Діагноз «рак» лікарі в Україні щодня ставлять кожному десятому пацієнту, що для більшості те саме, що смерть. Опускаються руки, бажання щось робити і працювати зникає, а разом з ним помирає останнє — надія. Надія на те, що «ракова чума» буде таки переможена, що передові технології вчасно прийдуть в Україну і ефективне лікування стане доступним для всіх і кожного.
Засновник і генеральний директор компанії «Max-Well» Кеннет Алібек переконаний: ситуацію можна виправити. Якісне і доступне лікування для нашої держави вже РЕАЛЬНІСТЬ.

Останнім часом навколо чоловічої збірної України, яка готується використати останній шанс пробитися до фінальної частини чемпіонату Європи, було більше розмов на навколоспортивні теми, ніж про суто баскетбольну складову. Не надто приємну атмосферу у таборі національної команди відзначали ще на чемпіонаті Європи 2005 року. Після того Геннадія Защука на посту головного тренера замінив Віталій Лебединцев, але ситуація, здається, лише погіршилася. Справжньою ж бомбою стала відмова форварда «Будівельника»Леоніда Стефанишина грати під керівництвом Лебединцева. Молодий гравець не міг сприйняти методи роботи наставника збірної, тому захотів поїхати з тренером студентської команди Євгеном Мурзіним на Універсіаду в Таїланд.

Відкритий чемпіонат Парижа, що завершився у неділю, головний тренер збірної України Іван Сівак вважав для українських спортсменів одним із найважливіших стартів року. Можна сподіватися, що наставник залишився задоволеним, адже до чільної трійки наші співвітчизники потрапляли 13 разів. Хоча треба зважити, що місця на п'єдесталі українці здобували далеко на завжди з видатним результатом.

Напередодні старту нового сезону хтось із футбольних фахівців пожартував, що новий титульний спонсор чемпіонату — це шанс для «Дніпра». Справді, одночасне розташування відомого бренду на футболках клубу та офіційному логотипі національного турніру — непересічне явище. У провідних чемпіонатах Європи подібного бачити не доводилося. Якщо ж без жартів, то, схоже, збіг виявився пророчим. Після четвертого туру всі переконалися, що Донецьк та Київ отримали повноцінного третього конкурента в боротьбі за «золото». При цьому «Динамо» опустилося на небувале для себе 14-те місце, програвши дніпрянам на власному полі. Олег Протасов наочно показав Анатолію Дем'яненку — своєму колишньому колезі по збірній СРСР, що за десять днів до єврокубкового старту кияни мають величезні проблеми з постановкою гри.
Відтак ще в неділю багато хто чекав повідомлення про зміни на тренерському містку «Динамо». Але одразу після гри Дем'яненко про відставку не заявив, і вчора до вечора офіційних новин із цього приводу не було. За чутками, питання вирішене, і місце «головного» має посісти наразі другий тренер команди — Олег Лужний. Однак у динамівській прес-службі «УМ» запевнили, що в понеділок перестановок чекати не варто.

Угорську трасу «Хунгароринг» вважають однією з найповільніших, тому особливо гострих відчуттів від 11-го етапу чемпіонату світу ніхто й не очікував. Не дивно, що найцікавіше для шанувальників «Формули-1» цього разу відбувалося поза головними перегонами. У епіцентрі уваги знову опинився «Макларен», якому останнім часом «щастить» на різноманітні «брудні справи».

Охайні й розумні студенти в сучасних аудиторіях, «бюджетники» й «контрактники», які знають, за що платять до вузівської скарбниці, студмістечка з комфортними гуртожитками, в яких не торгують алкоголем і не валяються по брудних кутках шприци, — чим не мрія для дбайливих політиків?
Можливо, для втілення саме цієї мрії «найкращий ВНЗ» України на початку цього року поспіхом підпорядкували Кабміну. Київський національний університет імені Тараса Шевченка, який, за розпорядженням Президента України, був автономним і самоврядним, фінансувався окремим рядком у національному бюджеті, а його ректор був прирівняний за статусом до міністра, 16 січня 2007 року перейшов у відання Прем'єр-міністра. Щоправда, «тримається» таке підпорядкування на ректорських промовах перед викладацьким складом, незрозумілому, з точки зору законності, контрактові віце-прем'єра Дмитра Табачника з ректором Віктором Скопенком, а також на «рішенні конференції трудового колективу» університету, якого, виявляється, не було.
«Перепідпорядкування» не принесло очевидних покращень старовинному університету. Навпаки, на місці, призначеному для побудови нового студмістечка, з'явилося з десяток багатоповерхівок. Невже для цього і був потрібен «урядовий покров» для КНУ?

Справедливості заради слід сказати, що напис на кашкетиках «Коса внутри» мав і український відповідник — «Коса всередині». І «всередині», і «внутри» стосувалося Юлиних прихильників, які зібрались — у неділю на з'їзд Блоку Тимошенко. Делегати віддавали перевагу більш стриманому креативу — білим футболкам із червоними серцями і написом «ВірЮ» (на спині було продовження — «Вірю в Україну»). Або, як варіант: «ДумаЮ» (про Україну) та «КохаЮ» (її ж). Зате технічно-допоміжна частина з'їзду відривалася по повній: дівчата нап'яли топіки «Хочу заміж за БЮТівця», хлопці — «Большие мальчики за Юлю». Цікаво, що в рекламі БЮТ досить гармонійно співіснували дві мови — наша «калинова» та чужа-нерідна, яку Тимошенко з трибуни партз'їзду пообіцяла до статусу державної не допускати в жодному разі.

Головна партія правлячої коаліції свій з'їзд у суботу провела з помпою, гідною зібрань КПРС. Форум розбили на два етапи — робочий і святковий. Для цього довелося винайняти Палац «Україна» та Палац спорту — відповідно, найпрестижніший та найбільший зали країни. Ці споруди всіляко причепурили символікою партії і зовні, і всередині, а до «України» навіть простелили синій килим. Такий шик мав піднімати дух своєї команди і впливати на виборців. У нинішні часи подібний стиль проведення з'їздів часто використовують у США. Що й не дивно, з огляду на присутність у команді Януковича американських політтехнологів.