Обираймо сім природних чудес України!

09.07.2008
Обираймо сім природних чудес України!

Озеро Синевир одразу «вирвалося» в лідери. (Фото автора.)

Отже, у переддень свята Івана Купала розпочався фінал цьогорічної акції «Сім природних чудес». Якщо у минулому році українці обрали сімку історико–архітектурних чудес, то цього року визначаються із сімкою див рідної матінки–природи. Про хід акції та презентацію природних чудес з різних регіонів країни «УМ» неодноразово повідомляла. Те, що оголошення фіналістів організатори акції запланували провести на березі озера Світязь, на Волині, вказувало, що найбільше озеро країни з лікувальними властивостями однозначно потрапить до фіналу.

 

Власне, так і сталося. Традиційний фестиваль «Етноліто: Івана Купала на Світязі» розпочався з купальських ігрищ — пускання вінків на воду та стрибання через ватру. Святкового настрою волинянам та численним гостям не зіпсувала сильна злива, натомість позитивних емоцій додавали прекрасні народні пісні у виконанні місцевих фольклорних колективів, а також співачок Ірини Шинкарук, Наталки Карпи та Антоніни Матвієнко.

Уже наступного сонячного дня Україна дізналася, які саме природні об’єкти з сотні потрапили до фінальної частини після анкетування сотні експертів — науковців та фахівців біологічних, геологічних, географічних факультетів провідних вузів України. Відтак позавчора, сьомого липня, стартувало інтернет–голосування на офіційному сайті акції www.7chudes.in.ua, де кожен бажаючий зможе обрати свої сім природних чудес. Уже 26 серпня, за результатами інтернет–голосування та голосування експертів, оргкомітет загальнонаціональної акції «Сім природних чудес України» офіційно оголосить переможців.

Прикметно, що до Топ–21 потрапили майже всі природні чудеса, унікальність яких висвітлювалася на сторінках «УМ». Щодо тенденцій, то до фіналу не пройшли чудеса Києва і Київщи­ни, Дніпропетровщини, Житомирщини та Запо­ріжжя, Кіровоградщини та Луганщини, а також Харківщини. Натомість найбільше чудес–фіналістів потрапило від Криму — аж три, а від Херсонщини та Тернопільщини — по два.

Є й певні суперечності: експерти ввели до фіналу диво Севастополя — Балаклавську бухту, чомусь додавши до неї двох інших самостійних номінантів від міста моряків — миси Айя і Фіолент. Натомість об’єкт від Миколаївщини — гранітно–степове Побужжя — був виставлений без урвища Гард, якому загрожує затоплення. Хоча воно є частиною цієї самої перлини Побужжя, просто не входить до меж регіонального ландшафтного парку, що вже у цьому році має стати Національним природним парком. Але ініціатор акції народний депутат Микола Томенко запевнив «УМ», що до майбутнього Національ­ного парку «Гранітно–степове Побужжя» обов’язково ввій­де і знаменитий острів Гард. Мовляв, є вже домов­леності на рівні уряду. За його словами, голосуючи за перлину Побужжя, українці можуть бути впевнені, що вони голосують і за Гард.

Станом на 16.00 вчора в інтернет–голосуванні взяли участь близько двох тисяч осіб. «Україна молода» публікує дані щодо головних претендентів на місце у сімці, що від самого початку посіли місця у дванадцятці. Щоправда, за півтора місяця рейтинги див неодноразово змінюватимуться.

 

ТОП–21
До фіналу акції «Сім природних чудес України» ввійшли (за абеткою):

1. Асканія–Нова (біосферний заповідник, Херсонщина)

2. Базальтові стовпи (геологічний заказник, Рівненщина)

3. Балаклавська бухта з мисами Айя та Фіолент (АР Крим)

4. Буковинські водоспади (ландшафтний заказник, Буковина)

5. Говерла (гора, Івано–Франківщина)

6. Гранітно–степове Побужжя (регіональний парк, Миколаївщина)

7. Деснянська оболонь (м. Новгород–Сіверський, Чернігівщина)

8. Дністровський каньйон (Вінницька, Івано–Франківська, Тернопільська, Хмельницька обл.)

9. Дунайський біосферний заповідник (Одещина)

10. Кам’яні могили (заповідник, Донеччина)

11. Канівські гори (Черкащина)

12. Карадазький природний заповідник (АР Крим)

13. Кочубеївські дуби (Полтавщина)

14. Мармурова печера (АР Крим)

15. Олешківські піски (Херсонщина)

16. Оптимістична печера (Тернопільщина)

17. Подільські Товтри (національний природний парк, Хмельниччина)

18. Світязь (озеро, Волинь)

19. Синевир (озеро, Закарпаття)

20. Тустань. Урицькі скелі (Львівщина)

21. Яблуня–колонія (Сумщина)

  • Дорогами Маямі

    Сконцентрувавши найбільше міжнародних банків та облаштувавши у своєму порту базу для найбiльших круїзних лайнерів світу, воно справляє враження пістрявого космопорту, в якому комфортно почуваються представники найнесподіваніших етносів і націй. >>

  • Острів скарбів

    ...Шрі-Ланка з’являється під крилом літака зненацька і нагадує згори зелений листок, що загубився серед смарагдово-синіх вод Індійського океану. Більша частина острова вкрита густими тропічними лісами, помережаними звивистими лініями численних ланкійських рік. >>

  • У надрах Оптимістичної

    На Поділлі серед природних феноменів більш відомі Дністровський каньйон та Подільські Товтри, які, за результатами iнтернет-опитування, потрапили до семи чудес природи України. Адже вони доступні погляду кожного. А про занурений у вічну темряву світ подільського карсту, масштаби якого важко піддаються уяві і який тільки частково відкрив свої таємниці, знає обмежене коло осіб. >>

  • Мандри без візи

    Якщо є бажання пізнавати щось нове, відсутність закордонного паспорта і кругленької суми не перепона. Святковим дивом може стати подорож в Україні. І необов’язково їхати у розрекламовані Львів, Чернівці, Ужгород чи Київ. Про нові маршрути і їх цікавинки розповiдають ведучі подорожніх рубрик на телеканалах Валерія Мікульська і Наталія Щука. >>

  • Для кого співають цикади

    Стереотипи — річ уперта: більшість вважає, що курортна Туреччина — то передусім Анталія. І весь прилеглий до неї південний регіон — Аланія, Кемер, Белек... Туди вітчизняні турфірми традиційно скеровують клієнтів, пропонуючи готелі на різні смаки, туди відправляють чартерні літаки. >>

  • Шляхом апостола Якова

    Ми йдемо по маршруту, прокладеному понад тисячоліття тому. На шляху — вимурувані з дикого каменю церкви, обнесені кріпосними стінами монастирі й замки феодалів, середньовічні притулки для пілігримів (альберге) і харчевні. А попереду, позаду — пілігрими, що йдуть в одному напрямку — до іспанського міста Сант-Яго де Компостела. >>