Симбіоз Ніцше і Goggle: рецензія на роман «Розколини» Ненсі Г’юстон

Симбіоз Ніцше і Goggle: рецензія на роман «Розколини» Ненсі Г’юстон

Канадійка Ненсі Г’юстон у романі «Розколини» (Л.: Видавництво Анетти Антоненко; українською твір переклав Іван Рябчій) зображує чотири покоління однієї родини:

Іронічний гуманіст-романтик. Слово про театрального критика, журналіста, естета й романтика Олега Вергеліса

Іронічний гуманіст-романтик. Слово про театрального критика, журналіста, естета й романтика Олега Вергеліса

Активний творець мистецького простору в Україні — це про журналіста і театрального критика Олега Вергеліса, автора кількох книг про театр.

Зміна сенсів: любовний трикутник із п’єси «Безталанна» у версії режисера Івана Уривського

Зміна сенсів: любовний трикутник із п’єси «Безталанна» у версії режисера Івана Уривського

Михайло Старицький, який в історії українського театру належить до «Театру корифеїв», вдавався до трансформації народної фабули, динамізуючи її або ж роблячи сюжет більш ліричним.

Поезія як життя і навпаки: «Сірано де Бержерак» театру імені І. Франка

Поезія як життя і навпаки: «Сірано де Бержерак» театру імені І. Франка

Театральний сезон у Національному драматичному театрі імені І. Франка завершився постановкою класичного твору Едмона Ростана «Сірано де Бержерак» (режисер-постановник Юрій Одинокий, художник-постановник Олександр Дру­ганов) у перекладі Максима Рильського.

«Аварія» ціною в життя: столітня правда Дюрренматта від майстерні «Сузір’я»

«Аварія» ціною в життя: столітня правда Дюрренматта від майстерні «Сузір’я»

Українську версію «Аварії» Фрідріха Дюрренматта представлено на сцені київської майстерні театрального мистецтва «Сузір’я», — сміливий феміністичний експеримент режисера Тараса Жирка, де класичні персонажі швайцарського драматурга (суддя, адвокат, прокурор і кат) — жінки.

Творці реальності, або Гра в імітацію: рецензія на роман Ніколаса Дімітрова «Дилер реальності»

Творці реальності, або Гра в імітацію: рецензія на роман Ніколаса Дімітрова «Дилер реальності»

Американська екранізація Brave New World (2020) Олдоса Гакслі тільки потвердила, що сьогодні емоційна реальність не менш важлива, ніж реальність фізична.