Михайло Грушевський у своїй ювілейній статті про Великого Кобзаря наголосив, що ми вступаємо в добу «Шевченківських століть». Йшлося про період від 1914 до 1961 року, коли українці мали започатковувати столітні відзначення основних віх його життя й творчості.

Вдруге упродовж понад місяця у Києві виступатиме камерний оркестр «Ренесанс» Маріупольської філармонії, який відродився у столиці після року вимушеного мовчання – бо ж митці, як і решта містян, змушені були рятуватися від жорстокого нападу російських військ.

Очільник Міністерства культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко закликав ПАРЄ визнати росію країною, яка вчиняє культурний геноцид та арештувати активи "россотрудничества" і сприяти поверненню культурних цінностей в Україну.

Після того, як керівництво державного історико-архітектурного заповідника вказало на вихід релігійній громаді «Парафія Святителя Миколая» зі старовинного Миколаївського собору в Кременці, зник автентичний купол з хрестом.

Уже 26-й рік поспіль доброю традицією стало вшанування талановитих молодих письменників Міжнародної німецько-української премії імені Олеся Гончара.

Християни за церковним календарем сьогодні відзначають велике свято – Сорока севастійських мучеників або Сорока Святих.

На шкандаль навколо Шевченківської премії зреагували різні поважні люди, проте нервова дискусія не вийшла з площини теорії змови:

Прифронтовий Харків, попри часті російські обстріли уже понад рік, продовжує жити і творити.

Уперше після початку повномасштабної війни академічний театр «Київ Модерн-балет» показав прем’єру — хореографічну постановку на одну дію «Завтра» на музику Фридерика Шопена.

У Києво-Печерській лаврі 21 березня закрили вхід у ближні печери з мощами святих: на території Лаври почала роботу комісія, яка визначить, чи збережені музейні експонати.