Коли Бог створив людину, то не запатентував свій винахід. Тому тепер кожні двоє ідіотів можуть зробити те саме.

Сьогодні, порахувавши кількість зібраного в Україні зерна, розумієш: селяни зібрали хоча й менше, ніж у рекордному 2008–му, але таки більше, ніж прогнозували аналітики перед початком жнив. Звідси й різні оцінки наших шансів на врожай наступного року. Від надоптимістичних: мовляв, потенціал вітчизняних чорноземів дасть змогу збільшити врожай у півтора раза і «задушити» конкурентів на світовому ринку зерна, до доволі сумних — як писала преса, у тому числі й «УМ», озимі через несприятливу погоду довелося сіяти у сухий ґрунт. А це може суттєво вплинути на майбутній урожай, а відтак і на гордість номер один українського аграрного сектору — експорт збіжжя. Тим паче, крива врожайності, за статистикою, об’єктивно котиться донизу.

Утім у Міністерстві аграрної політики стверджують: у доброму та задовільному стані маємо нині близько 80% посівів — така сама цифра була торік. Як запевнив «УМ» заступник міністра Сергій Мельник, погода рідко коли балує українського аграрія, а тому раніше лютого вони не озвучуватимуть прогнозів.

Президент України має намір застосувати право вето на закон про боротьбу з грипом, оскільки цим законом передбачено фінансування за рахунок емісії. «Іти на емісію — це заявити, що ми приступаємо до девальвації національної валюти», — сказав Віктор Ющенко вчора під час «прямої лінії» в газеті «Комсомольская правда в Украінє». Він наголосив, що скільки може, стільки буде противитись такій політиці. Нагадаємо, закон перед­бачає виділення 1 мільярда гривень із рахунків НБУ.

Відкладати надовго передвиборчу агітацію кандидат на пост Президента і водночас керівник Кабінету Міністрів просто не може. Тож засідання уряду почалось традиційно — з пошуку ідейного ворога. Цього разу ним став особисто Президент України. Від глави держави Юлія Тимошенко вимагала негайно підписати закон про виділення 1 мільярда гривень на боротьбу з епідемією грипу.

Напередодні другого туру в Україну знову приїхав президент Володимир Путін, аби підтримати лідера Партії регіонів. Господар Кремля гостював у нас і перед першим туром — коли відзначали 60–ту річницю звільнення України від фашистів. На параді безтурботний Прем’єр–міністр Віктор Янукович намагався почастувати російського гостя льодяниками. Путін відмовився. Взяв — голова його адміністрації Дмитро Медведєв, майбутній президент РФ.

Учора палестинці вшановували пам’ять свого багаторічного лідера Ясира Арафата, який пішов із життя п’ять років тому. У місті Рамалла на Західному березі Йордану, що перебуває під правлінням створеної Арафатом організації ФАТХ, люди запалювали свічки біля мавзолею Арафата. Як повідомляє «Євроньюз», жалобні церемонії очолив наступник Ясира Арафата на посту глави Палестинської Автономії Махмуд Аббас.

Спеціальний позачерговий саміт глав країн ЄС, присвячений обранню президента та глави МЗС Євросоюзу, з 11–12 листопада перенесли на 19–те. Про це повідомив прем’єр–міністр Швеції, яка в цьому півріччі головує в ЄС, Фредрік Рейнфельдт. Як уточнив його речник, надзвичайний неформальний саміт у формі обіду відбудеться у Брюсселі. Зрозуміло, що на такому обіді відбудеться лише затвердження попередньо узгоджених шляхом дво– та багатосторонніх консультацій кандидатур. А консультації ці, за словами глави шведського уряду, «напівдорозі».

У Франції розгорілася дискусія навколо питання, чи дійсно чинний президент Ніколя Саркозі був учасником або принаймні свідком повалення Берлінського муру 9 листопада 1989 року? Чи то сам президент особисто, чи то хтось із його команди розмістив на популярному порталі Facebook фото 34–річного на той час Саркозі, депутата французького парламенту, який стоїть біля розмальованого графіті муру. У коментарі до знімка від імені Саркозі написано, що ввечері 9 листопада він приїхав із групою французьких політиків до Берліна і був свідком перших ударів по стіні молотом. Але французька опозиція та преса дуже засумнівалися в цьому.