з освітянами у формі першого виїзного засідання Спільного представницького органу сторони роботодавців на національному рівні (СПО) та Асоціації ректорів вищих технічних закладів України. Зі сказаного стало зрозуміло, що вітчизняний бізнес уже готовий купувати у науковців цікаві ідеї й запрошувати на роботу випускників навчальних закладів, якщо вчені їм запропонують справді новітні розробки, а студенти матимуть достатній рівень підготовки. «Нам би хотілося побудувати діалог, і щоб він був максимально ефективним, — сказав голова СПО Дмитро Фірташ, звертаючись до присутніх на засіданні керівників ВНЗ.