«По етапу в Україну відправлю!»
Ще донедавна від словосполучення «торгівля людьми» віяло суворим середньовіччям, і аж ніяк ця проблема не стосувалася нас, українців. Це було чимось далеким, міфічно нереальним, аж поки в числі інших пострадянських (і не тільки) народів українці не поїхали у світи шукати кращої долі. Там вони і відчули, що таке бути рабом. Хто меншою мірою, хто більшою, але суть цього новітнього рабства одна: людина та її гідність принижені.
Лучанка пані Валентина М. давно хотіла виступити по телебаченню і відверто розповісти правду про свої закордонні заробітки. Але й досі боїться. Людина, яка відкривала їй візу в Італію, відбуває зараз покарання. А злочинні угруповання, що живляться за рахунок заробітчан, надійно прикриваються і владою, і правоохоронцями. Вона просто повернулася в Україну і працює, як і раніше, медсестрою. Шукати примарного щастя деінде її тепер нічим не заманиш...
Бульвар невігластва
Були нашими, стали їхніми. «Регіональна» більшість Харківської міськради дала згоду, аби почати знищувати центральний парк імені Горького, і дозволила дорубати напівживий сад Шевченка. Аргументи «помаранчевих» і «біло–сердечних» опозиціонерів, можливо, й зачепили когось із більшовиків за живе, але жорстка партійна дисципліна вкотре зробила своє. Ліс рук після монотонної промови міського голови — і сотні дерев в одну мить пішли під сокиру.
Провінційні «перевертні»?
До редакції потрапив досить цікавий і водночас жахливий документ. Історія ця відбувається у місті Дніпродзержинську, а головними діючими особами є співробітники місцевих відділів СБУ та МВС.
Лист, що є у розпорядженні «УМ», адресований народному депутату V скликання Володиславу Забарському від мешканця Дніпродзержинська Валентина Пітюренка, який зіткнувся з безміром «правоохоронців» у рідному місті. Пан Пітюренко просить парламентарія втрутитися в жахливу ситуацію, що коїться навколо його сина Пітюренка Євгена.
Феміда «вмила руки»
Цікавий поворот відбувся у цьому безпрецедентному за масштабами судовому процесі — відтепер цим конфліктом займатимуться не служителі Феміди... а міліція! Як повідомляла «УМ», уже два місяці Одеська міськрада намагається довести у суді свої претензії до відомого ринку, незважаючи на те, що останій знаходиться на сьомому кілометрі Овідіопольської траси й аж ніяк не на території міста. Мовляв, ринок заборгував «перлині біля моря» майже півмільярда гривень за оренду землі протягом останніх майже двадцяти років.
Злодії теж вивчають нові технології
Нова «есемеска» привабила увагу тридцятирічної володарки мобільного телефону. Ще б пак! Адже поповнивши протягом години свій рахунок на триста гривень, Людмила, за обіцянкою нібито оператора «Київстар», отримувала на рахунок ще тисячу! Позичила грошей у колег, купила ваучер, а як тільки кошти надійшли на рахунок, з’явилося нове СМС–повідомлення — подяка за участь у акції. Ще через півгодини зателефонували, і чоловічий голос радісно сказав, що номер мешканки Сум автоматично взяв участь у розіграші, присвяченому десятиріччю телефонної компанії, отож Людмила ще виграла й домашній кінотеатр. Співрозмовник записав адресу щасливиці, ідентифікаційний код і попросив увечері не відлучатися з дому, бо їй буде доставлено виграш.
Тимощук поміняв роль
Великий Київ, а місця для арени немає
У середу Президент Віктор Ющенко провів чергове засіданні координаційної ради з підготовки й проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи з футболу 2012 року. У нараді на Банковій брали участь навколоспортивні чиновники, керівники органів місцевої влади, представники секретаріату Президента та Кабміну. Знову постало наболіле питання: що ж робити з будівництвом бізнес–центру поблизу головної арени країни — спорткомплексу «Олімпійський»? Глава держави підтримав пропозицію президента ФФУ Григорія Суркіса про потребу демонтажу «недобудови» і звернувся до мера Києва Леоніда Черновецького з вимогою вирішити це питання. Київський голова трохи здивував, заявивши, що представники ФФУ не обговорювали з ним долю «Олімпійського», інакше ця проблема була б уже вирішена.
ХРОНІКА
Сходи у пам’ять
17 жовтня містобудівна рада столиці нарешті обрала і затвердила найкращий варіант проекту Меморіалу жертвам Голодомору. Автор його — народний художник України Анатолій Гайдамака, якому допомагали спеціалісти компанії «Проектні системи». Першу чергу Меморіалу мусять звести поблизу Лаври за гроші столичного бюджету до наступної осені, тобто до 75–річчя скорботних подій.