Ввечері — гроші, вранці — стільці. Взяти на озброєння цей літературний «рецепт» вирішили чернігівські чиновники, депутати і бізнесмени. Наразі в їхньому середовищі — справжнісінький музичний ажіотаж. Голова облради Наталія Романова, заступник чернігівського міського голови Оксана Тунік–Фриз, віце–президент концерну «Чексіл» і депутат міськ­ради Дмитро Попов та ще зо два десятки відомих у місті людей беруть уроки співу, розучують ноти і тренують голосові зв’язки. І все для того, щоб 30 жовтня заспівати для місцевої публіки зі сцени палацу культури.

Індія — це ведичні традиції, буддизм, замовляння змій, музичні мелодрами і гострі страви. Таке спрощене сприйняття країни, куди більшість мандрівників–українців ще не доїхали. Хтось через стереотипи, інші — не маючи півтисячі доларів на переліт. Наблизитись до справжньої Індії ми спробуємо через кухню. Нашим кулінарним гідом стала Ранджина Бхаргава, що народилася в Індії, проте вже 14 років живе в Україні. За освітою — дизайнер, мати двох синів і зразкова дружина–вегетаріанка. Для свого чоловіка і синів наша героїня готує м’ясні страви з курятини, свинини і козлятини. Ранджина влаштувала нам у київській квартирі міні–прийом в індійському стилі.

Кухня на півночі Індії відрізняється від кухні на півдні, сході чи заході. Але характерним для всієї Бхарати (прадавня назва Індії, якій понад сім тисяч років) залишається одне — це приправи і спеції. Традиційними тут є аніс, асафетида, базилік, гвоздика, гірчиця, імбир, калінджі, кардамон, коріандр, кориця, кумин, куркума, карі, мускатний горіх, перець чилі та чорний, фенхель, шамбала, шафран та багато іншого, чому відповідників у нас складно знайти. Трохи не кожна сім’я має свою спеціальну суміш спецій, що називається масала. Складників у ній може бути більше двох десятків.

Наступного тижня великий тенісний сезон закриється підсумковими чемпіонатами світу: вісімка найкращих у чоловічому рейтингу визначатиме чемпіона в Лондоні, а найсильніші панянки поїдуть на Ближній Схід — у Катар. Старти ж у листопаді слугуватимуть фактично лише для поповнення скарбничок і так не бідних тенісистів.

Наступного вівторка стартує новий регулярний чемпіонат Національної баскетбольної асоціації. Поки що в передсезонних матчах абсолютну першість тримає фіналіст останнього «плей–оф» — «Орландо меджик», який виграв усі шість поєдинків.

Здавалося б, Печерський суд м. Києва вже ніяким своїм рішенням здивувати українське суспільство не може. Найрезонанснішою, мабуть, була нещодавня судова ухвала про заборону критикувати діяльність нинішнього уряду. Наразившись на гостру критику журналістів і громадськості, БЮТівці швиденько відкликали свій позов.

Як вдалося дізнатися «УМ» із власних джерел, 8 жовтня в управління Миколаївського СБУ надійшла заява від офіційного представника російської компанії «НТВ–плюс» в Україні про незаконну ретрансляцію російських супутникових телеканалів на території Миколаєва. Йдеться про мережу відомого у місті провайдера «Норма–центр», що діяла на свій страх та ризик, адже права на трансляцію закритих (платних) російських телеканалів можна отримати лише після оформлення договору з компанією «Безпека–плюс», яка є представником їхніх прав в Україні. Ця компанія щомісячно здійснює моніторинг у всіх містах України на предмет піратського використання свого продукту. До цього їм удалося спіймати телепіратів у Запоріжжі, а тепер ось проштрафилися миколаївські кабельники.

Нагадаємо, про це резонансне вбивство головного лікаря Санітарної епідеміологічної служби на залізничному транспорті 57–річного Василя Анушкіна «Україна молода» повідомляла ще три з половиною років тому. Тоді, 29 березня 2006 року, кілери (тепер уже відомо, що їх було троє) підстерегли жертву біля власного будинку, що на проспекті Григоренка в Дарницькому районі столиці. Пан Анушкін саме підійшов до власного авто, коли пролунали постріли... Смертельно поранений головлікар упав на асфальт біля дверцят легковика, а ранкове подвір’я пронизали крики його дружини, яка сіла в авто першою.

З’ясувалися причини обвалу частини двоповерхового будинку в місті Антрацит на Луганщині, мешканці якого — десятки людей — залишилися без даху над головою. Загалом у квартирах проживали семеро людей, але, скоріш за все, сусіди потерпілих теж будуть змушені залишити свої помешкання. По–перше, у 2009–му виповнилося рівно п’ять років із дня здачі двоповерхівки в експлуатацію.