«Ми надзвичайно стурбовані тим, що багато дітей у знищених циклоном регіонах М’янми потерпають від хронічного недоїдання, найбільш серйозного рівня голоду», — заявила позавчора Джасмін Уайтбред, глава британського відділення міжнародної гуманітарної організації «Врятуймо дітей». «Коли люди досягають такої стадії виснаження, то їм загрожує масова смерть вже найближчими днями. І першими від браку харчів почнуть помирати діти», — пояснила вона.

Бомонд ділового світу, як виявилося, приїжджав до України не даремно. За два дні, густо нашпиговані офіційними та приватними зустрічами провідних банкірів, бізнесменів, управлінців шістдесяти двох держав із вітчизняними урядовцями, господарям вдалося не тільки почути компліменти на кшталт «який у вас чудовий народ!», а й конкретні бізнес–пропозиції. Найсерйозніша обіцянка, яку, втім, так і не перевели у площину конкретних документів, — це план Європейського банку реконструкції і розвитку щорічно інвестувати у свої проекти в Україні понад мільярд євро. Президент банку Жан Лем’єр сформулював досить розмито: «Сподіваємося запровадити більше інвестицій у приватний сектор». Виявилося, що під цим поняттям банкіри розуміють, насамперед, транспортну інфраструктуру — будівництво і реконструкцію доріг, залізниць, портів.

Відтепер у Прилуках є своя Театральна площа з пам’ятником неперевершеному коміку Миколі Федоровичу Яковченку (1900—1974 рр.). Земляки вирішили увіковічнити пам’ять батька Проні Прокопівни та Максима Перепелиці, назвавши його іменем частину вулиці Переяславської перед Будинком культури (тут починав свої перші кроки на сцені актор) і поставивши пам’ятник українському сміхотворцю на Театральній площі.

Оригінальний пам’ятник з’явився на Воскресенській вулиці поруч із найстарішою у місті Воскресенською церквою. Краєзнавці кажуть, що давній храм побудовано коштом засновника Сум, полковника Герасима Кондратьєва, що є фактом. А ось історія про те, на які кошти побудували першу фортецю народжуваного міста, — суто легендарна. За переказами, ніби знайшли козаки три мисливські сумки, повні золотих монет. Ці гроші, буцімто, і витратили на будівництво фортеці. А зображення трьох сумок, відтак, стало гербом міста.

У рік свого столітнього ювілею Міжнародна федерація хокею вперше провела світовий форум — аж 72–й за ліком — у Канаді. Але родоначальники найшвидшої на планеті гри не змогли подарувати свято перемоги місцевим уболівальникам — на заваді стали російські хокеїсти. Цікаво, що рік тому канадці чемпіонами світу стали в Москві, а тепер віддали титул принциповим суперникам у себе вдома — обмінялися люб’язностями.

Напередодні континентальної першості в Італії в активі українських веслувальників було дві олімпійські ліцензії. На минулорічному чемпіонаті світу в Німеччині на дистанції 500 м їх здобули байдарочниця Інна Осипенко–Радомська та дует каноїстів Петра Крука й Руслана Джалілова. Нинішній старт у Мілані був для європейських спортсменів останнім шансом пробитися на Олімпіаду.

18 травня вся Україна відзначила День пам’яті жертв політичних репресій, який своїм указом минулого року ввів Президент Віктор Ющенко. По всій країні пройшли панахиди за жертвами переслідувань комуністичного режиму, покладання квітів до пам’ятників, вінків до могил, мітинги пам’яті й тематичні виставки в музеях. У столиці пам’ять закатованих вшанували в Биківнянському лісі, де впродовж 1930–х — початку 40–х років масово ховали розстріляних у підвалах київського НКВС — понад сто тисяч людей.

Однією з найочікуваніших­ подій у рамках відзначення 64–ї річниці з дня депортації народів Криму 18 травня було відкриття пам’ятника «Жертвам депортації». Адже, ще починаючи з 1994 року, представники депортованих народів вимагали від місцевої влади спорудити в Севастополі таку скульптуру.