Оргкомітет зі святкування 1020річчя Хрещення Русі склав план заходів за участі запрошених до Києва владик різних православних церков. План цей ще не остаточний і може зазнавати коректив залежно від примх особливих гостей.

Йосип Сталін лідирував у голосуванні за «найвидатнішого росіянина» завдяки «паразитам інтернету». Про це офіційно повідомили на сайті www.nameofrussia.ru організатори проекту «Ім’я Росії» — аналога запатентованого у Британії телешоу, яке в нас проходило під назвою «Великі українці».

Неабиякий земельний скандал уже місяць триває на Черкащині. З подачі місцевої облради (зрозуміло, що не без відома її голови та окремих зацікавлених депутатів) розбазарюється прибережна смуга Дніпра біля села Сокирне. Варто відзначити, що ця мальовнича місцевість з виходом до Кременчуцького водосховища — зовсім неподалік обласного центру й тому неабияк «впала в око» місцевим можновладцям.

17 липня, напередодні офіційного підняття цін на хліб у столиці, — справжній ажіотаж. До хлібного кіоску біля метро «Мінська» черга по хліб тягнеться до наступної зупинки. Здавалося б, люди повертаються з роботи і хочуть скупитись до вечері, та в черзі не вщухають розмови про подорожчання хліба.

Поза­чер­гова сесія Він­ницької обл­ради, яка зіб­ралась учора для внесення змін до поточного бюджету, до двох запланованих питань порядку денного несподівано для присутніх додала третє. Фракція «Нашої України» виступила з ініціативою висунути на здобуття звання Герой України 72 річного Олексія Порошенка.

Здавалося б, угода про спрощений візовий режим між Україною та ЄС мала полегшити процедуру отримання віз. Однак ні. Днями стало відомо, що виїхати до Європи тепер стане важче ще й журналістам: аби отримати безкоштовну візу, вони мають перебувати в лавах Національної спілки журналістів або принаймні бути членами профспілки.

Кожного року до села Малин Млинівського району з Чехії приїжджають діти, внуки, родичі тих, хто мешкав тут раніше, йдуть до місця вічного спочинку представників двох народів — українського та чеського, які десятиліттями проживали разом на волинській землі.

Полтавський історик, заступник директора обласного державного архіву Тарас Пустовіт недавно «відкопав» у його фондах більш ніж промовистий документ нашої недавньої минувшини.

Одразу ж вас утішу: товсті літературні журнали в Україні видаються, і їх кількість, за кількома винятками, майже не змінилася з часів радянських. Але відмінності поміж–тим–що–було і тим–що–маємо досить разючі. У часи минулі товсті літературні журнали виходили гіпернакладами. Це пояснювалося й ідеологічними установками, і, що важливо, особливою повагою пересічної радянської людини до друкованого слова. Немало важила й централізована система розповсюдження: журнал можна було купити в будь–якому кіоску (хтось ще це пам’ятає?) або ж отримати як доважок до якоїсь популярної газети (хочеш «Комсомолку» — передплачуй «Україну»). Літературні журнали у ті безінтернетні часи все ж насичували інформаційно голодних громадян (і не політикою й катастрофами, а вічними цінностями). Що вже говорити про момент слави товстого літературного журналу, який йому подарували перебудовні 80–ті і першонезалежні 90–ті? Заборонені, невідредаговані, повернуті вітчизняні класики (це був час «Одного дня...» Солженіцина, «Записок кирпатого Мефістофеля» Винниченка і «Рекреацій» Андруховича) й невідомі, шокуючі іноземні автори.

А тепер усе навпаки. Причини? Розширення інформаційних можливостей; ганебне становище українського книговидавництва; відсутність державного фінансування і мережі книгорозповсюдження.

Ані Лорак погодилася брати участь у «Євробаченні» лише з однією метою — завоювати європейського глядача. Днями Лорак повертається з Греції, але не після гастролів. Там артистка записує свій новий альбом, привезла п’ять готових пісень. Її піар–менеджер Анна каже, що восени Лорак планує тур по Україні, очевидно, концерти будуть на підтримку нового диска. «Нас часто запрошують до Європи і Москви. Ми не маємо на меті виступати в Криму. Вже заплановані концерти в Туреччині та Греції. З Москви запрошень найбільше, але це все корпоративи. Туди пересічний глядач не потрапить. Для народу Ані виступатиме на площах на День Незалежності, День металурга в Донецьку чи Луганську чи на якийсь черговий День міста–мільйонника. Поки що пропозицій від організаторів масових свят не було. Графік дуже гнучкий. Ми їдемо туди, де платять», — пояснює піар–менеджер.