Вгадала–таки районна влада Верховинщини з подарунком, вітаючи довгожителя високогірного села Черетів Олексія Данилюка з черговим, сто третім, днем народження. Пристрій для прийому супутникового телебачення виявився дуже доречною обновою в оселі одного з найстаріших верховинців. Коли установку змонтували й на екрані телевізора з’явилася чітка картинка, іменинник радів, як дитина: у горах «ловити» телесигнал за допомогою традиційної антени — все одно що вирощувати цитрусові.

Проїзд у тролейбусі вже незабаром може коштувати рівнянам майже вдвічі дорожче, ніж зараз. Щоправда, ціна зросте не одразу — талони на проїзд, які нині можна придбати за 80 копійок, дорожчатимуть протягом року в три етапи. Так, уже з 15 квітня вони коштуватимуть 1 гривню, з 1 серпня — 1,25 гривні, і, нарешті, з першого листопада їх ціна зросте до 1,50 гривні.

Із четверга Київським метрополітеном почав курсувати історичний вагон. Зовні він нічим не відрізняється від звичайних, ось тільки стіни та вікна цього вагону замість реклами обклеєні архівними фотографіями. Знімки ілюструють історичні моменти метрополітену від першого дня його появи, а стеля вагона вкрита газетними публікаціями про метрополітен різних часів. Але натрапити на мандрівний музей буде досить складно, позаяк вагон лише один і курсуватиме тільки «Святошинсько–Броварською» (червоною) гілкою метрополітену. Але якщо вже вам пощастить опинитися в ньому, підземний музей відвезе вас не тільки до вашої станції, а й на 50 років у минуле, коли метрополітен тільки «починався».

Відтепер навіть найбільший боягуз зможе сміливо мандрувати найкриміногеннішими районами Києва, забувши про газовий балончик. Таку можливість нещодавно надав «Яндекс», запустивши сервіс «Панорами Києва». Загалом у ньому 41 717 панорам міста з позначеними вулицями, номерами будинків та станцій метро. Для того, щоб створити ці панорами, було відзнято 166 868 фотографій, розповідають у «Яндекс.Україна».

Закордонні культурні центри в Україні одночасно звернули погляди на наш театр. Місяць тому в столичному Молодому театрі за підтримки Французького культурного центру відбулася постановка абсурдистської вистави «Поки мама не прийшла» (реж. Крістоф Фьотріє, п’єса Ремі де Воса). І ось днями схожий проект спільно з Британською Радою реалізував Театр на Подолі: українські режисери поставили три п’єси сучасних британських драматургів: «Вночі», «Шість чорних свічок», «Кількість (Батько і діти)». На прем’єру «Шести чорних свічок» запросили автора — шотландського письменника і драматурга Деса Діллона.

Дес Діллон — сучасний драматург, чиї п’єси ставлять у Шотландії. Постановка його роботи за кордоном (йдеться про «Шість чорних свічок» у Театрі на Подолі) — перший досвід. Не часто до нас приїздять іноземні автори, чиї твори представлені в Україні, тому «УМ» вирішила представити українському глядачеві драматурга, чию п’єсу вони можуть оцінити протягом цього театрального сезону.

Сам факт, що кожен із шести студійних альбомів групи ставав етапним у творчості команди і в цілому позитивно впливав на розвиток української рок–музики, свідчить не лише про талант Святослава Вакарчука і компанії, а й про справді високий рівень фаховості менеджменту групи. До речі, із надзавданням промоції колективу в рідній країні та за її межами у нас поки що може впоратися менеджмент «Гайдамаків», хоча там головний напрям діяльності — на європейський та світовий музичні ринки... У процес видання нових альбомів «Океану Ельзи» з бажано новими ідеями і концепціями, в них закладеними, задіяно цілий «мозковий центр» — той самий менеджмент, який також опікується організацією промо–кампаній і промоційними концертними турами нових альбомів. І рівних «Океанам» у нашій країні поки що немає.

На наших очах іде в небуття потужній феномен повсякдення ХХ сторіччя: ілюстрована поштова листівка. Відтоді, як 1869–го Австрійська пошта запровадила нову послугу — відкриті листи, — ці видові картонні клаптики стали супермодними. У перший рік нового сторіччя Всесвітній поштовий союз зафіксував 2,5 мільярда таких відправлень. А 1905–го, коли затверджено стандарти поштівки (з якими вона дожила до дня нинішнього), переслано вже сім мільярдів. У середині ХХ сторіччя випуск листівок перетворився на вельми прибутковий сеґмент книжкового ринку.

Вродлива, смілива і знаменита вагітна жінка — кращого поєднання для обкладинки глянцевого журналу годі й вигадати. Відтоді, як у 1991–му американська актриса Демі Мур першою наважилася позувати оголеною для голлівудського журналу «Веніті фейр» на сьомому місяці вагітності, її «подвиг» повторили чимало зірок. І щоразу журнали з майбутніми мамами на обкладинках розліталися з кіосків преси, як гарячі пиріжки. Однією з найвідоміших обкладинок такого штибу є італійське видання «Веніті фейр» 2004 року, для якого позувала одна з найкрасивіших жінок сучасності Моніка Белуччі. Тепер вагітна другою дитиною кінодіва наважилася повторити той досвід. Проте, хоча у свої 45 актриса має бездоганне тіло, цього разу фото скромніше — Белуччі оголилася не повністю, а позує в білизні й легкому халаті. І не просто заради красивої картинки, а з благородною метою: на знак протесту проти італійського законодавства щодо лікування безпліддя.

Знамениті й популярні жінки останнім часом дедалі частіше відкладають щастя материнства на вік, у якому «життя тільки починається». У 40 або й пізніше народили первістків голлівудські кінозірки Холлі Беррі і Ніколь Кідман, у 42 вперше стала мамою українська телеведуча Алла Мазур, а зірка телесеріалу «Відчайдушні домогосподарки» Марша Кросс зараз виховує гарненьких здорових близняток, яких народила у 45.