До такого висновку дійшла комісія Міністерства освіти, яка проводила перевірку за запитом народного депутата і головного кримського міліціонера Геннадія Москаля. Як повідомив на вчорашній прес–конференції в МОН міністр освіти Іван Вакарчук, у наказах про зарахування на перший курс денної та заочної форми навчання Київського університету імені Тараса Шевченка за 1994—1995 роки студент Андрій Кислинський не значиться. У наказах про випуск історичного факультету за 2000 рік цей студент також не фігурує. Окрім того, дані про диплом «серії такої–то» в інформаційній базі даних Міносвіти відсутні й такий документ узагалі не виготовлявся.

Львівським міліціянтам удалося вирахувати «мінувальника», котрий нещодавно повідомив про закладену вибухівку у Львівському національному університеті ветеринарної медицини та біотехнологій імені Гжицького. Як відомо, кількість «замінованих» ВНЗ стрімко зростає під час сесії. Але на «вибухівці по телефону» попадаються, зазвичай, студенти. Цього ж разу «терористом» виявився не просто викладач цього ж ВНЗ — «бомбу» закладав гордий власник наукового ступеня.

Його впіймали на гарячому, чи, швидше, на кольоровому, коли він поцілив у чергове обличчя чергового ймовірного кандидата в президенти. Місяць він вів цю війну, а працівники батальйону патрульної служби полювали на нього. «Чоловік на сміттєзвалищах, у сміттєвих баках знаходив електричні лампочки, що відпрацювали свій вік. Знімав цоколь, скляний корпус наповнював фарбою — і знаряддя готове до дії. Іншою зброєю для нього була шкарлупа з порожнього курячого яйця. Її він теж наповнював фарбою», — розповідає Володимир Кузьменко, помічник начальника Сумського міського управління ГУМВС України в Сумській області.

У неділю, 11 жовтня, в самому центрі Львова пройшов Марш «Слави української повстанської армії», присвячений 67–й річниці створення УПА. «Повстанці», споряджені у військові однострої періоду боротьби УПА часів Другої світової війни, у супроводі військового оркестру гордо промарширували з площі Митної до площі Ринок.

Фахівці зведеного загону Головного управління МНС України в Полтавській області й досі гасять торфовище в Оржицькому районі. Як повідомили власкору «УМ» у згаданому управлінні, на вчорашній день пожежникам залишалося «обробити» водою 15,5 гектара «гарячої» площі. А перше повідомлення про загорання поверхневих покладів торфу поблизу села Онішки надійшло до еменесників ще 29 вересня вранці. Тоді ж було виявлено осередки вогню та диму на площі 16,5 гектара. На початку жовтня бійці загону приступили до роботи і виявили ще п’ять «точок» загорання між селами Загребелля та Яблуневе — тож загальна площа «торф’яної» пожежі розширилася ще на 57 гектарів. За таких умов ситуацію на обласному рівні визнали надзвичайною, що дозволило залучити додаткові ресурси.

Спочатку транспортники оголосили одноденний страйк і провели пікет під стінами Кабміну. А коли ці дві акції не принесли жодного результату, відмовилися виходити на маршрути до переможного кінця. У результаті вже п’ятий день поспіль харків’яни, які територіально чи фінансово «прив’язані» саме до тролейбусів та трамваїв, переживають транспортні муки. Адже обіцяних мерією альтернативних «маршруток» у годину пік бракує, і люди змушені долати по кілька кілометрів пішки, аби дістатися до кінцевої зупинки автобусів чи до метро. Пенсіонерам узагалі не позаздриш: водії «маршруток» неохоче підвозять пільговиків, тому старенькі змушені відкладати свої справи до кращих часів.

Подібних перемог у національної команди України не було вже років із десять. Після того, як у 1996 році ми здолали на власному полі португальців, а ще через два сезони обіграли росіян, із представниками провідного ешелону в української збірної траплялися, в кращому випадку, нічиї. Так, багато хто ще пам’ятає виїзні тріумфи в Греції чи Туреччині, вихід до чвертьфіналу чемпіонату світу, але тоді ми долали рівних опонентів. Саме тому суботній виграш можна назвати історичним. Адже «жовто–сині» переграли не кого–небудь, а саму збірну Англії. І ця перемога відкрила Україні шлях до «плей–оф» наступної світової першості, де можна схрестити шаблі... та хоч із тими ж росіянами! Однак —«ша», для цього завтра ще потрібно взяти три очки в Андоррі.

Цього тижня виповнюються чергові річниці убивств двох провідних діячів українського націоналістичного руху. У п’ятницю — 50–ті роковини загибелі Степана Бандери, вчора минуло 52 роки по смерті Лева Ребета, одного з чільних ідеологів ОУН, який через незгоду з провідником утворив власну організацію.

Обидва атентати виконав один і той самий чоловік — Богдан Сташинський, теж галичанин, як і його жертви. За Ребета КДБ нагородило агента Сташинського фотоапаратом «Контакс», за Бандеру — орденом Червоного прапора.

Обидва замахи відбулися в Мюнхені за однаковим сценарієм, із застосуванням однакової зброї, розробленої у спецлабораторії КДБ. Від одного фатального під’їзду до іншого — хвилин 25 ходьби.

Напередодні сумних роковин кореспонденти «УМ» побували в столиці Баварії, пройшлися маршрутами загиблих провідників та їхнього ката. А також — більше дізналися про Лева Ребета й політичний рух, який він представляв в останні роки свого життя: ОУН (з), або ж «двійкарство».

Доки Павло Лазаренко відбуває термін покарання в американській... жіночій тюрмі (принаймні так стверджує сайт Федерального бюро тюрем США), його фінансова імперія наказала довго жити. Такий висновок роблять журналісти Вадим Климентьєв, Борис Брагінський, Юрій Райхель та історик Владислав Романов. Днями вони презентували в обласному центрі книжку під назвою «Феномен Лазаренка: злодій чи геній? Колективне журналістське розслідування». Розвідка за редакцією Климентьєва викликала в регіоні неабиякий інтерес. Адже найближче оточення екс–Прем’єр–міністра, колишнього магната Дніпропетровщини нині розбігається, немов щурі з корабля. І з людьми, і з капіталами Лазаренка кояться дивні речі...

Уперше в Україні в церкві моляться не за здоров’я, а за хвороби. Саме таким чином в Одеській єпархії Української православної церкви Московського патріархату вирішили провчити трьох журналісток газети «Сєгодня», які провели власне розслідування, дізналися реальну вартість церковних послуг у храмах Одеси і 27 вересня розповіли про це в матеріалі «Ритуальні гонорари одеських храмів». Зокрема, журналістки дізналися, що в одеському храмі Адріана і Наталії за вінчання потрібно заплатити 310—600 гривень, за хрещення — 75—280 гривень, за освячення квартири — 150—400 гривень, а за розвінчання — 150—200 гривень. Здивував співробітниць газети також той факт, що ціна свічки в церковній крамниці в п’ять разів дешевша, ніж у самих храмах.