Учора вже вдруге за останні дев’ять місяців робітники Харківського приладобудівного заводу імені Т. Г. Шевченка перекрили рух вулицею Жовтневої революції, вимагаючи від керівництва погашення боргу iз заробітної плати. У результаті, окрім кількасот заводчан, біля прохідної вишикувалися довжелезна черга автомобілів і трамваї одразу трьох міських маршрутів. Пікетники кажуть, що стоятимуть до кінця, оскільки борг iз заробітної плати на підприємстві вже сягнув 27 мільйонів гривень. Починаючи з 2008 року, їм по чотири місяці щороку не повертали зароблене, тому кожному з робітників підприємство завинило від 12 до 20 тисяч гривень.

Чому сталося так, що найбільш знакові пам’ятники духовному провідникові українців Тарасовi Шевченку доручили створювати росіянину за походженням Матвію Манізеру (сьогодні виповнюється 110 років з дня його народження), наразі сказати важко. Приміром, він став офіційним переможцем відкритого конкурсу на кращий монумент Кобзарю в Харкові, але якщо уважно вчитатися у коментарі проведеного відбору, то кілька фраз між рядків можуть посіяти певні сумніви з приводу його безсумнівної першості. Проте факт залишається фактом — саме харківський пам’ятник бунтівливому генію й понині вважається найкращим. А таких сьогодні у світі, за даними шевченкознавця Миколи Семенюка, встановлено вже більше ніж 1350.

Майже місяць харківський торговий центр «Барабашово», що належить концерну «АВЕК» народного депутата Олександра Фельдмана, перебував під пильним прицільним поглядом правоохоронних органів. Спочатку до центрального офісу бізнес–структури нагрянули бійці у чорних масках, а згодом почалися перевірки і на речовому ринку, що входить до «АВЕК». «Порушено кримінальну справу за статтею 358 (підробка документів) по одній iз комерційних фірм, що має фінансово–господарські стосунки з концерном, — прокоментував активність своїх колег прокурор області Геннадій Тюрин. — Слідство дійшло висновку, що треба прослідкувати увесь ланцюжок взаємостосунків. Для цього і проводилися обшуки на підприємстві».

Монумент на честь проголошення радянської влади, споруджений у самісінькому центрі Харкова, невдовзі «переїде» на «пролетарську» окраїну міста. А точніше — в район ХТЗ, що традиційно асоціюється з історичною віхою індустріалізації і духом колишнього СРСР, на честь утворення якого в тодішній столиці України і був споруджений цей гігантський пам’ятник.

Харківські чиновники презентували план масштабної реконструкції Центрального парку відпочинку ім. Горького й обіцяють вже через рік порадувати городян неймовірним майданчиком розваг. Місцевий «діснейленд» коштуватиме 20 мільйонів євро, тобто дев’яту частину цьогорічного міського бюджету. Але, як пообіцяв мер Геннадій Кернес, частину витрат візьмуть на себе приватні інвестори. Управлінці також запевнили, що космічна вартість проекту не вплине на майбутню ціну вхідних квитків, бо скільки б ті не коштували, реконструкція не окупиться й через 30 років.

На одному з американських космодромів ще у 80–х роках минулого століття встановили стелу з викарбуваними прізвищами космонавтів, які загинули, виконуючи унікальну земну місію. Першим у цьому списку — харків’янин Валентин Бондаренко. Він не дожив 19 днів до легендарного гагарінського старту, тому ювілеї першого виходу людини у відкритий космос тепер завжди збiгаються з роковинами першої втрати землян на своєму зоряному шляху. Доля ніби попередила людство, що шлях до зірок дійсно тернистий і що, крокуючи ним, варто зважувати все до найменших дрібниць. Це лише один з епізодів історії, який завжди нагадуватиме нам про те, що живемо у країні зі статусом однієї з перших космічних держав. Йдеться про історичний факт, який нам ще тільки належить по–справжньому усвідомити.

Український культурний центр «Юність», Харківський обласний центр народної творчості та обласна художня галерея «Мистецтво Слобожанщини» незабаром можуть канути в Лету за велінням регіональної влади. Рішення про їхню ліквідацію було прийняте так швидко і безкомпромісно, що в місті заговорили про почерк типових рейдерів, які кинули оком на престижні будівлі в центральній частині Харкова. Місцева влада при цьому не поспішає проливати світло на деталі так званої «оптимізації» культурних закладів, над якими завис ліквідаційний меч. Принаймні адресу обіцяного об’єднаного центру, що має з’явитися замість трьох знищених, так само, як і прізвище його керівника, обласні чиновники з депутатами майже півтора місяця зберігають у суворій секретності.

Учора на будинку колишньої пересильної в’язниці по вулиці Малиновського, 5, де Йосип Сліпий перебував у 1961 році по дорозі до сибірських таборів, знову з’явилася дошка видатному українському діячу і священику. Вшанувати пам’ять видатного релігійного сподвижника харків’яни намагалися вже не раз, але через випади русофільських (щоб не сказати — українофобських) товариств меморіальний знак двічі знімали зі стіни історичної будівлі. Останній скандал виник кілька місяців тому і набув загальнодержавного масштабу через протест львівської громади і особисто мера Львова Андрія Садового.

Цю інформацію у Харкові сприйняли, як грім серед ясного неба. Ще зовсім недавно оновлений стадіон «Металіст» вважався замало не взірцем підготовки до «Євро–2012», з чим, до речі, погоджувалися і контролери з УЄФА. А тепер головна арена області потрапила під приціл нищівної критики, умовно кажучи, за гру в одні ворота.

На базі Харківського приладобудівного заводу імені Т.Г. Шевченка, що раніше успішно працював на космічну галузь, а нині переживає тяжкі часи руйнації, буде створено новий інноваційно–виробничий центр з випуску електронних підручників. Якщо все йтиме за планом, то вже до кінця року тут отримають роботу майже півтори тисячі чоловік, а українські школярі і студенти матимуть змогу черпати знання з абсолютно нових посібників. «Це перший зразок електронної книги, що включає зовсім інші технології, — повідомив голова Харківської облдержадміністрації Михайло Добкін. — Тут використовуються електронний папір і чорнило. Це дає можливість у багато разів заощаджувати електричну та будь–яку іншу енергію, що живить такий зразок. А також дає можливість у кольоровому варіанті показувати графіки і все, що необхідно для навчального процесу».