В Україні більше цінуватимуть кваліфіковану робочу силу і доплачуватимуть професіоналам–бюджетникам додаткові гривні за їхні знання та вміння. Адже з вересня в повному обсязі запроваджується єдина тарифна сітка. Через інфляційні процеси і необхідність реагування на них уряд прийняв рішення здійснити нововведення на два місяці раніше, ніж планувалося. Днями Верховна Рада України внесла необхідні зміни до Держбюджету, владнала усі формальності, і відтепер бюджетникам нараховуватимуть заробітки по–новому. Окрім того, до кінця року на українців очікує ще два підвищення мінімальної заробітної плати — ці гривневі «доважки» вже зафіксовані у бюджеті–2008. Щоправда, на відміну від мінімальної пенсії, яку, найвірогідніше, усе ж підвищуватиме Верховна Рада змінами до Держбюджету, заробітна плата так і залишиться у старому розмірі.

Останнім часом перші скрипки в нападі столичного «Арсеналу» грають «позичені» в інших клубів футболісти. Минулого сезону прихильників «канонірів» вражав своїми бомбардирськими якостями Євген Селезньов. Після повернення форварда збірної України до донецького «Шахтаря» Вадим Рабинович знайшов йому заміну в особі Володимира Лисенка.
Літні міжсезонні збори 20–річний нападник провів із «Динамо», але шанс закріпитися в основному складі Юрій Сьомін йому не надав. Тож молодий гравець підписав дворічний контракт із «Арсеналом». На відміну від російського фахівця наставник «канонірів» Олександр Заваров стабільно випускає Володимира в основному складі. І поки що Лисенко довіру тренера виправдовує: в шести матчах забив чотири м’ячі. Цього тижня форвард відзначився й у молодіжній збірній України, принісши їй перемогу над чехами у відбірковому матчі чемпіонату Європи. Про гру в футбол і життя за межами поля Володимир розповів у інтерв’ю «УМ».

Останнім часом громадськість дізналася про велетенські масштаби українського Голодомору. Люди розуміють, що ця трагедія викликана не силами природи, а політичними діями. Та простіше показати її кількісні параметри, ніж пояснити причини: у конфіденційному листуванні Сталін і його найближчі поплічники користувалися мовою передовиць газети «Правда».
І все–таки реконструкція ретельно замаскованого злочину можлива. Механізми творення Голодомору виявлені і задокументовані. Аналіз фактів і зв’язків між ними виявляє причини злочину і заходи, якими його намагалися замаскувати.
Конвенція ООН про геноцид вимагає довести намір винищити частково або повністю певну людську групу, а не причини злочину. Нам, однак, треба виявити причини голоду початку 1930–х рр., який у радянські часи називали «продовольчими утрудненнями», а також його переростання в голодний мор на територіях, основну частину населення яких становили українці.
Навіть найстарше покоління не має досвіду дорослого життя у довоєнні часи, коли формувався «людський матеріал», придатний для Країни Рад. Правда про Голодомор за цих умов стає могутнім засобом лікування спотвореної історичної пам’яті. Проте в дослідженнях на цю тему слід уникати емоцій. Вони позначаються на об’єктивності й нерідко призводять до помилкових формулювань. Найбільш абсурдним є твердження про «геноцидну політику Кремля», яке ототожнює геноцид із генеральною лінією вождів партії. Насправді кремлівські можновладці не мали інтересу витрачати «людський матеріал» без особливої на те потреби. Генеральною лінією були масові репресії в їх сукупності, тому що без них не можна було нав’язати суспільству комуністичний спосіб життя. Голодомор був унікальним явищем, спричиненим конкретними обставинами місця і часу. Треба виявити ці обставини, аби довести, що в Кремлі не зупинялися перед геноцидом, коли виникала загроза втрати влади.

«Коли тільки створювалися технопарки, то у співробітників очі горіли від ентузіазму. А тепер ми як зацьковані після всіх перевірок і заяв політиків на кшталт того, що скільки у нас є технопарків, стільки буде і кримінальних справ», — каже виконавчий директор технопарку Інституту електрозварювання ім. Є. О. Патона Олександр Мазур. Технопарк ІЕЗ ім. Є. О. Патона є провідним в Україні. Тут вперше у світі було створено високочастотне зварювання м’яких живих частин, і на сьогодні в Україні успішно прооперовано 10 тисяч хворих. Американські фахівці назвали цей проект «проривом у хірургії ХХІ століття». Робота одержала Державну премію України, захищена патентами України, США, Австралії. Також у технопарку ІЕЗ ім. Є. О. Патона створено найкращі у світі машини для стикового контактного зварювання високоміцних рейок швидкісних залізниць, що є лідерами на світових ринках та захищені 42 патентами. До речі, вони виграли тендер на реконструкцію залізниць Китаю. Проте державної підтримки технопарки не отримують — навпаки, урізається навіть те фінансування, яке передбачено законом.

Таку цифру озвучив позавчора під час проведення в Українському домі засідання «круглого столу» з питань збереження та охорони творів мистецтва, які зберігаються в музейних колекціях та приватних зібраннях, начальник Департаменту Державної служби охорони при МВС Віталій Грицак. За його словами, для того, аби Державна служба охорони змогла виконувати поставлені завдання, необхідно розглянути на засіданні Кабінету Міністрів питання щодо належного цільового фінансування з держбюджету України на 2009 рік на охорону музейних закладів. Мовляв, сума у 7,9 мільйона гривень — це не такі вже й великі гроші.

Сплеск емоцій та сліз, що супрово­джували вистраждану батьками і вже не очікувану зустріч із 25–річною донькою в офісі Управління МВС в Івано–Франківську, нічим не поступався хвилюючій атмосфері пошукових телеверсій. Хіба що коло глядачів обмежувалося кількома офіційними особами. І сюжет цієї драматичної історії, що бере початок у 2002–му, життя закрутило по–своєму неповторно.

«О, мій Наполеон, дай, я тебе поцілую!» — вітала Да­вида Бабаєва, свого партнера по виставі «Наполеон і Корсиканка» Тетяна Наза­рова. Після літньої відпустки, яку, як свідчить вітальний плакат у фойє театру, актори провели на морях, річках, дачах, городах і на знімальних майданчиках, атмосфера у партері Російської драми витала саме така — дружелюбна, емоційна й розкута. Завтра вони вийдуть на сцену в ролі Дон Кіхота, Командора, Дон Жуана... Сьогодні це колеги, які дуже–дуже скучили один за одним, але традиційні рукостискання та «цьомочки» на зборі трупи — лише прелюдія до головного месиджу, який має виголошувати художній керівник театру. Михайло Рєзнікович, озброївшись планом свого виступу, рішуче увійшов до партеру і розпочав свою вітально–настановчу промову.

Історія та слава Національної кіностудії імені Олександра Довженка варті того, аби її 80–річний ювілей відзначити гучно, пишно і статусно. Цю ідею підтримали як організатори — запрошення виготовили у вигляді шматочка кіноплівки, урочистий вечір влаштували у святково вбраному знаменитому студійному Павільйоні №1, перед входом прослали червоний килим, гостей зустрічали модельні дівчата і жива музика, а попід стінами ще задовго до початку дійства виструнчилися численні офіціанти. Так і самі кінематографісти, які цього дня вдяглися в смокінги та вечірні сукні. Ось тільки статусність вийшла не такого масштабу, як хотілося б усім причетним до цього свята. Чекали на Президента, але на уро­чистості він не встиг. Уряд на ювілеї довженківців представляв перший віце–прем’єр Олександр Турчинов. Своє захоплення цією визначною датою і людьми, які її творили, Віктор Ющенко та Юлія Тимошенко висловили у вітальних телеграмах. Прем’єр–міністр відзначила, що за 80 років «Студія стала гордістю держави, головним закладом українського кінематографу, отримала міжнародне та загальнодержавне визнання». Не приховував своєї гордості за українських кінематографістів і Президент України: «Творча біографія головної національної кіностудії України — це шедеври Олександра Довженка,... Ігоря Савченка, Івана Кавалерідзе, Сергія Параджанова, Леоніда Бикова, Івана Миколайчука. Їхні фільми увійшли до золотого фонду світового мистецтва й прославили український кінематограф».

У Львові у розпалі 15–й Форум видавців, який уперше проходить у статусі Національного. Втім, програма Форуму насичена переважно автограф–сесіями, «круглими столами», дискусіями; презентацій нових книжок цього року набагато менше, ніж раніше. Найпопулярнішою письменницею Форуму, як і кілька попередніх років, є Марія Матіос, до якої на стенді видавництва «Піраміда» стоять нескінченні черги за автографами. А у Львові виставлені лайт–бокси з рекламою її нової книги «Москалиця». Цього року доброчинна акція «Подаруй дитині книжку!» спрямована на збір книжок для бібліотек районів, що постраждали від повені. Благодійний Фонд «Україна 3000» пообіцяв закупити для цієї благочинної акції книжок на 30 тисяч гривень, а партія «Єдиний центр» — на 70 тисяч гривень.