Уже більше місяця київське метро й інтернет аж кишать від реклами книги Ігоря Беркута та Романа Василишина «Брат» із Путіним на обкладинці. Людям, які не цікавляться політикою, майже «фіолетово» стосовно російського тепер уже прем’єр–міністра Володимира Путіна. Але чому його зобразили на синьо–жовтому тлі? «Це відверта провокація. У мистецтві такий хід називають постіндастріал–лакшері–панк», — пояснює Ігор.
Автори «Брата» — не митці–письменники–журналісти, а колишній розвідник, афганець, спеціаліст у боротьбі з тероризмом у фінансовому секторі економіки, а тепер ще й політик–початківець Ігор Беркут та колишній рухівець із часів Чорновола, керівник Фонду соціально–політичних ініціатив Роман Василишин.

«Велика історія маленького села», — сказав Президент Віктор Ющенко перед пам’ятником Івану Мазепі в селі Мазепинці. Саме тут, у невеличкому селі Білоцерківського району на Київщині 370 років тому народився майбутній гетьман. А після поразки його виступу проти московського ярма і царя Петра І, за давніми переказами самого села, сюди привели декілька десятків козаків, закутих у кайдани, і московська кавалерія показово розтоптала їх копитами своїх коней. Сьогодні на тому місці — розоране поле і курган неподалік, насипаний в пам’ять про ту страшну розправу.

На місці наметового містечка «Геть усіх», що кілька тижнів тому розташувалося на майдані Незалежності в Києві, розважало перехожих веселою музикою та закликало прибрати від влади всю бюрократичну верхівку, тепер лише купи сміття. Як повідомили в прес–службі «Геть усіх» — руху, близького до партії «Братство», — вчора о п’ятій ранку на містечко напало близько 80–100 людей у камуфляжі. Вони розтрощили намети й апаратуру. Крім того, в прес–службі повідомляють, що двох мітингувальників госпіталізовано з черепно–мозковими травмами, одному з них зламали вухо.

Світові фешн–експерти очікували, що криза принесе моді свої дивіденди у вигляді нових ідей, форм, нових образів. Після чотирьох головних тижнів моди — у Нью–Йорку, Мілані, Парижі й Лондоні — стало зрозуміло, що новий Діор чи «нові бельгійці» не з’явилися, і мода найближчим часом піде второваною стежкою. Український тиждень моди, який проходив із 12 по 17 березня, закріпив світові тенденції і підтвердив слова голови оргкомітету UFW Ірини Данилевської, яка напередодні прогнозувала, що вітчизняні дизайнери чітко поділяться на дві групи — одні зроблять максимально носибельні колекції, щоб продати речі і вижити під час кризи, зберегти бізнес, а інші, користуючись спадом продажів, відірвуться по повній у творчості. Хороші, трендові і свіжі речі, до речі, були і в тих, і в інших.

Повторні єврокубкові матчі 1/8 фіналу принесли українським уболівальникам чи не найбільше позитивних емоцій за весь нинішній сезон. Одразу дві наші команди пробилися до наступного раунду Кубка УЄФА, при цьому поєдинки за їхньою участю супрово­джувалися неабиякою напругою та видовищністю. Справжній трилер подарували «Металіст» та «Динамо», які билися за місце в чвертьфіналі до останньої хвилини. Не відстав і «Шахтар», вибивши з турніру принципового суперника з сусідньої Росії.
Такий поступ знайшов своє відображення в таблиці коефіцієнтів УЄФА. У сезоні 2008/09 українські команди набрали найбільше очок серед усіх (!) європейських країн. Україна закріпилася на дев’ятій позиції (37,850 бала за п’ять сезонів) і тепер дихає в спину Румунії (38,908) та Голландії (39,130), які своїх представників «на Європі» вже втратили.

Іван Мазепа народився 370 років тому — 20 березня 1639–го. І аж в останній, 70–й, рік свого життя навіки отримав «титул самостійника». Він став символом спротиву проти закабалення України й очолив перелік імен, якими у транскрипції кремлівських геббельсів і досі нарікають усіх, хто має імунітет до імперської слини: «мазєповєц», «пєтлюровєц», «бандєровєц». Москва добре знає Мазепу. Та чи знаємо його ми? Адже факти, що раніше замовчувалися чи перекручувалися, сьогодні часом так само спотворюються, малюючи Мазепу винятково героїчною, «іконоподібною» особою. Про вивчення життєпису й творчої спадщини яскравого гетьмана та про пам’ять про нього — наша розмова з деканом факультету гуманітарних наук Національного університету «Києво–Могилянська академія», відомим дослідником козацької доби, доктором історичних наук, професором Віталієм Щербаком.

В анекдоті перефарбована у шатенку білявка — це штучний інтелект. Ким є від природи темноволоса дівчина, яка посвітлішала завдяки блонду, можуть розмірковувати прихильники теорій визначення розумових та інших здібностей за кольором очей і розмірами будь–яких частин тіла, а також глядачі шоу «Хто проти блондинок», яке нещодавно стартувало на Новому каналі. Ми ж спробуємо з’ясувати, чи вітчизняний варіант випробуваного телевізійниками інших країн голландського формату Beat The Blondes зумів стати конкурентоспроможним інтелектуально–розважальним шоу, де органічно поєднуються видовище, гумор і «зарядка» для розуму.

Задум створення «Облич купюр» — циклу документальних фільмів про фінансову спроможність історичних діячів, чиї портрети зображені на сучасних гривнях, — у Сергія Братішка зародився чотири роки тому. Результат творчих пошуків відомого історика–документаліста («УПА. Тактика боротьби», «Скіфи. Воїни степу», «Козацтво. Наука війни», «Нестор Махно») можна буде побачити в квітні на телеканалі «Тоніс».

Другий проект для любителів подорожувати минулої суботи запустив «Перший Національний». Тепер на першій кнопці не лише «Вихідні по–українськи» з Тетяною Куликівською, а й «Weekend на колесах» із новою ведучою, студенткою Інституту журналістики Олександрою Балютою. Поки що програми перегукуються: обидві команди показують Україну. Хоча за умови якісного виконання це, швидше, «плюс», а не «мінус», оскільки всі існуючі туристичні програми на вітчизняних каналах розповідають, як правило, про зарубіжні принади.