Сім років пересуваюся на візку. І майже весь час користуюся імпортними екземплярами. Одного разу лише погодився на візок виробництва київського заводу «Артемзварка». Не скажу, що він був аж надто незручний, але багато довелося переробляти, наприклад, ставити зручну шведську спинку. Нині маю шведську «Пантеру» — задоволення не з дешевих, але для мене це найоптимальніший варіант.
З–поміж українських сіл Подолянці Житомирської області впродовж кількох років є чи не найвідомішими: саме тут мешкає Леонід Стадник — найвища людина планети. Його зріст — 2 метри 57 сантиметрів. До ситуації «пасує» навіть назва району, на території якого Подолянці зажили планетарної слави: Чуднівський. Слава славою, однак «приземлімося»: за нинішніх українських реалій дуже кепсько доводиться навіть «маленьким українцям» — що вже казати про Стадника–Гуллівера! Усі проблеми 200–кілограмового поліського велетня важко перелічити, але взуттєва, поза всякими сумнівами, — одна з постійних. Якраз до її мінімізації фахово вирішив долучитися колектив запорізького ТОВ «Чобіток».
Виставка в Кіровоградському обласному художньому музеї «УПА: Історія нескорених» сколихнула громадськість обласного центру. Ще до початку виставки комуністи закликали ігнорувати її проведення і об’єднатися на захист «зганьбленої пам’яті наших дідів і прадідів». А вже відкриття експозиції пікетувало кілька десятків прихильників Компартії . Водночас під стінами обласного художнього музею зібралося і кілька десятків представників націоналістичних організацій.
Пошукові роботи та розкопки входу до печери «Попелюшка» з території села Подвірне Новоселицького району проведе західноукраїнська спілка горизонтальної спелеології під патронатом управління культури та туризму Чернівецької ОДА. Це було вирішено на нарадах в облдержадміністрації та Новоселицькій райдержадміністрації, бо саме в цьому районі розташована унікальна печера. Відкрили її в 1977 році чернівецькі спелеологи. Практично вся печерна система розташована на території України, а вхід був діючий на території Молдови в селі Крива. Ще один вхід у печеру — на південно–західній околиці села Подвірне Новоселицького району. На жаль, він завалений, і сьогоднішня мета спелеологів — знайти новий та відкрити печеру для фахівців та туристів.
Не встигла вщухнути історія з фальшивим полковником СБУ з Кременчука, про яку нещодавно писала «УМ», як з’явився черговий псевдодіяч шпигунського відомства. Днями на польсько–українському кордоні на пункті «Шегині» «взяли» незвичного «пасажира», котрий одночасно виявився псевдоагентом СБУ та Інтерполу. Як повідомила прес–служба прикордонників, ситуація, на перший погляд, була цілком рядовою — серед білого дня на пропускний пункт приїхав «Фольксваген». Водій планував оформити відповідні документи та й спокійно виїхати до сусідньої Польщі. Щоправда, для цього вирішив оминути чергу й використати смугу спрощеного контролю, так званий «зелений коридор», котрим зазвичай їздять «блатні» категорії українських громадян — дипломати, депутати і, зрозуміло ж, представники спецслужб.
Рішення, ухвалене Амур–Нижньодніпровським судом Дніпропетровська, відразу потрапило до розряду безпрецедентних. Бо справді, аналогів в Україні ще не було. Як визнала Феміда, собака, який належить 41–річному мешканцю обласного центру Сергієві Сулимі, загриз до смерті його сусіду Федора Касаткіна. До того ж кавказьку вівчарку нацькував на жертву сам господар. Як розповідають сусіди, обоє чоловіків здавна приятелювали. А потім через щось почали конфліктувати. Зрештою, Сулима відшмагав Касаткіна металевим прутом, заподіявши йому, як визначили експерти, тілесні ушкодження середньої важкості.
В одній із філій банку в Кіровограді начальник відділу на підставі фіктивних документів допоміг отримати кредит приватному підприємцю. Як повідомили в прес–службі облпрокуратури, кредит видав начальник сектору заставних операцій філії комерційного банку.
Трагедія сталася в селі Михайлівка Драбівського району Черкаської області. Як розповідає начальник місцевого райвідділу міліції Валентин Олабін, коли о третій ночі правоохоронці отримали повідомлення про вбивство дворічної дівчинки, вони відразу навіть не повірили в реальність такого жаху, думали, що хтось бешкетує. Проте це виявилося жахливою правдою. Слідчо–оперативній групі, котра терміново виїхала в Михайлівку, люди розповіли, що тієї ночі селом бігав напівроздягнений чоловік, гамселив у двері та вікна і кричав, що зарізав свою онуку.
55–річний військовий пенсіонер Д. з Ізяслава нічим особливим у невеличкому райцентрі не виділявся. Аж поки місцеві жителі не помітили його підвищений інтерес до дівчаток–підлітків. Про свої підозри повідомили міліцію. Правоохоронці, котрі завітали до помешкання колишнього офіцера, були дуже здивовані побаченим.
...Ще у першій половині того далекого 1919–го було геть неясно, якою постане геополітична мапа завтра. Чи знову схід Європи підіпре «єдіна і нєдєліма» імперія, таки здолавши ВІЛ–інфекцію більшовизму? Чи країну–жандарма історія таки понизить у званні до європейського рядового, зірвавши з її погонів зірочки балтійських і закавказьких країн та України? А чи — про цей жах намагався не думати ніхто в Європі — таки запанує на 1/6 земної тверді червона зараза?
