Дострокові парламентські вибори, здається, повернули соціологам їхнє реноме. В
2004–му, як ми пам’ятаємо, на деяких організаторів екзит–полів було чимало нарікань. Однак зараз у це вже немає сенсу заглиблюватись. Головне те, що о 22–й годині 30 вересня 2007 року різні науковці представили дані опитувань, які майже збігалися. Відмінності у цифрах були не настільки суттєві, аби поставити під сумнів чиїсь професіоналізм та об’єктивність.

Вчора по обіді Центральна виборча комісія вже мала у своєму розпорядженні три чверті електронних протоколів із виборчих дільниць. Це насамперед свідчить про те, що підрахунок голосів вівся оперативно і загалом без збоїв. А отже, вже до вечора кількість оброблених протоколів мала сягнути ста відсотків.

Згідно з даними Центрвиборчкому, до України на перегони–2007 прибуло понад 70 іноземних спостерігачів. Голова місії ENEMO (Європейської мережі спостерігачів за виборами) Пітер Новотні зазначив, що його «посольство» вкрай стурбоване низькою якістю виборчих списків. ENEMO підготувала звіт, де ретельно занотувала всі випадки «двійництва». У цифрах порушення виглядають так: 94 тисячі двійників у Харкові; 3,6 тисячі померлих осіб у Кіровоградській області; 15 тисяч двійників у Києві; 16 тисяч — у Дніпропетровську; 2 тисячі — в Донецьку, 700 — у Рівному.

Загальний висновок із виборів–2007: народ дає «помаранчевим» ще один шанс. Українці, які, здавалося б, уже розчарувалися в політиках, яким доручали свою долю в 2004–му і 2006 роках, розщедрилися на справді неоціненний кредит довіри. Та й чи довіри? Швидше за все, помиляється той, хто вважає, що простий люд купився на його сміховинні обіцянки та інші популістські мантри. Народ не такий дурний. Просто він ще раз погодився на менше, на його думку, лихо. Полив своєю життєдайною водою вже майже всохле деревце європейського, а не євроазіатського, вектора своєї країни. І обрав просто з тих, хто є. Хоча міг почекати й кращих кандидатів. Близько 3% «проти всіх» — це значно менше, ніж очікувалося.

По–багатому обставив Блок Тимошенко святкування своєї перемоги на виборах. Журналістів та інших гостей БЮТівці приймали в недавно відкритому п’ятизірковому готелі «Хайятт», що виходить вікнами на Софійський собор. Вельми символічно в церковне свято Віри, Надії й Любові та їхньої матері Софії. Саме ця «точка» в ніч виборів була найбільш відвідуваною й «гарячою». Зрежисоване шоу було слабенько, але цей недолік компенсувався суперовим антуражем. Перед входом до правого крила модернового, підсвіченого готелю була простелена червона килимова доріжка — ну просто як у Каннах, кожному зареєстрованому видавали подарунковий набір, до якого, крім різних сувенірних дрібничок, входили по дві футболки з символікою БЮТ, кепка і навіть бінокль — такі роздавали на мітингах, щоб Юлю краще було видно здалеку. Навколо — тьма телевізорів, але по них транслюють зовсім не телепрограми, а картинки з виборчого туру Тимошенко.

— Пане В’ячеславе, чи однозначним сценарієм після виборів є утворення «НУНС» і БЮТ суто «помаранчевої» коаліції на базі попередньо зафіксованих домовленостей? Тимошенко — Прем’єр?
— Так. Я завжди був прихильником демократичної коаліції з Блоком Юлії Тимошенко. І угода про її створення, нагадаю, підписана ще 24 лютого. В цій угоді передбачені і світоглядні засади формування майбутньої більшості та уряду, і механізм розподілу посад: більша фракція вносить кандидатуру Прем’єр–міністра, всі інші посади розподіляються 50 на 50.

Щоправда, навряд чи екс­працівник Кабміну зробив би гучну заяву, маючи впевненість, що соціалісти проходять до парламенту. Про складання із себе повноважень міністра Цушко оголосив за кілька годин до оприлюднення перших офіційних результатів екзит­полів. Однак не доводиться сумніватися, що внутрішньопартійні «опитування на виході» на той момент були йому вже відомі. Але, незважаючи на те, що Центральна виборча комісія ще не оголосила остаточних результатів виборів, можна припустити, що дані, отримані внаслідок партійного екзит­полу, засмутили Василя Цушка настільки, що він вирішив не випробовувати долю, а піти з посади «під шумок», коли вся увага прикута до того, хто стане переможцем.

Схоже, що вітчизняні винахідники та раціоналізатори стануть першими жертвами вступу своєї рідної батьківщини до Світової організації торгівлі. Найбільше постраждають космічна, авіабудівна, машинобудівна промисловості. «Штовхальники прогресу» запевняють: уряд міг зробити процес адаптації до європейських норм не таким болісним. Утім ніхто із високих чиновників чомусь не захотів цього зробити.

Зірки шоу–бізнесу насправді теж люди, із притаманними їм слабкостями й недоліками. І з безліччю спокус... І нема чого їм заздрити — краще поспівчувати. Адже за кожним, і тим паче — хибним, кроком відомих людей з цікавістю стежить увесь світ. Зокрема, й за судовими процесами, у яких останнім часом аж надто часто фігурують гучні імена.