Наступні вісімнадцять місяців у Європейському Союзі за чергою головуватимуть Франція, Чехія та Швеція. До кінця року політика ЄС буде позначена французьким триколором, який для України нагадує триколор дещо інший, і не лише барвами. Вересневий саміт Україна—ЄС теж відбудеться у Франції — від нього залежатиме нова посилена угода між Україною та Євросоюзом, тобто те, наскільки близько нас «підпустять» цього разу.
Програму головування Франції в ЄС українцям учора презентували посол Французької Республіки в Україні Жан–Поль Везіан та глава представництва Єврокомісії в Україні Ієн Боуг. «Президент Франції Ніколя Саркозі наголошує на особливій увазі до підготовки нової посиленої угоди Україна—ЄС. Усі країни–члени Євросоюзу виступають за амбіційний проект цієї угоди», — сказав пан Везіан. Ієн Боуг, у свою чергу, запевнив: «Те, що зараз не ведуться переговори безпосередньо про членство України в ЄС, не означає, що нічого не робиться, і ми стоїмо на місці. Нова угода передбачатиме для своїх учасників таку свободу, що кожен зможе зайти так далеко, як забажає». Посол Франції підбадьорив: «Я впевнений, що в майбутньому Україна обов’язково стане повноправним членом Європейського співтовариства».
Тим часом у Євросоюзу безліч власних проблем, недарма першим серед пріоритетів Жан–Поль Везіан назвав «пакет енергетика—клімат». Франція перебрала головування в складний для ЄС період, коли ціни на енергоносії все зростають, а російська нафтогазова «рука дружби», простягнута через Україну до Західної Європи, перетворюється на зашморг. Відповідь на ці виклики традиційно проросійська Франція бачить, однак, не в диверсифікації постачання нафти і газу, а в економії й переході на альтернативні енергоносії. «За рахунок енергозберігальних технологій ми плануємо зменшити енергоспоживання на 20 відсотків, — повідомив пан Везіан. — Так само на 20 відсотків ми збільшимо частку відновлюваних енергоресурсів».
На запитання «УМ», чи не збирається ЄС урізноманітнювати енергопостачання, аби зменшити залежність від Росії, посол відповів, що натомість є плани модернізації української енерготранспортної системи, аби підвищити рівень її безпеки. «Гадаю, вже найближчим часом ми зможемо провести конференцію донорів, які виділять кошти на модернізацію енергосистеми України», — сказав пан посол. Що ж до української ініціативи з альтернативним нафтогоном «Одеса—Броди», то Везіан висловився скептично: «Під час головування Франції в ЄС я не бачу якихось ініціатив стосовно цього проекту». Євросоюз працюватиме над газогоном НАБУККО — територією Туреччини і Болгарії, в обхід Росії та України.
За французького головування жорсткішою стане і міграційна політика ЄС. У жовтні Франція запропонує Євросоюзу об’єднатися навколо Європейського пакту з імміграції та притулку, який «має дати імпульс до по–справжньому спільної імміграційної політики». «Йдеться не про те, що Європа стане фортецею, неприступною для всіх інших народів, а про політику «вибіркової міграції» під суворим контролем, за загальноприйнятими правилами і стандартами», — пояснив пан Везіан.
Пріоритетами свого головування в ЄС Франція вважає також спільну аграрну політику, яка має зробити Євросоюз самодостатнім із точки зору продовольства, а також налагодження системи безпеки і оборони, що дала б можливість швидко мобілізувати армії країн–членів для виконання спільних завдань.
У ході візиту до Франції міністр закордонних справ України Володимир Огризко провів переговори зі своїм французьким колегою Бернаром Кушнером. Пан Кушнер поінформував про пріоритети Франції під час її головування в Євросоюзі. У зв’язку з цим міністри обговорили відносини Україна—ЄС у контексті переговорів щодо нової посиленої угоди. Глава українського зовнішньополітичного відомства висловив сподівання на підтримку французькою стороною максимально амбітного документа, який повною мірою враховуватиме євроінтеграційні прагнення України — набуття членства в ЄС. Як інформує прес–служба МЗС, обговорювалося і питання приєднання України до Плану дій щодо членства в НАТО. За результатами переговорів сторони підписали Дорожню карту українсько–французького співробітництва на 2008—2009 роки.
Російські активісти активно вивчають «матбазу» масових протистоянь із правоохоронцями: щити, балаклави, коктейлі Молотова... За прикладами, благо, далеко ходити не треба: поряд, якихось шість сотень кілометрів, — Україна, де досвідчені товариші покажуть, навчать, передадуть досвід. >>
Лідер партії «Зміна» (Zmiana) Матеуш Піскорський не знав, що його партію фінансували російські спецслужби — така лінія захисту польського політика, заарештованого у Польщі за шпигунство та поширення антиукраїнських настроїв. Прокуратура і Агенція внутрішньої безпеки стверджують, що все було саме навпаки. >>
На тлі низького безробіття та великої кількості вакансій чеський уряд започаткував нову державну програму запрошення іноземних фахівців, повідомляє «Радіо «Свобода». Ідеться передусім про кваліфіковану робочу силу, яка зможе закрити прогалини на чеському ринку праці, а головним джерелом таких фахівців чехи бачать Україну. >>
Міністри фінансів країн єврозони та представники Міжнародного валютного фонду після 11-годинних переговорів у Брюсселі домовилися вчора про новий транш допомоги для Греції в 11,5 млрд. доларів (10,3 млрд. євро) та реструктуризацію боргу, повідомляє Бі-Бі-Сі. >>
