Українська війна Сергія Каліщука

Українська війна Сергія Каліщука

Сергієві Каліщуку в жовтні «стукне» 82 роки. Якщо від них відняти 65 (стільки виповниться на Покрову Українській Повстанській армії), залишиться сімнадцять. Саме в цьому, далекому від зрілості, віці він уже був там, де була більшість його національно свідомих ровесників і земляків. Ще з 1941–го молоді хлопці збирали зброю та амуніцію, квартирували склади, проходили бойові вишколи, готувалися до своєї війни, української. Вони були великими романтиками і не меншими патріотами своєї землі, аніж ті, хто воював по інший бік барикад. Сергій Каліщук — сотенний «Сурмач» — служив у підпорядкуванні «Рудого» (Юрій Стельмащук, командир групи «Турів» УПА «Північ», розстріляний у жовтні 1945–го). Із дому «Сурмач» пішов у 1941–му, а повернувся у 1961–му — після таборів і тюрем. Навіть у колгосп у рідному селі його працювати не взяли...

Медведчуку лишається минуле

«Україна молода» вже писала про безславне завершення політичної кар’єри Віктора Медведчука. Програвши вибори–2006, колишній глава кучмівської адміністрації так і не знайшов собі місця під сонцем, не ставши ані суддею Конституційного Суду, ані членом Вищої ради юстиції.

Ворог біля воріт

Ворог біля воріт

Не так давно Києво–Печерську лавру визнали одним із семи чудес України, однак це не рятує її від традиційної хвороби Києва — нічного нищення пам’яток архітектури. Вночі з неділі на понеділок зникла брама на в’їзді до Нижньої Лаври Києво–Печерського заповідника: пам’ятку 1850 року, разом із частиною стіни, розібрали за одну ніч. Історичну цеглу, металеве покриття й ковані деталі воріт поскидали поряд, на Оленівському подвір’ї біля 71–го корпусу Лаври.

«Шумахер» долітався

Аварія, що сталася вночі на сумновідомому своїми дорожньо–транспортними пригодами проспекті імені Газети «Правда» у Дніпропетровську, спершу претендувала на рядову. Все ж «Шевроле» і «ДЕУ», які зіштовхнулися, обійшлися без людських жертв. Водії двох машин, вийшовши на розподільчу смугу, взялися з’ясовувати стосунки. До одного з них — водія «ДЕУ» — після телефонного дзвінка приїхав 46–річний батько з дружиною.

За життя без бар’єрів

Сьогодні у кінотеатрі «Жовтень» розпочне свою роботу IV Міжнародний фестиваль «Кіно без бар’єрів», присвячений проблемам інвалідів. В Україну фестиваль завітав уперше. Організаторами цього дійства стали Київська служба захисту дітей та молоді та благодійний фонд «Музика — дітям». Загалом за два дні фестивалю буде показано 40 фільмів найрізноманітніших жанрів. Усі вони так чи інакше стосуються життя і проблем людей із фізичними вадами. Серед зарубіжних стрічок організатори обіцяють і двогодинний показ національного кіно.

Спас на Хортиці

Як і попередні десять, козацька толока носить ім’я Анатолія Єрмака — загиблого народного депутата, який разом із президентом Всеукраїнської громадської федерації «Спас» Олександром Притулою стояв біля витоків цього фестивального руху. Як розповів напередодні відкриття фестивалю пан Олександр, козацьке свято уперше відбуватиметься не влітку, а на свято Покрови. Оргкомітет очолив запорізький мер Євген Карташов, поміж організаторів — низка управлінь мерії та облдержадміністрації, що дало фінансовий імпульс фестивалю.

І не згубиться нитка життя

І не згубиться нитка життя

Важко оперувати пацієнта, який повністю поміщається на широкій татковій долоні. Особливо якщо оперативного втручання потребує крихітне дитяче сердечко. Раніше більшість малюків із вродженими вадами серця помирали або в пологових будинках, або в перші місяці життя вдома. Сьогодні українські медики буквально витягують пацієнтів із того світу. Про це, зокрема, говорили учасники ІІІ Українського форуму вроджених вад серця: «Невідкладні заходи при вроджених вадах серця у немовлят: діагностика, транспортування, лікування», який відкрився вчора у Києві.

Біблія на тлі музики Верхоляка

Відтепер Біблія буде доступнішою. 26–годинний запис Нового Завіту і Псалтиря із Старого Завіту в перекладі патріарха Філарета на двох МР3–дисках можна буде придбати наприкінці жовтня в храмах, церковних крамницях і магазинах продажу компакт–дисків у всіх регіонах України. За словами прес–секретаря Київської патріархії архімандрита Євстратія, цей переклад найбільше відповідає сучасним нормам української мови, на відміну від тексту, написаного діаспорою. Тим більше що переклад патріарха Філарета визнали Греко–Католицька, Українська автокефальна церкви і протестанти.