Ще під час Другої світової, коли буйно розквітла авіація, багато військових спеціалістів почали «списувати» танкові війська з рахунку, вважаючи, що в майбутніх війнах усе вирішуватимуть винищувачі з бомбардувальниками. «Літаки починають і перемагають» — такі доктрини довелося відкинути практично відразу ж, бо майже в кожному більш–менш серйозному збройному конфлікті головними героями були саме танки. Придушення Празької весни 1968, ізраїльсько–ліванська війна в 1982–му, «Буря в пустелі» 1991 року продемонстрували: театр бойових дій опановує той, хто введе на нього якомога більше сучасніших танків. Останні події в Грузії лише підняли відчуття власної значущості у танкістів. Вони впевнені — ні в найближчому майбутньому, ні в середній перспективі армія без них не обійдеться. Минулої неділі українські танкісти відсвяткували День танкових військ. Незважаючи на недофінансування Збройних сил, танкові війська в Україні потроху оновлюються, адже досвід найближчих сусідів ясно свідчить — країні потрібен панцир.

Після складної перемоги над білорусами на вояж нашої національної команди до далекого Казахстану очікували з тривогою. Усі пам’ятали перший матч між двома суперниками, що відбувся чотири роки тому в Алмати. Тоді українці вирвали перемогу на останній хвилині завдяки голу Руслана Ротаня. А тут ще й футболісти з тренером в один голос розповідають про труднощі перельоту та непередбачуваність суперника, що, до речі, посідає лише 120–те місце у світовому рейтингу.

Рада Нацбезпеки та оборони нещодавно визнала: ми дуже погано вміємо захищати поле від психологічних упливів та пропаганди ззовні. Соціологічні опитування показують, що суб’єктивну точку зору тих чи інших закордонних діячів українці сприймають як істину. Це й не дивно, оскільки інформаційне поле ми віддаємо усім, хто захоче його взяти. Вітчизняні друковані ЗМІ розповсюджуються переважно в містах через систему роздрібу, а сільські території іноді взагалі залишаються без преси, інтернету та з дуже обмеженим переліком телеканалів.

Учора в Черкаській області з робочим візитом побував Президент Віктор Ющенко. У селі Водяники Звенигородського району його чекали люди з усього Шевченкового краю: там глава держави відкрив сучасний завод із глибокого заморожування фруктів. «Цей проект унікальний не лише в тому, що сюди вклали 50 мільйонів гривень вітчизняних інвестицій. Його особливість ще й у тому, що він підніматиме поле й сад та годуватиме сім’ї тисяч селян», — зазначив на урочистому відкритті нового підприємства глава держави.

Скромна будівля, що відділена від величної Кирилівської церкви, зовсім не претендує на архітектурну пишність. Проте вона вже давно слугує людям заміною стародавнього храму. Донедавна церква св. Василія Великого, або, як її ще називають, трапезна церква, була в жалюгідному стані.

У Монастириському районі Тернопільщини працівники управління Державної служби боротьби з економічною злочинністю виявили аферу з грішми, виділеними на ліквідацію наслідків повені. Саме село Устя–Зелене справді дуже постраждало наприкінці липня. Але до підтоплених споруд аж ніяк не входила тамтешня невеличка лікарня. Ремонту там справді не було вже дуже давно, у приміщенні розрісся грибок і частково прогнила підлога, однак до повені, стверджують спеціалісти, це стосунку не має.

Цьогоріч стихія познущалася над Україною: повені на річках, пожежі в лісах, вибухи на військових складах — це лише основне з тієї широкої, на жаль, царини, у якій довелося докласти рук рятувальникам як Міністерства з надзвичайних ситуацій, так і медикам, військовим, екологам. Там, де не вдалося запобігти, всі вони намагалися врятувати й допомогти.

Ті, кого керівники «Донецькміськтепломережі» нині наймають для вибивання з донеччан заборгованості за комунальні послуги, невдовзі матимуть побільше роботи. Адже зростання тарифів, без чого важко уявити початок опалювального сезону, вже не за рукотворними горами–териконами. Нові розцінки, що знову подовжать список боржників і вдарять по гаманцях усіх інших донеччан, почнуть діяти у жовтні. А поки пропозиції комунальних підприємств «Донецькміськтепломережа» та «Тепломережа» щодо подорожчання були винесені на громадські слухання.

Усе. Сьогодні, 13 вересня, вичерпався десятиденний тер­мін, протягом якого могла поновитися демократична коаліція. Фракція «Наша Україна — Народна самооборона» прийняла рішення вийти з більшості 2 вересня. Тоді ж «НУНС» висунув БЮТові умову для поновлення коаліції: скасування законів, прийнятих у товаристві із Партією регіонів, і заявлення чіткої позиції щодо подій у Грузії. Тимошенківці відмовили.