Падіння світових цін та збільшення обсягів імпорту як цукру–сирцю, так і бурякового цукру білоруського виробництва потроху збиває ціни на солодкий продукт в Україні. Якщо уряд встигатиме перекривати дефіцит піску імпортом, то впродовж наступних чотирьох місяців роздрібна ціна повинна й надалі знижуватись, зупинившись на позначці в 7—8 гривень за кілограм.
Українські аграрії повністю підживили озимі посіви. Про це повідомили в Міністерстві аграрної політики. Аграрні чиновники наголосили, що роботи було проведено у короткі строки і з хорошим результатом. Утім дані щодо забезпечення міндобривами виглядають менш оптимістично. До весняної посівної аграрії заготували понад 630 тисяч тонн «хімії»: це на 150 тисяч тонн менше, ніж було заплановано. При тому що ціна на популярнішу аміачну селітру цієї весни, всупереч багатолітній тенденції, падала. Просто фермери не діждалися обіцяних урядом компенсацій.
Навіть на тлі суцільного потоку кадрових призначень нової влади ситуація на Дніпропетровщині здається особливо пікантною. Річ у тім, що головою облдержадміністрації тут віднедавна призначено 35–річного Олександра Вілкула, який під час недавніх виборів керував обласним штабом Віктора Януковича. А облраду донедавна очолював його батько Юрій Вілкул. Звісно, це відразу стало приводом для глузливих розмов. Але Вілкул–старший на такий перебіг подій оперативно зреагував і написав заяву про складання повноважень обласного спікера. Мотивація, як зазначено у тексті, — «щоб не було пересудів».
Оригінально почали відзначати 65–річницю Перемоги над фашистами черкащани. На семи радіостанціях міста та в ефірі Черкаської держтелерадіокомпанії «Рось» на всю Черкащину щодня звучать зведення радянського Інформбюро про події на фронті. Про цей день у Великій Вітчизняній війні розповідає голос відомого радянського диктора Юрія Левітана. Після кожного такого зведення в ефірі лунає ще й військова пісня.
Зникнення людини — це практично завжди трагедія для її родини, але трапляються випадки, коли результати розшуків набувають і трагікомічних рис. У прокуратурі Луганської області знають щонайменше два такі епізоди.
Спорудити виставковий центр оптово–роздрібної торгівлі пропонують владі Рівненщини китайські бізнесмени. Щоправда, реалізувати масштабний проект, «де буде представлено близько двох тисяч китайських підприємств і створено до тисячі робочих місць», пропонується не в обласному центрі, а в Дубровицькому районі, прикордонному з Білоруссю.
Дев’ятий міжнародний турнір зі спортивної гімнастики під патронатом олімпійської чемпіонки Стелли Захарової, що відбувся минулої суботи в київському Палаці спорту. хоч і анонсував участь найсильніших українських атлетів, проте знову вийшов мало представницьким. Своє вміння глядачам демонстрували наші резервісти — керівництво збірної все–таки вирішило поберегти лідерів перед континентальною першістю, яка за два тижні стартує в Бірмінгемі. А от наші сусіди, білоруси та росіяни, привезли до столиці України сплав досвіду та молодості. Саме з представниками цих держав і змагалися українці за перемогу в командній першості та особистому заліку в багатоборстві. Загалом же до Києва приїхали представники десяти країн.
Те, що мало статися на перших двох етапах чемпіоанту світу, сталося на третьому. Лідер команди «Ред булл» Себастьян Феттель нарешті став переможцем. На двох попередніх Гран–прі, в Бахрейні та Австралії, німець упевнено лідирував і, здавалося, ніхто не зможе його обігнати, але щоразу на заваді ставали технічні недоліки в боліді, «недоведеному» австрійською «стайнею» на початку сезону. І ось нарешті у спекотній Малайзії «Червоні бики» поставили все на свої місця. «Срібний призер» минулого чемпіонату, Феттель, за підсумками кваліфікації посідав третю сходинку, але довів свою перевагу вже в дебюті гонки. «Мені вдалося добре стартувати, — пояснив Себ обставини свого тріумфу на підсумковій прес–конференції. — Я пройшов Росберга (другий номер після кваліфікації), потім наблизився до Уеббера (власник «поул–позишн») і пройшов його на повороті. Ми з партнером по команді намагалися боротися, але зберігали пошану один до одного. Якби Марк був на моєму місці, певен, він зробив би те саме».
