Запах сварки

Запах сварки

Донька легендарного «бітла», дизайнерка Стелла Маккартні і вокаліст групи U2 Боно — дуже добрі друзі. Окрім чудових взаємин, їх єднають спільні благодійні проекти. Але тепер ця багаторічна дружба висить на волосині. А все через дружину Боно, 47–річну Елі Г’юсон. Ні, Елі не приревнувала благовірного до Стелли, бо знає, що для цього немає жодних підстав. Жінку розгнівало інше: вона подала на чоловікову подругу в суд за те, що Маккартні поцупила в неї... слово.

Чоловік, який сміється

Чоловік, який сміється

Є актори, які мають власний характерний і неповторний стиль. Сама поява їх на екрані автоматично викликає усмішку. Жмут рудого кучерявого волосся та бакенбарди — це фірмовий знак одного з найвідоміших французьких коміків П’єра Рішара. Цього видатного актора, режисера та сценариста вважають символом безтурботної та веселої Франції другої половини ХХ століття. Він разом зі своїми славетними колегами Луї де Фюнесом, Жераром Депардьє та Бурвілем, власне, і посприяв поширенню в світі саме такого іміджу Франції. Завтра нестаріючому Рішару виповнюється 75 років.

«Ай да Ольгопіль!..»

«Ай да Ольгопіль!..»

Здається, кожне село починає поважати себе ще більше, якщо його історію так чи інакше пов’язують із видатними особистостями. І селище Ольгопіль, розташоване на самісінькому півдні Вінниччини, де область межує з Одещиною, — не виняток. Тут у земляки вирішили записати не абикого, а самого Пушкіна. Як–не–як, у 19 поїздках по Україні російський поет устиг погостювати і в Тульчині, звідки поїхав в Одесу, а оскільки дорога до чорноморської столиці пролягала саме через Ольгопіль, то обминути селище він ніяк не міг. Справа залишалась за малим: відшукати документальні сліди поета. Або — вигадати...

Чупакабра у господі

Чупакабра у господі

У селі Шестеринці Лисянського району Черкаської області темою номер один стала невідома істота, котра за одну ніч заморила в чотирьох господарствах до півсотні кролів. А оскільки кролівництвом селяни тут займаються споконвіку і розводять «хутро» трохи не у кожному дворі, то в людей хоч і не паніка, але на душі досить тривожно. Адже невідомий звір повідривав на кролятниках дошки, забиті цвяхами–«сотками», подушив кроликів і висмоктав із них кров. У деяких господарствах на таке нашестя навіть собаки не зреагували. Сиділи у будці й не пискнули.

Карети подано!

Автопарк Тернопільського комунального центру швидкої медичної допомоги поповнився новими «колесами». Як повідомив УНІАНу головний лікар міського центру швидкої допомоги Михайло Джус, на ці два автомобілі «Газель» разом із медобладнанням було витрачено 354 тисячі гривень. 144 тисячі з них виділила медіа–корпорація «RІА», яка близько двох років збирала благодійні кошти на купівлю реанімобіля, ще 210 тисяч гривень доклала місцева влада з міського бюджету.

Тут не морять черв’яків, а вирощують

На Черкащині «прописалися» каліфорнійські червоні черв’яки. Ферма з розведення екзотичних родичів нашого дощового черв’яка розташована в районному центрі Городище і є найбільшою в Україні. У приміщеннях ферми чверть мільярда каліфорнійських «трудяг» успішно переробляють перегній на біогумус. «Каліфорнійський черв’як здатний із перегною робити дивовижні речі. Він забирає звідти не тільки токсичні речовини, важкі метали, а й радіоактивні речовини. До того ж збагачує біогумус фосфором, азотом та калієм», — розповідає «Україні молодій» власник цієї ферми Михайло Конкін.

Махно з вітрянкою

Махно з вітрянкою

«Любо, братці, любо! З нашим отаманом не приходиться тужить...» — співає під УНІАНом на тачанці у вишиванці відомий український бард Едуард Драч. Таким перформансом із ватагою молодиків у військових строях різних народів, бо ж армія батька Махна була інтернаціональною, кулеметом, пістолями і віршами, переплетеними з піснями, вже не перший рік анонсує свій фестиваль «День Незалежності з Махном» Мистецьке об’єднання «Оstannя барикада» на чолі з нардепом Олесем Донієм.

Урбаністичний і трохи ювілейний

Урбаністичний і трохи ювілейний

Від початку — а таким слід вважати 99–й, коли Росава зібрала перший врожай музичних нагород на різних імпрезах, вона вже суттєво відрізнялася від співаючого поп–бомонду передусім розвинутою внутрішньою музичною культурою. Її жодним чином не торкнулася тотальна профанація а–ля «Фабрика зірок» або щось подібне... У музику вона увійшла легко і просто : її батько Вадим Янчук диригував оркестром і був трубачем. У 1994–му Олена Янчук — ще не Росава — виграла престижну стипендію і навчалася у канадському коледжі «Лестер персон», де спеціалізувалася на класичному джазовому вокалі.

Скромний синьо–жовтий волан

Скромний синьо–жовтий волан

Четверо наших співвітчизників змагалися за медалі світової бадмінтонної першості, який завтра завершиться в індійському місті Хайдарабад. Харків’яни Валерій Атра­щенков, Георгій Натаров, Дмит­ро Завадський, Ганна Кобцева та Олена Прус, Лариса Грига з Дніпропетровська та Віталій Кононов виступали як в одиночному, так і парному розрядах, але великих досягнень не показали.


Warning: gzopen(./inc/tempfiles/main_page/f_number_p-136720_t-yulia%20tumoshenko_.cache.z): failed to open stream: Disk quota exceeded in /home/clients/umoloda/index.php on line 40

Warning: gzwrite() expects parameter 1 to be resource, bool given in /home/clients/umoloda/index.php on line 41

Warning: gzclose() expects parameter 1 to be resource, bool given in /home/clients/umoloda/index.php on line 42