Донедавна Словенія та Хорватія вважалися найспокійнішими з усіх балканських посткомуністичних країн. Після позавчорашнього замаху в центрі Загреба, який забрав життя двох журналістів, принаймні Хорватія такою вже не вважається. Хроніка подій, яку подає провідна хорватська газета «Ютарні ліст», наступна.

Франція повністю відмовиться від реклами на державному телебаченні, а всі громадські радіостанції та телеканали, які ведуть мовлення на закордон, будуть об’єднані в один великий концерн. У законопроекті про громадські ЗМІ, прийнятому днями парламентом Франції, у рамках радикальної перебудови громадських ЗМІ, також передбачено, що президент країни призначатиме директорів громадських радіостанцій та телеканалів.

Європарламент на своєму засіданні позавчора ухвалив рішення присудити головну нагороду Євро­пейського Союзу в галузі прав людини 35–річному китай­ському дисиденту Ху Цзя. Премія імені Андрія Сахарова, славетного російського вченого та правозахисника, була заснована Європарламентом 1988 року і присуджується щороку за «досягнення у царині захисту прав людини та засадничих свобод». У цій галузі вона є другою за значимістю після Нобелівської премії миру. Церемонія вручення диплома та чека на 50 тис. євро відбудеться 17 грудня в Страсбурзі. Але ще не відомо, хто їх отримає, бо лауреат Цзя... сидить у в’язниці.

Незважаючи на те, що угоди про делімітацію українсько–російського кордону вже підписані й ратифіковані в обох країнах, російська сторона зволікає з демаркацією — позначенням кордону на місцевості. Як повідомляє Міністерство закордонних справ України — Росія практично заблокувала цей процес. «Терпець України вривається. Ми віримо, що є ще можливість розпочати роботи з демаркації разом, проте це зволікання не може тривати до безкінечності, — сказав учора Леонід Осаволюк, директор Першого територіального департаменту МЗС України. — Зараз ми вивчаємо російський досвід, коли Росія в односторонньо­му порядку провела демаркацію кордону з Естонією».

Ті місця, куди мешканці області вирушають пошукати й назбирати грибів, все частіше нагадують мінні поля. І хоча під час «тихого полювання» не лунають вибухи, гриби все одно справляються з роллю своєрідних мін уповільненої дії. Причому потерпілими найчастіше опиняються діти, організм яких є особливо вразливим до підступних «дарів» природи. Зокрема, в Донецькій області за останній тиждень у реанімації опинилися відразу троє малюків, і двох із них урятувати не вдалося.

25 жовтня розпочинається сезон полювання на парнокопитних. А вже через два тижні полюватимуть і на хутрових звірів: зайця–русака, лисицю, єнотоподібного собаку, куниць, тхора лісового, ондатру та бобра. На Хмельниччині упіймати пані удачу впродовж найближчих трьох місяців намагатиметься 10–тисячний загін членів Українського товариства мисливців і рибалок. А розгорнутися їм, так би мовити, є де: загальна площа угідь, закріплених за любителями мандрувати з рушницею, тут становить півтора мільйона гектарів.

На вшануванні Корсунської–Шпилівської ікони Божої Матері дії та слова сумських мирян і духовенства виявилися не зовсім благочестивими. Біля Спасо–Преображенського кафедрального собору Української православної церкви Московського патріархату у день ікони, яку вважають покровителькою Сум та загалом Слобожанщини, виникла брутальна сварка. Люди обговорювали чутки, що ікону хоче викрасти чи не сам єпископ. Та й взагалі невідомо, чи вона досі на місці. Владика Іларій запевняв, що причина таких чуток — смута гурту людей, на чолі яких, мовляв, — настоятель Спасо–Преображенського собору отець Георгій. Взаємні звинувачення аж до прокльонів не могли прикрасити свята. І більшість мирян, не посвячених у міжусобні «розборки» служителів церкви, були шоковані. Адже конфлікт перед ликом ікони — чи не привід для кари, яка може впасти на всю громаду міста?

У суботу у Львівському музеї етнографії та художнього промислу 27 художників з усієї України представили свої витинанки. «Виставка задумувалась як підсумок робіт у цій техніці за попередні роки. Остання аналогічна проходила у Львові ще в 1980 році, — повідомила «УМ» координатор виставки Олена Тихонюк. — Сьогодні, після 20–річної перерви, усі роботи митців просто не вмістилися в експозиційному залі».