Тільки–но стало відомо, що Музей Великої Вітчизняної війни відкриває в середині жовтня виставку «Ми стали волі на сторожі. Ніл Хасевич: відомий і невідомий», газета «Обзор» у номері за 4 жовтня 2007 року вмістила статтю без підпису «Власти разделили ветеранов». У ній представник парламентського комітету у справах ветеранів ВР V скликання Петро Цибенко називає заплановану експозицію «оскверненням музею» і «пострілом у спину 15 мільйонам членів ветеранських організацій в Україні». По–перше, дивно, що серед 47–мільйонного українського народу майже третина — це ветерани війни, що закінчилася понад 60 років тому. По–друге, як може осквернити столичний музей розповідь про українського художника світового рівня, учасника 35 виставок, у тому числі й міжнародних, 100–річчя якого урочисто відзначалося два роки тому. Дипломна робота «Святий Володимир» у Варшавській академії мистецтв відкривала перед митцем широкі обрії. А він повернувся до рідного волинського села Дюксин, учителював, ставив з дітьми п’єси українських класиків. Співав у церковному хорі і малював ікони (у 1943 нацисти спалили церкву в рідному селі, де були й образи роботи Хасевича). Вивчав українські шрифти і вималював «Буквар». Мріяв створити Волинську школу художників...

Полюбляючи «житейські історії» з телесеріалів, ми часто не замислюємося, що ОУН і УПА — це не лише політика, а й сотні тисяч людських доль, мрій, прагнень. І найвищих «порухів душі», як сказав би поет, — надзвичайно красивих вчинків, красивих життів. І красивих смертей. Вважаю за обов’язок познайомити читачів з історіями, записаними з розповідей захисників нашої Вітчизни — воїнів УПА або очевидців боротьби. Думаю, вони варті не одного телесеріалу.

У деяких аспектах військово–технічного розвитку найсхідніший обласний центр України випереджає цілу Велику Британію. Скажімо, щодо певних видів гусеничних бойових машин рахунок на нашу користь — 2:0! Та що там Британія — у нас таких машин в одному місті стоїть стільки ж, скільки в Росії. Тільки там ця техніка розпорошена від Архангельська до Підмосков’я, а в нас вона сконцентрована на площі менше одного гектара.

Парламентська більшість в обраній на позачергових виборах Верховній Раді може бути тільки одного формату, і вже сьогодні Президент сподівається отримати від її учасників коаліційну угоду. А решта «коаліційних» питаннь, у тому числі й подання на кандидатуру Прем’єр–міністра, будуть вирішені вже до кінця наступного тижня, сподівається глава держави.

У Чернівецькій області правоохоронці розшукують афериста, який представлявся заступником начальника управління організаційно–кадрового забезпечення секретаріату Президента України та обіцяв місцевим чиновникам високі посади у Києві — не просто так, а за грошову винагороду.

Минулого четверга закінчилася шестирічна судова тяганина навколо 22 українських маяків у Криму, самовільно зайнятих російськими військовими. За позовом Генпрокуратури, суд визнав, що росіяни володіють маяками незаконно і мають повернути їх у власність України, зокрема Мінтрансзв’язку. Вчора молодіжна громадська організація «Студентське братство», яка вже кілька років чинить спротив агресивним діям ЧФ РФ, скликала прес–конференцію, аби звернути увагу української влади на рішення суду, і необхідність його виконувати. За словами лідера «Студентського братства» Олега Яценка, не маючи волі поширити суверенітет України на Кримський півострів, чиновники воліють «не помічати» неправомірних дій та відвертих неподобств, які чинять на українській землі російські «байци».

«Щоб не заразитися гепатитом А, треба всього лише не їсти фекалії», — кажуть медики. І вони, звісно, праві. Адже єдиним джерелом інфекції були і залишаються випорожнення хворого, які містять мільярди вірусних часток. До чергової жертви вірус потрапляє, закріпившись на поверхні овочів, фруктів, інших продуктів харчування, заражених під час транспортування чи обробки. Можна «підчепити» гепатит А і через питну воду, в яку потрапила зараза — скажімо, після аварії в каналізаційній мережі.

Днями розпочався черговий етап знищення боєприпасів артбази військової частини А—2985. За інформацією командира другого аварійно–рятувального загону МНС полковника Олександра Стасюка, упродовж тижня тривали практичні заняття саперів–новачків. Мовою «нефаховою» — це ті ж підриви, однак із більшим інтервалом і менш потужні.

У скандалі зі зруйнуванням воріт з аркою над другим входом, що веде до Нижньої лаври, вдалося нарешті почути й голос святих отців з Московського патріархату. Ченці переконують, що ворота впали самі. Музейники з Національного історико–культурного Києво–Печерського заповідника кажуть, що брама, зведена в 1850 році, була не така вже й стара, щоб завалитися, і що чергові з пожежної охорони зафіксували номери вантажівок, які під’їжджали тієї ночі до воріт... Про акт руйнування керівництво монастиря не повідомило дирекцію заповідника. Хоча вся Києво–Печерська лавра є у віданні саме заповідника, а Московський патріархат є користувачем частини території, наданої йому Українською державою.