ЄС — червоно–біло–синій

ЄС — червоно–біло–синій

Наступні вісімнадцять місяців у Європейському Союзі за чергою головуватимуть Франція, Чехія та Швеція. До кінця року політика ЄС буде позначена французьким триколором, який для України нагадує триколор дещо інший, і не лише барвами. Вересневий саміт Україна—ЄС теж відбудеться у Франції — від нього залежатиме нова посилена угода між Україною та Євросоюзом, тобто те, наскільки близько нас «підпустять» цього разу.

Перегони з вибуванням

Перегони з вибуванням

Обладнана у «байкерському» стилі вантажівка КрАЗ стала захоплюючою сенсацією під час її презентації на малій батьківщині в Кременчуці. Ще б пак! Відвідувачі місцевого автошоу «КрАЗ–2008» побачили справжнє моторизоване диво зі всіма атрибутами «найкрутішого» байку — нікельованими дугами, такими ж яскравими металевими заклепками, кулеметом на кабіні й навіть змонтованим між нею та кузовом... пивбаром.

«Передінфарктний» стан

Коли в артерії людини утворюється невелика «бляшка», яка потім блокує доступ до серця, фахівці називають цей стан «інфарктом міокарда». І не треба бути фахівцем, щоб зрозуміти: нічого доброго такий діагноз не принесе. Отож якщо розглядати Київ як серце України, а автошляхи — як її судини, то саме час бігти до телефону і викликати «швидку»: країна в передінфарктному стані! Учора вранці на під’їздах до Києва почали з’їжджатися фури. Після всіх відмовок, листів та попереджувальних акцій, під час яких водії TIR’ів вимагали скасувати заборону на в’їзд до столиці з 7.00 до 20.00, довгоочікуваний страйк перевізників таки розпочався.

Розплата за «гестапо»

Надвечір понеділка, згідно з рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 3 липня, на околиці селища Чорноморське Комінтернівського району було демонтовано наметове містечко активістів Прогресивної соціалістичної партії. Противники НАТО — «вітренківці» — стали тут табором 1 липня на знак протесту проти міжнародних військових навчань «Сі бриз–2008».

Так склалося історично...

Так склалося історично...

Мабуть, немає більш запеклих борців за права російської мови на українських теренах, ніж серед луганського «бомонду». От тільки чомусь ці «гаспада» і «таваріщі» замість того, щоб видавати зразки російської усної та письмової, говорять якимось «приблатньонним» сленгом і навіть доноси на своїх опонентів не вміють написати без граматичних помилок. Не кажучи вже про дубову стилістику цих «документів». То, може, байки про одвічну російськість захопленої ними території є, м’яко кажучи, перебільшенням?

Смертельна «Фієста»

Смертельна «Фієста»

Традиційний фестиваль на честь святого Ферміна в іспанській Памплоні вже забрав одне життя: за повідомленнями інформаційних агентств, учасник свята упав зі стіни зав­вишки 40 метрів і вбився.

Понеділок — день важкий

Понеділок — день важкий

У третій день європейського форуму в київському Палаці спорту фехтувальники закривали програму особистих турнірів. Українські вболівальники сподівалися на поповнення скарбнички медалей, адже і наші шаблістки, й шпажисти вже не раз піднімалися на п’єдестал на престижних змаганнях. Щоправда, робили це переважно в командних змаганнях.

Обираймо сім природних чудес України!

Обираймо сім природних чудес України!

Отже, у переддень свята Івана Купала розпочався фінал цьогорічної акції «Сім природних чудес». Якщо у минулому році українці обрали сімку історико–архітектурних чудес, то цього року визначаються із сімкою див рідної матінки–природи. Про хід акції та презентацію природних чудес з різних регіонів країни «УМ» неодноразово повідомляла. Те, що оголошення фіналістів організатори акції запланували провести на березі озера Світязь, на Волині, вказувало, що найбільше озеро країни з лікувальними властивостями однозначно потрапить до фіналу.

Дочекатись вихідних

«Коли ж припиниться «погодне свавілля» в Україні?», — розводять руками люди, яким чи не щодня говорять про штормові попередження та застерігають бути обачними. У Гідрометцентрі щиро здивувались такому запитанню «УМ». «Шквали і грози є небезпечними, але водночас і звичними для літа природніми явищами.

Діяч із бандурою

Діяч із бандурою

Національна українська революція у лютому 1917 року застала одного з найвідоміших кобзарів Івана Кучугуру–Кучеренка енергійним, життєрадісним співцем, який радо сприйняв велику весну народів. Кобзар подався до Чорноморсько–Кубанських країв, де подорожував за молодих літ. Там по школах давав концерти і зорганізував близько 200 осередків «Просвіти». Співець став цілим фронтом Української Центральної Ради та УНР. Творче тріо — кобзар Кучеренко, артист–декламатор Петро Цимбал і Кость Даниленко з рефератом «Про самостійну Українську Державу» — мандрувало Україною, збираючи кошти у фонд Українських національних установчих зборів у Києві. Кобзаря Кучеренка Центральна Рада іменує національним артистом УНР.