Після першої тисячі картин відкривається друге дихання

Історія та слава Національної кіностудії імені Олександра Довженка варті того, аби її 80–річний ювілей відзначити гучно, пишно і статусно. Цю ідею підтримали як організатори — запрошення виготовили у вигляді шматочка кіноплівки, урочистий вечір влаштували у святково вбраному знаменитому студійному Павільйоні №1, перед входом прослали червоний килим, гостей зустрічали модельні дівчата і жива музика, а попід стінами ще задовго до початку дійства виструнчилися численні офіціанти. Так і самі кінематографісти, які цього дня вдяглися в смокінги та вечірні сукні. Ось тільки статусність вийшла не такого масштабу, як хотілося б усім причетним до цього свята. Чекали на Президента, але на уро­чистості він не встиг. Уряд на ювілеї довженківців представляв перший віце–прем’єр Олександр Турчинов. Своє захоплення цією визначною датою і людьми, які її творили, Віктор Ющенко та Юлія Тимошенко висловили у вітальних телеграмах. Прем’єр–міністр відзначила, що за 80 років «Студія стала гордістю держави, головним закладом українського кінематографу, отримала міжнародне та загальнодержавне визнання». Не приховував своєї гордості за українських кінематографістів і Президент України: «Творча біографія головної національної кіностудії України — це шедеври Олександра Довженка,... Ігоря Савченка, Івана Кавалерідзе, Сергія Параджанова, Леоніда Бикова, Івана Миколайчука. Їхні фільми увійшли до золотого фонду світового мистецтва й прославили український кінематограф».

Одним із героїв урочистого вечора став відомий кінокритик, автор «України молодої» Сергій Тримбач, який був удостоєний Державної премії імені Олександра Довженка. Ма­теріальний додаток до цієї відзнаки — 100 тисяч гривень. Премію ім. Довженка Сергію Тримбачу присуджено за книжку «Олек­сандр Довженко: Загибель богів. Ідентифікація автора в національному часо–просторі». Орденом «За заслуги» II ступеня нагороджені режисери Роман Балаян, Юрій Іллєнко, Микола Мащенко, орденом «За заслуги» ІІІ ступеня — Віктор Грець, Олександр Муратов, Микола За­сєєв–Руденко та інші кінематографісти. Народними артиста­ми стали актриса Людмила Єфимен­ко та режисер, автор фільму «Владика Андрей» Олесь Янчук.

За вісімдесят років на кіностудії ім. Довженка було знято близько тисячі картин, за ці роки студія отримала 75 нагород на міжнародних і 65 — на всесоюзних фестивалях, є в її активі і найвища відзнака Американської кіноакадемії, яку в середині минулого століття виборола стрічка Марка Донського «Райдуга». Зараз, як відзначав багато хто з тих, кого запрошували до слова ведучі Олексій Богданович та Наталка Сумська, кіностудія переживає новий етап своєї історії. Творча активність останніх років (фільми «Богдан–Зиновій Хмельницький», «Владика Андрей» та інші) дозволяє сподіватися на те, що період безгрошів’я та безперспективності — у минулому. У залі сиділи прекрасні українські актори та режисери Володимир Горянський, Анатолій Матешко, Олесь Санін, Сергій Джигурда, Ольга Сумська та інші, які можуть і мають продовжити список із тисячі стрічок кіностудії ім. Довженка.

А ТИМ ЧАСОМ...

Своєрідне продовження ювілею українського кіно відбудеться завтра в Анапі на фестивалі «Кіношок». Цього року XVII відкритий фестиваль кіно країн СНД, Латвії, Литви та Естонії «Кіношок» особливу увагу приділяє українському кінематографу (українські картини представлені в усіх програмах фестивалю та претендують на головні призи усіх конкурсних категорій), а 14 вересня на кінофорумі занонсоване Днем України.

У програмі «Кіношоку» — «Райські птахи» Романа Балаяна, «Прибулець» Дмитра Мойсеєва, «Прикольна казка» Романа Ширмана, «Карасі» Сергія Крутіна , «Сафо» Роберта Кромбі.

Особливою подією фестивалю стане російська прем’єра історичного фільму Олеся Янчука «Владика Андрей», який режисер особисто представить в Анапі разом з автором сценарію Михайлом Шаєвичем.