Назва книжки «Український космос» (К.: А–БА–БА–ГА–ЛА–МА–ГА) дуже нагадує анекдотичний термін «глобус України». І хоч ув обох понять спільний корінь — постколоніальний синдром — у нашій книжці немає нічого анекдотичного. Десь посередині читання виринає фраза, котра пояснює її ідею: «Коли заходить мова про Голодомор, Росія каже, що вона до цього не причетна, а коли йдеться про космос, то тут, мовляв, усе тільки російське». Авжеж, російські шкільні підручники навіть Київську Русь трактують винятково як «перший етап формування Російської держави». Пригадуєте, як пару років тому виник серйозний дипломатичний конфлікт між Японією та Китаєм, коли в китайських підручниках з’явилися подібні пасажі? Українське МЗС усі такі «історичні» плювки граційно стирає шулерською серветкою «політкоректності». В обороні національної честі лишаються самі видавці.

Після позавчорашніх матчів Ліги Європи в єврокубках продовжують боротьбу представники лише п’яти країн. У четвер пізно ввечері свої останні команди втратили бельгійці та португальці. Українських уболівальників має тішити невдача співвітчизників Магеллана: за умови подальшого успішного виступу «Бенфіки» португальці могли обійти нашу країну в рейтингу коефіцієнтів УЄФА. А так цей сезон ми вже точно завершуємо на сьомому місці, яке також дозволяє виставити в єврокубках шість команд. На сходинку вище – Росія.

Останніми роками на гірських серпантинах біля Ялти проводили етап Кубка Європи з авторалі, а тепер головний курорт України прийме перший в історії нашої держави етап чемпіонату світу з гонок «Пауербот П1» на човнах класу «Суперспорт» та «Еволюшн». Змагання в ялтинській акваторії відбудуться 7—9 травня. Такої честі Україна удостоїлась після того, як команда «Український дух» на швидкісному катері «Чайка» у свій дебютний сезон несподівано для всіх виборола чемпіонство у класі «Суперспорт». Дарма що «штаб–квартира» команди розташована на Мальті, у турнірі брали участь лише сім колективів, а головний вклад у перемогу «Юкрейніен спіріт» зробили іноземці.

Що насправді думає президент УЄФА про підготовку нашої держави до Євро–2012, він навряд чи скаже відверто комусь з українців. Поки що візити Мішеля Платіні відбуваються приблизно в однаковому руслі: короткі оглядини міст, вислуховування обіцянок, роздача посмішок і автографів, отримання сувенірів і, обов’язково, нагадування нам про необхідність прискоритися. Цього разу мсьє Мішель трохи налякав, заявивши, що в критичній ситуації чемпіонат можна буде провести силами чотирьох польських міст та лише двох українських. Президент УЄФА ще раз нагадав про необхідність вчасного зведення арени в столиці, інакше ніякого турніру нам не бачити.

Минулої неділі в селищі Славгород Синельниківського району на Дніпропетровщині проводжали в останню дорогу 19–річного Колю Сурікова. Він, а також 22–річний уродженець Артемівська Донецької області Олександр Гуділов загинули внаслідок вибуху артилерійського чи танкового снаряда на військовому полігоні в селищі Черкаському.

Учора близько 13.00 у міжнародному аеропорту «Одеса» приземлився літак рейсом із Москви, на борту якого перебували народний депутат від Партії регіонів Вадим Колесниченко та колишній міський голова Одеси Руслан Боделан, що втік у 2005 році від українського правосуддя до Росії, влаштувався на роботу і навіть отримав громадянство РФ.

Новоспечена влада заклопотана підготовкою до святкування 65–ї річниці Перемоги у Великій Вітчизняній війні. Глава держави та Прем’єр–міністр особисто контролюють стан справ і щедро роздають вказівки чиновникам. Роботи чимало: до Дня Перемоги слід «облаштувати меморіали, пам’ятники загиблим воїнам, привести у належний стан місця поховань часів війни, активізувати пошукову роботу, пов’язану зі встановленням імен полеглих і зниклих безвісти» — таке завдання вже отримали на місцях від уряду. А ще в столиці України відкриють пам’ятник тричі Герою Радянського Союзу льотчикові Івану Кожедубу.

Українці давно змусили увесь світ шанувати наш «космічний» потенціал. Українські науковці змінювали історію своїми винаходами, а численні космонавти (хай і під різними прапорами) безстрашно виконували місію землян у Всесвіті. Наші земляки стали основоположниками астрофізики у світі, розробили теорію радіовипромінювання Сонця та метод визначення швидкості осьового обертання зірок, вперше здійснили зварювання у відкритому космосі. Саме українець Микола Бобровников з’ясував, що, на відміну від комет, астероїди світяться віддзеркаленим світлом Сонця. Першим, хто додумався використати ракети для польоту людини в космос, теж був українець. Під керівництвом нашого земляка створено пілотовані космічні кораблі, на яких уперше в історії людина вирушила в космічний політ. Саме українець дав перший поштовх для розвитку ракетної техніки в Європі і розробив цілу серію різних бойових ракет. Серед українців–астронавтів — очільник НАСА Михайло Яримович, віце–президент «Боїнг Флорида Оперейшинз» у космічному центрі Джона Кеннеді Едвард Мельник, один із найвідоміших у США науковець із дослідження космосу Карл Саган.

Про те, чим українці відзначилися в космосі, «УМ» розповідає з нагоди Дня космонавтики, який відзначатимуть у понеділок. Чергова добірка історій створена за сприяння проекту «Українці у світі» (автором якого є голова Всеукраїнського об’єднання «За Помісну Україну!» Петро Ющенко).

Дехто з іноземців уявляє собі Канаду приблизно так: «від Галіфакса до Ванкувера живе єдиний народ — «канадці». Ці «канадці» — народ «двомовний», вони розмовляють англійською та французькою, і мовна ситуація всіх задовольняє. Країна мирна, тиха, багата й демократична». Чим не зразок для України, додає дехто.

Частка правди тут є: Канада справді велика, мирна й демократична. У неї є чому повчитися. Але аж ніяк не вирішенню мовних питань.

Річ у тому, що «двомовний канадський народ» — це міф. По–перше, канадці не є двомовними: люди тут говорять або англійською, або французькою. Тільки 17% населення знає обидві мови. Але «знає» — не значить «вживає». За переписом населення 2006 року, тільки 109 415 канадців вважають рідними обидві офіційні мови. Це менш ніж піввідсотка. Приблизно стільки ж вживають обидві мови вдома. Трохи замало для двомовної країни.

По–друге, в Канаді живе не один, а щонайменше два народи. Англо– і франкоканадці — різні не тільки за мовою, а й за походженням, культурою, менталітетом. У них не більше спільного, ніж, скажімо, між поляками та німцями. Чому ж вони опинилися в одній країні? Чому не змішалися?