Двічі на рік — під час сівби та жнив — коли у поля треба виводити техніку, український чиновник iз подивом з'ясовує, що виводити великою мірою нічого. Через це частина врожаю залишиться на полі, іншу частину із шумом та димом затопчуть, мов орди монголо-татарів, ще допотопні трактори. У такій ситуації вести мову про передові світові технології обробітку землі взагалі вважається некоректним. Принаймні подібні запитання ми б не радили задавати керівникам навіть великих, як для України, та непогано оснащених господарств. Господарі, що обробляють свої гектари ще пострадянською технікою, і взагалі можуть образитися — добре, якщо його старенький тракторець доїде до межі поля.
Сезонна підготовка до польових робіт у більшості аграрних «ТОВ» не надто відрізняється від практики їхніх дідусів та батьків, що мали щастя народитися у часи суцільної колективізації. Підкрутили, запаяли, забили молотком, а головне — щедро пофарбували, і сільськогосподарські машини дуже непогано виглядають на віртуальній «лінійці готовності».

Цими днями відзначає своє двохсотліття Кременецький ботанічний сад, що на Тернопільщині. Вища Волинська гімназія (перейменована незабаром у Кременецький ліцей ) на початку XIX століття була центром прогресивної європейської думки в усіх можливих сферах. На відповідному рівні підійшли тут і до створення ботанічного саду, задуманого як навчально-практична та наукова база для тих, хто вивчав природничі науки. Закладали його спочатку лише на чотирьох гектарах спеціально запрошені для цього знавець садово-паркового мистецтва з Ірландії Діонісій Мак-Клер та відомий український ботанік австрійського походження професор Віллібальд Бессер.

П'ятдесят дев'ять нових вікон лише за один тиждень обновили вигляд шкіл Сумщини. Загалом, розповів на прес-конференції голова обласної державної адміністрації Павло Качур, їх уже встановлено понад чотириста. Так у регіоні триває акція «Подаруй вікно школі».

Харківська місцева влада має серйозні наміри впровадити екзотичну, за українськими мірками, практику управління місцевим господарством через здавання комунальних підприємств у концесію. Причому свої плани «біло-блакитне» керівництво міськвиконкому у складі голови Михайла Добкіна та секретаря міськради Геннадія Кернеса збирається здійснити, попри всі протести і зауваження місцевої опозиції та громади.

Стратегія розвитку міліції Вінниччини, яку проводить новопризначений начальник УМВС в області Василь Поліщук, знайшла грунтовну підтримку в місцевих органах влади. Від початку року штат «сільських шерифів» в області збільшено на 200 чоловік. За задумом, кожна сільська рада повинна мати свого дільничного інспектора, який би повністю володів ситуацією на довіреній дільниці. Досить сказати, що нині в області кожен третій злочин розкривається завдяки роботі дільничних.

Сьогодні смертність від побічної дії фармакологічних препаратів у світі сягає 20—25 відсотків. Серед фармпрепаратів безліч підроблених і неякісних. Проте ціни на них ростуть день у день. У цей же час гомеопатичні ліки значно дешевші і та й значно ефективніші. Проте ще з 60—70 років, коли у СРСР критикували гомеопатію, до неї не всі ставляться з довірою. «Я вважаю, що це «побєдоносноє шествіє» доказової медицини. В нас переважає доказова медицина. Все, що ми робимо, має бути доведене. Аналіз крові гарний? Отже, здоровий. Кардіограма гарна? Серце здорове. Є такі не зовсім хороші критерії. Кардіограма нормальна, але ж серце то болить. А гомеопатія чомусь допомагає в цій ситуації. Просто ми не завжди можемо довести якусь патологію», — говорить лікар народної та нетрадиційної медицини Юрій Нечипоренко. Свого часу він винайшов і запатентував вулик, який розмiщується просто в лікарняному відділенні, а бджілки з вулика вилітають на вулицю через спеціальну трубку. Взагалі бджілки, п'явки і голки — це вірні товариші самого Юрія Борисовича і, ясна річ, його пацієнтів уже впродовж багатьох років. Чим же нетрадиційне лікування відрізняється від традиційної медицини на практиці? Які, окрім гомеопатичних засобів лікування, є в арсеналі народної та нетрадиційної медицини? З цими запитаннями «УМ» звернулася до завідувача відділення народної та нетрадиційної медицини Центрального клінічного госпіталю Державної прикордонної служби України полковника медичної служби Юрія Нечипоренка.

Сьогодні всесвітньо відомий урбан-клаймбер (людина, яка долає висотні будівлі) Алан Робер їздить по Києву з екскурсією, куштує українські страви та поповнює прогалини в знаннях про «маленьку бідну країну», про яку не знав абсолютно нічого. Учора ж пан Робер з'ясував, що українці — дуже гостинна нація, у київських ресторанчиках неперевершено готують спагеті та його улюблену піцу, а в метро краще не спускатися в годину пік — затопчуть. А ще «людина-павук» зізналася журналістам, що підйом по дзеркальній стіні головного офісу компанії «Київстар» виявився набагато важчим, ніж йому здавалося спочатку. Зокрема, через надзвичайну ковзкість «робочої поверхні» та сильний вітер, який буквально зносив легенького «павука» зі стіни.

О пів на першу ночі з неділі на понеділок понад півсотні невідомих молодиків організовано напали на козаків Чорноморського козацького товариства. Півтора десятка членів цього товариства несли варту біля пам'ятника «потьомкінцям» в центрі Одеси. Нападники зав'язали бійку і погромили намет, де минулого тижня збирали підписи одеситів проти демонтажу пам'ятника військовим морякам і встановлення на його місці монумента російській імператриці Катерині II.

Сьогодні в Музеї совєцької окупації демонструватимуть фільм «Кундун», показу якого передував скандал. Туди ж буде перенесено і виставку, яку заборонили проводити у приміщенні найдемократичнішого вищого навчального закладу України — у Києво-Могилянській академії. Ще 15 червня там мала розпочатися виставка про життя і діяльність духовного лідера Тибету далай-лами XIV. Програмою передбачався «круглий стіл» і демонстрація фільмів «Співчуття у вигнанні» та «Кундун». Однак, коли організатори в день відкриття виставки прибули до культурно-мистецького центру «Могилянки», їм повідомили, що запланований захід скасовано.