Поблизу робітничого селища Лідіївка, що на Донеччині, ще в 2003 році відкрили спеціальний цвинтар, до речі, єдиний в Україні, де відбуваються перепоховання військовополонених часів Другої світової війни. «Реалізуючи статті Міжнародної угоди про увіковічнення пам’яті жертв війни й політичних репресій між Україною та Німеччиною, влада Донецька виділила півтора гектара землі під кладовище для німецьких військовополонених та інтернованих, які були підняті з аварійних поховань», — розповідає секретар комісії у справах увіковічнення пам’яті жертв війни Анатолій Дермайнер.

Минулої суботи Запоріжжя зустрічало поважних гостей із Києва. Президент України з летовища поїхав у Комунарський район, аби особисто вручити новоселам ключі від нових квартир. Один із п’яти будинків житлового комплексу «Південний», 120–квартирний красень на вулиці Новокузнецькій, за програмою «Доступне житло» запоріжці спорудили за рік (квартири у ньому, зауважу, чи не найдешевші на південному сході: 6 тисяч гривень за «квадрат»).

Київський міжнародний аеропорт «Бориспіль» приємно вражає тільки тих, хто готується вперше у житті піднятися у небо. Людей, які приземлялися у повітряних воротах інших країн, наше летовище вражає із знаком «мінус»: поламані валізи, тісні приміщення, хамство персоналу. «УМ» зацікавилася: а куди ж витрачають кошти, які надходять на рахунок «Борисполя» як аеропортові збори? І провела своє журналістське розслідування.

Рік Іоанна Пінзеля, яким було проголошено 2007–й згідно з рішенням керівництва Тернопільської, Львівської та Івано–Франківської областей, не минув даремно. Завдяки виставкам, численним повідомленням у ЗМІ та появі як документальної, так і художньої літератури тисячі людей відкрили для себе цього надзвичайно оригінального і таємничого скульптора XVIII століття, якого ще називають Мікеланджело українського бароко. Не менше — побачили його творчість в іншому світлі чи відкрили нові грані. Схоже, що зовсім іншими очима подивились на творчу спадщину майстра і ті, хто має до неї хоч якийсь стосунок. Зокрема, і місцева влада у згаданих регіонах. Принаймні влада райцентру Бучач на Тернопільщині нарешті зрозуміла, яким скарбом вона володіє і як його тепер необхідно берегти (до речі, за твердженням експертів, оригінальна скульптура Пінзеля може коштувати нині на «чорному ринку» до мільйона доларів!). Аж до того, що районна рада вирішила всіма можливими способами боротися за повернення до Бучача всіх скульптур Пінзеля, створених ним свого часу для цього міста, а також заборонити навіть тимчасове вивезення тих, які зберігають зараз на території району. Стосується ця заборона і однієї з найкращих, на думку фахівців, кам’яних скульптур майстра — фігури святого Онуфрія з печерного храму в селі Рукомиш, відібраної спеціальною комісією разом із ще 22 роботами для майбутньої виставки в паризькому Луврі (заплановано на жовтень–грудень 2011 року).

У давньогрецькій мові назва цієї недуги звучала як «зелена вода». А все тому, що на останніх стадіях захворювання око змінює свій колір. Дистрофічні зміни рогівки, райдужної оболонки і помутніння кришталика призводять до того, що орган зору набуває зеленуватого відтінку. Сучасні лікарі називають цю патологію глаукомою і додають, що це — найпідступніше з–поміж усіх офтальмологічних захворювань. Непомітно та, як правило, безболісно, вона призводить до повної, незворотної втрати зору мільйонів людей по всьому світі.

Попри кризу, 24–річна кінозірка Кейра Найтлі на брак роботи не скаржиться. Тільки наступного року в прокат виходить одразу п’ять фільмів за її участю: «Остання ніч», «Бульвар Лондон», «Моя прекрасна леді», «Не відпускай мене» та «Прекрасні, але приречені». Втім від нових сценаріїв, які їй наввипередки пропонують режисери, зірка «Піратів Карибського моря» поки що відмовляється. На те в неї є поважна причина: Кейра погодилася зіграти в театрі лондонського Вест–Енду. Досі на театральний кін вона ніколи не виходила, тож, аби добре підготуватися до сценічного дебюту, вирішила весь час присвятити репетиціям.

Американка Керін Вебер, яка мешкає на фермі у штаті Північна Дакота, стверджує, що її пес Бумер є найбільшою собакою світу. Як повідомила «Ассошіейтед пресс», трирічний улюбленець породи ньюфаундленд має метр заввишки в холці та 210 см завдовжки, якщо міряти від кінчика носа до кінчика хвоста. Керін Вебер розповіла, що собака, стоячи на чотирьох лапах, спокійно може попити воду з крана над мийкою в кухні. Цей гігант собачого роду важить 90 кг.

Для когось здобути єдину перемогу у відбірковому циклі — це вже успіх, а інші збірні верстають плани на участь у фіналі світової першості. Тож для «максималістів» потрапляння на «мундіаль» — це лише перший крок. Таких щасливчиків уже є 19: це збірні Кот Д’Івуар, Гани, Австралії, КНДР, Південної Кореї, Японії, Данії, Німеччини, Голландії, Іспанії, Англії, Італії, Сербії, Мексики, США, Бразилії, Парагваю, Чилі та господарі з ПАР.