Прикмета. Якщо ви їхали в машині і вас сильно трусонуло, вийдіть із неї і подивіться на бампери: якщо погнувся передній — значить, до втрати грошей; якщо погнувся задній — значить, до прибутку!

Учитися ніколи не пізно — справедливість цієї тези вже не раз доводили власним прикладом студенти, які вступали до ВНЗ у віці далеко за... Але мешканка міста Цизнань у китайській провінції Шаньдун, здається, побила всі рекорди. Бабуся вперше пішла навіть не в університет, а до школи, коли їй виповнилося... 102 роки.

На «гробки» правопорядок забезпечуватимуть понад 25 тис. працівників міліції та 4,5 тис. військовослужбовців Внутрішніх військ МВС. За словами заступника міністра внутрішніх справ Віктора Ратушняка, вже відсьогодні поминальні заходи розпочнуться на 25 тисячах кладовищ країни, а за прогнозами міліції , поминати рідних прийде майже 11 мільйонів громадян. У МВС кажуть, що найбільш велелюдними будуть скорботні заходи на Дніпропетровщині (понад 1,8 млн. осіб), у столиці та на Київщині (по 1 млн. осіб).

У даішників урвався терпець. Днями на офіційному сайті Департаменту Державтоінспекції України з’явилося повідомлення і водночас попередження, в якому правоохоронці висловлюють обурення з приводу зухвалості, а подекуди й агресивності вітчизняних водіїв. Як сказано в повідомленні, порушники дедалі частіше відмовляються підкорятися наказам співробітників ДАІ, погрожують їм, створюють реальну загрозу життю і здоров’ю інспекторів. Особливо це стосується водіїв у нетверезому стані. Відтак у відом­стві вирішили нагадати, що для припинення правопорушення або ж для власного захисту співробітники міліції мають право застосовувати всі дозволені законом засоби. Зокрема, і табельну зброю.

Трагедія сталася у Згурівському районі, що на Київщині. Як повідомив «УМ» речник МВС Дмитро Андреєв, до місцевої міліції зателефонували водії, мовляв, на трасі лежить тіло невідомого. Оглянувши труп, оперативники одразу зрозуміли, що чоловіка збили автомобілем. Адже загиблий мав характерні для наїзду ушкодження. Водій із місця ДТП утік, тож міліція негайно почала його пошуки.

Мовний бар’єр не завадив порозумітися полтавському підприємцю, росіянці та студенту з Тунісу. Тим більше що всі троє хотіли «наварити» сумнівні дивіденди на іноземцях, які вирішили гризти граніт науки у полтавських ВНЗ. Тож ця трійця користувалася недосвідченістю гостей України, які потребували допомоги від «бувалих». Шахраї одразу брали їх під свою «опіку», надаючи власні банківські рахунки для сплати коштів за навчання в обраному інституті.

За епатажністю своїх дій 28–річний мешканець села Новоказанкувате Чернігівського району «переплюнув» навіть боксера Тайсона. Попри свій вік, молодик уже мав низку «ходок» на зону за скоєння «нестандартних» злочинів — завдання важких тілесних ушкоджень. Так, кілька років тому, виродок буквально відгриз своєму супротивникові носа!

Добиратися до села Круподеринці Погребищенського району зручно, бо розкинулось воно за сім кілометрів від райцентру, посередині між двома автомобільними дорогами. Та й коли у вас немає авто чи не встигли на автобус — не біда. Погожої днини прогулятись пішки до Круподеринців через лісове урочище з поетичною назвою Босий брід — одне задоволення.

Цей шлях добре відомий не тільки місцевим жителям чи фахівцям з історії краю. У селі нерідко бувають гості з Росії — науковці та співробітники посольства, оскільки тут у фамільному склепі похований граф Ніколай Ігнатьєв, один із найвидатніших російських дипломатів XIX століття. Їздять сюди і гості з Болгарії, адже внесок цієї людини у здобуття балканською країною незалежності неможливо переоцінити.

У Києві триває Весняний книжковий ярмарок «Медвін», і програма його доволі насичена — презентації, лекції, ще й гарячі обіди від українських письменників. «Кількість письменників на чотири дні ярмарку достатня?» — запитала «УМ» у братів Капранових. «В Україні в принципі не дуже багато письменників, назбирали скільки змогли», — відповіли «брати». На відкритті виставки дуже раціонально прозвучали слова письменника–фантаста Сергія Дяченка, президента міжнародної асоціації фантастів «Портал», про те, що в українських політичних баталіях свого часу вдалося уникнути крово­пролиття на відміну від нинішньої Киргизії, наприклад, не тільки через традиційну нашу миролюбність, а й рівень культури. А культура — це книжка, продовжив свою думку пан Дяченко, і врятувати її для читачів сьогодні можуть кіно і фантастика.

Наснилося якось, що я серед учнів Петра Мамонова. І так причепилася до свого новоспеченого вчителя, що відомий актор і музикант і кроку без мене не міг ступити. Не витримав моєї нав’язливості Петро Миколайович, як розвернеться і трісь мене по чолі Біблією: «Ну, чому ти ніяк не зрозумієш?» Прокинулася з великими від подиву очима і давай вишукувати, чого ж це я в Мамонова не доганяю. Переглянула фільми «Острів», «Пил», «Цар», де він зіграв головні ролі, переслухала рок–панківську групу «Звуки Му», а з голови так і не вилазить «не розумієш».