Заради життя і справедливості

20.05.2008
Заради життя і справедливості

Татарські діти допомогають викладати зі свічок контур півострова Крим. (Фото УНІАН.)

Однією з найочікуваніших­ подій у рамках відзначення 64–ї річниці з дня депортації народів Криму 18 травня було відкриття пам’ятника «Жертвам депортації». Адже, ще починаючи з 1994 року, представники депортованих народів вимагали від місцевої влади спорудити в Севастополі таку скульптуру. Автор проекту, відомий у місті архітектор Георгій Грігорьянц, зобразив її у вигляді семиметрового п’ятигранного обеліска (кожна грань належить одному з п’яти депортованих народів — кримських татар, вірменів, греків, болгар, німців). Нижня частина обеліска біла, а приблизно з середини він різкою ламаною лінією переходить у чорний колір. Як планувалось, на п’яти литих дошках біля підніжжя пам’ятника буде викарбувано напис п’ятьма мовами депортованих народів: «Ваші страждання ніколи не буде забуто заради життя і справедливості».

Супроводжував дійство жалобний мітинг: за оцінками Меджлісу, приблизно 30 тисяч людей у цей вечір пройшлися центральними вулицями міста під прапорами України і кримськотатарського народу з траурними чорними стрічками. Мітингуючі тримали в руках транспаранти з написами «Геноцид продовжується!», «Відновити державність кримських татар», «Вимагаємо повернути наше майно!» і скандували «Аллах акбар!».

Із настанням сутінків на згадку про жертв депортації 1944 року на центральній площі міста враз загорілось близько двох тисяч маленьких свічок, з яких була складена символічна карта Криму. У центрі півострова зі свічок учасники акції виклали цифру «64», напис No genocide і тамгу — національний символ кримськотатарського народу.

Перед мітингувальниками­ виступили представники Меджлісу, кримського уряду, представництва Президента України в Криму. Зокрема, голова Севастопольської міської державної адміністрації Сергій Куніцин заявив про початок будівництва 100–квартирного будинку, що було обіцяно ще минулого року. Він також висловив упевненість, що невдовзі таки буде прийнято закон про статус депортованих у 1941—1944 роках за національною ознакою народів.

 

ДОВІДКА «УМ»:

Із Севастополя і приміських сіл були депортовані: 18—20 серпня 1941 року — кримські німці (497 осіб), 18—19 травня 1944–го — кримські татари (12319 осіб), 27—28 червня 1944–го — греки (1053 осіб), болгари — 439 осіб, вірмени — 229 осіб. Загалом із Криму було депортовано понад 194 тисячі кримських татар. Масове повернення депортованих почалося наприкінці 1980–х — початку 1990–х років. Зараз населення Криму становить більше 1,9 млн. осіб, з яких понад 260 тисяч — кримські татари.

  • «Як тебе не любити, Києве мій!»

    Щорічно в останній тиждень травня жителі столиці святкують День міста. Свято чекатиме буквально на кожному кроці y центрі міста, адже цього року програма заходів нараховує 35 різних художніх, культурно-освітніх і спортивних подій. >>

  • Кровна залежність

    У жінки, яку покусали собаки в Миколаєві, медики діагностували гостру крововтрату і хронічний сепсис, який є прямою загрозою для життя. Їй терміново потрібно кілька сеансів переливання крові. Лікарі просять усіх небайдужих городян надати допомогу і здати кров. Нагадаємо, потерпілій через отримані травми ампутували праву руку. >>

  • «По-моєму, чувак, нас кинули»

    Невідомий нещодавно виманив майже 40 тисяч грн. за уявне пальне у 67-річного фермера із Золочівського району Львівщини. З цього приводу ошуканий чоловік звернувся в поліцію. >>

  • Конвеєр репресій

    Учора в Сімферополі й Алупці окупованого Криму відбулися чергові обшуки у будинках кримських татар. За словами адвоката Еміля Курбедінова, у більшості випадків, затриманих людей у масовому порядку відвозять до так званого «Центру «Е» у місто Сімферополь (центр боротьби з екстремізмом при МВС Росії). >>

  • «Херсон» наснився

    У ватажка терористичної «ДНР» Олександра Захарченка вочевидь сталося сезонне психічне загострення. Інакше, як пояснити його чергове словоблуддя: мовляв, бойовики «можуть претендувати на Херсонську область й інші населені пункти». >>