На тлі гучного затримання мера Підгороднього Павла Курочки при спробі отримати рекордний хабар — 600 тисяч доларів США — привертає увагу ще одна схожа подія на теренах Дніпропетровщини. 1 серпня 2007 року було затримано голову Петриківської райдержадміністрації Петра Лісного. 29 вересня Жовтневий райсуд Дніпропетровська термін його утримання під вартою продовжив ще на два місяці. Сума інкримінованого хабара фігурує вражаюча — 400 тисяч доларів США. І якщо на пана Курочку, на думку багатьох, тавра ніде ставити, але останнє слово має бути за судом, то з паном Лісним ситуація інша.

Місто Умань було шоковане розмовами про вбивство відомого бізнесмена Миколи Поліщука. Він є членом виконкому Уманської міськради, директором ТОВ «Іскра» та власником готельно–ресторанного комплексу «Фортеця». За чутками, 50–річного підприємця вбили на замовлення, коли він їхав до Черкас із солідною сумою грошей, щоб придбати підйомний кран. Хтось натякав, що Поліщука «прибрали» через те, що хотів звести в місті магазин «Велика кишеня».

89–річний Євген Стахів майже щороку приїздить з Америки в Україну. Найбільше він полюбляє Донеччину, адже в роки Другої світової війни очолював там українське підпілля, що боролося за вільну Україну «без Гітлера й Сталіна». Цьогорічна подорож також не обійшлася без відвідин Донецька. «Я вважаю, що то найважливіша територія України, — каже пан Євген. — Чи є вибори, чи немає, але Донбас залишається індустріальним серцем України».

На свою біду, в готельному комплексі «Дніпропетровськ» ми вирішили звернутися до адміністратора. Так, мовляв, і так — хочемо поспілкуватися з мешканцями потерпілого будинку. Однак та на нас подивилася, немов на інопланетян: «Керівництво заборонило пропускати до потерпілих будь–кого». — «Яке керівництво?» — намагаємося з’ясувати. У відповідь — мовчанка. Наші посилання на закон про пресу, права журналістів ніякого враження не справляють. Зрештою, після тривалої суперечки, адміністратор погодилася у супроводі працівника готелю пропустити нас у кімнату №210, де розташувався штаб (сюди люди звертаються в разі потреби по допомогу).

Обстеживши трюми 112–метрового судна, вщерть заповнені артилерійськими снарядами та іншим небезпечним крамом, водолази Керченського спеціального морського загону МНС укотре переконались, що корабель і досі є небезпечним. Причому все це іржаве «добро» покоїться всього на 15–метровій глибині в акваторії бухти, куди сьогодні заходять великотоннажні танкери. І хоча небезпечне місце позначене на воді спеціальним буєм, інколи при маневрі судна все ж не уникали зіткнень із зрізаним димарем та іншими конструкціями «Жан Жореса», що, зрештою, може закінчитися трагедією.

Неважко було здогадатися: у міськ­раді Макіївки виявилися далеко не в захваті від імовірного приєднання частини Червоногвардійського району до сусіднього Донецька. Як уже писала «УМ», саме про подібну перспективу нещодавно заявив міський голова Донецька Олександр Лук’янченко. Мовляв, у ході підготовки до «Євро–2012» під час будівництва об’їзної дороги певна територія «гвардійки» може стати вже частиною обласного центру. Проте його макіївський колега — міський голова Олександр Мальцев — публічно запевнив, що не дасть на це згоди.

Напередодні сторіччя свого науково закладу співробітники інституту імені Сітенка освоїли кілька новітніх методів лікування складних патологій хребта і суглобів. Дослідники вміють вирощувати хрящову тканину в інкубаторі, виготовляти довговічні штучні суглоби з напівдорогоцінного каменю та конструювати «випрямлячі» для хребта, які ростуть разом із людиною. Ноу–хау харківських yчених уже пройшли всі клінічні дослідження, були випробувані на практиці і невдовзі поставлять на ноги, у прямому значенні цього слова, багатьох пацієнтів.

Ідеться про «Солодку Дарусю» і збірку новел «Нація», видані під однією обкладинкою видавництвом «Братонєж», що входить у концерн «АСТ». Хоч видання зібрало хорошу пресу, де, як ви гадаєте, могла відбутися така акція, якщо виключити Український центр на Арбаті чи ще якісь маленькі українські офісики? Презентація пройшла в Історико–просвітницькому і правозахисному центрі «Меморіал» у Малому Каретному провулку, і вів її історик, правозахисник Олександр Даніель. Кажуть, тільки його ім’я «охороняє» цю громадську організацію від розробок російських спецслужб.

Кілька слів про особисте. Уявіть собі: потрапила до Литви у 14 літ, закохалася в цю землю, згодом ще навідалася сюди. Востаннє була тут 1990 року, коли з поетесою Наталею Клименко вирішили передати «Саюдісові» придбані науковцями Національного музею Тараса Шевченка ліки.